ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2013 року Справа № 5002-11/3942-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Хандуріна М.І.,
суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2013
у справі господарського суду№ 5002-11/3942-2012 Автономної Республіки Крим
за позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
доПублічного акціонерного товариства "Фотон"
про стягнення заборгованості та спонукання до виконання певних дій,
за участю представників сторін:
Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Пантюхов О.В. (посв. № 011863);
встановив:
У листопаді 20112 року Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулася до суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Фотон" про стягнення 10498,78 грн., що складаються з 7582,12 грн. пені та 29166,66 грн. штрафу, та повторного зобов'язання ВАТ виконати умови Державного контракту від 21.07.2006 № 251/3/67-06 в частині проведення випробувань наземного пункту прийому та обробки інформації Е-12 у складі комплексу М 100Н.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013 (суддя Потопальський С.С.) в частині зобов'язань відповідача виконати умови Державного контракту № 251/3/6-06 від 21.07.2006 в частині проведення випробувань наземного пункту прийому та обробки інформації Е-12 у складі комплексу М 100Н та стягнення 2 916,66 грн. штрафу провадження у справі припинено В частині стягнення 7582,12 грн. пені відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 (колегія суддів у складі: Голик В.С. - головуючий, Сотула В.В., Черткова І.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013 залишено без змін.
В касаційній скарзі Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.01.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 21.02.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з ПАТ "Фотон" на користь Міністерства оборони України 10 498,78 грн. штрафних санкцій та повторно зобов'язати ПАТ "Фотон" провести випробування наземного пункту прийому і обробки інформації Е-12 в складі комплексу М 100Н до 31.12.2013. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 218, 231 ГК України, ст.ст. 883, 611 ЦК України, ст. 80 ГПК України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального, права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у даній справі є повторне спонукання відповідача виконати зобов'язання за Державним контрактом від 21.07.2006 № 251/3/67-06 в частині проведення випробувань наземного пункту прийому та обробки інформації Е-12 у складі комплексу М 100Н. та стягнення 7582,12 грн. пені за період з 01.01.2012 по 30.06.2012 та 2 916,66 грн. штрафу.
При цьому, до позовної заяви долучено копію постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 у справі № 5002-15/5540-201, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011, якою ВАТ "Фотон" зобов'язано виконати умови Державного контракту від 27 липня 2006 року № 251/3/67-06 в частині проведення випробувань наземного пункту прийняття і обробки інформації Е-12 в складі комплексу М 100Н до 31 грудня 2011 року.
Так, судами встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 356-4 від 20.03.2006, 21.07.2006 між Міністерством оборони України (замовник) та ВАТ "Фотон" (перейменований в публічне акціонерне товариство "Фотон") (виконавець) укладено Державний контракт з оборонного замовлення №251/3/67-06, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується виконати в інтересах замовника роботи з модернізації наземного рухомого пункту прийняття Е-12 "бочка", технічного нагляду та супроводження експлуатації засобів повітряної розвідки в обсягах та терміни, зазначені у специфікації виконання робіт, що додається до цього контракту і є його невід'ємною частиною (додаток 1 до контракту), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
У зв'язку із відсутністю у відповідача належних доказів виконання ним робіт Державного контракту, визначених пунктом 1.3 специфікації виконання робіт (додаток № 1 до Державного контракту), апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог про спонукання виконати обов'язок в натурі, а саме виконати умови Державного контракту від 21.07.2006у № 251/3/67-06 в частині проведення випробувань наземного пункту прийняття та обробки інформації Е-12 у складі комплексу М 100Н до 31 грудня 2011 року.
Окрім того, на підставі ст. 258 ЦК України, судом також розглянуто та визнано такими, що не підлягають задоволенню вимоги про стягнення із публічного акціонерного товариства "Фотон" штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів в сумі 2916,66 грн.
Отже, як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі, спір про зобов'язання відповідача виконати умови Державного контракту від 21.07.2006 №251/3/67-06 в частині проведення випробувань наземного пункту прийняття та обробки інформації Е-12 у складі комплексу М 100Н та стягнення штрафу у розмірі 2916,66 грн. вже були предметом розгляду у межах справи № 5002-15/5540-2010.
П. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про припинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині вимог про повторне спонукання ПАТ "Фотон" виконати умови державного контакту №251/3/67-06 від 21.07.2006 в частині проведення випробувань наземного пункту прийняття та обробки інформації Е-12 у складі комплексу М100Н та стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів.
Що стосується судових рішень в частині стягнення пені за період з 01.01.2012 по 3006.2012 в сумі 7582,12 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в п. 5.1 Державного контракту №251/3/67-06 від 21.07.2006 закріплено, що за прострочення виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми недовиконаних робіт за кожний день прострочення. За відмову від виконання робіт, а також за порушення строків виконання робіт понад 30 діб з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт.
Відповідно до ст. 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору.
При реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання за правилами частини першої ст. 223 ГК України застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.
За змістом пункту 1 частини другої ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, на підставі наявних в справі матеріалів встановив, що строк дії укладеного між сторонами договору закінчився з 01 січня 2007 року, а тому дійшов до обґрунтованого висновку, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки за заявлений період на час звернення із вказаним позовом до суду - сплив.
Посилання скаржника на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 у справі № 5002-15/5540-2012 колегією суддів відхиляються, оскільки питання щодо продовження строку державного контракту від 21.07.2006 № 251/3/67-06 не були предметом розгляду в межах даної справи. Вказаною постановою лише зобов'язано відповідача виконати умови державного контракту від 21.07.2006 в натурі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по даній справі.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у справі № 5002-11/3942-2012 залишити без змін.
Головуючий Хандурін М.І.
Судді Міщенко П.К.
Погребняк В.Я.