04.04.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/877/2013р. Головуючий у першій

інстанції Гаврилова О.В.

Категорія 32 Доповідач у апеляційної

інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Клочка В.П., Сундукова В.М.,

при секретарі: Лашкевич Н.О.,

за участю: позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 28 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення трьох відсотків річних, збитків від інфляції, моральної шкоди та судових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому просила стягнути з відповідача на її користь суму індексу інфляції в розмірі 2 341 грн. 75 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 213 грн. 18 коп. та у відшкодування моральної шкоди 1 100 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 лютого 2000 року з ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто 646 грн. Виконавчий лист за цим рішенням було пред'явлено до виконання, проте до лютого 2011 року відповідач ухилявся від сплати коштів, тобто від виконання грошового зобов'язання. Тому просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми. Крім того, позивач зазначає, що злочином, який було скоєно відповідачем, їй заподіяно моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у 1 100 грн.

Заочним рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 28 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.

Позивач з рішенням суду не погодилась, подала апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального права та ухвалення нового про задоволення вимог її позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання судового рішення про відшкодування шкоди, завданої у результаті спричинення тілесних ушкоджень. Отже, сторони не перебувають у договірних правовідносинах, а тому приписи ст.625 ЦК України на такі відносини не поширюються; вимоги позову у частині відшкодування моральної шкоди належними доказами не доведені.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що вироком Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 лютого 2000 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто 646 грн. у рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої позивачу у результаті злочину, скоєного відповідачем шляхом спричинення тілесних ушкоджень. Названий вирок набрав чинності 17 березня 2000 року.

Також судом встановлено, що виконавчий лист за цим вироком неодноразово пред'являвся позивачем до виконання, виконавче провадження за яким було закінчено 15 лютого 2011 року у зв'язку із його фактичним виконанням.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із положень ст.625 ЦК України випливає, що цивільно-правова відповідальність застосовується тільки за порушення грошового зобов'язання між кредитором і боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання за договором.

Разом із тим між сторонами по справі виникли деліктні зобов'язання, тобто зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди. Сторони не перебувають між собою у договірних правовідносинах, а тому ст.625 ЦК України на такі правовідносини не поширюється.

Крім того, у конкретному випадку між сторонами виникли відносини щодо виконання судового рішення про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Викладене суд першої інстанції оцінив правильно та дійшов обґрунтованого висновку про залишення без задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків, завданих несвоєчасним виконанням судового рішення, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду у частині залишення без задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди. Так, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у названій частині, правильно керувався вимогами ст.23 ЦК України та виходив з того, що позивачем не надано належних доказів навмисного невиконання відповідачем судового рішення, яке призвело до настання негативних наслідків для позивача. Моральна шкода за спричинення тілесних ушкоджень була відшкодована останній у порядку кримінального судочинства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновки суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 28 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова

Судді: /підпис/ В.П.Клочко

/підпис/ В.М.Сундуков

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м.Севастополя В.О.Єфімова