УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 108/3185/12 Суддя у І-й інстанції: Ковальов О.В.

Провадження №11/191/58/13 Суддя-доповідач: Іванченко О.Ю.

23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

Головуючого судді Гриценка Ю.Ф.

Суддів: Іванченка О.Ю.,

Белоусова Е.Ф.

за участю: прокурора Лесіна С.Л.

засудженого ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії АР Крим кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_4 та апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Керченського міського суду АР Крим від 29 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Керчі, АР Крим, громадянина України, з повною загальною освітою, який не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1; зареєстрований: АДРЕСА_2, раніше не судимий;

Засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк десять років.

Міра запобіжного заходу залишена - тримання під вартою - до набрання вироком

законної сили.

Стягнуто в дохід держави витрати на проведення судових експертиз у розмірі 562

грн. 56 коп.

Вирішено питання про речові докази в порядку ст. 81 КПК 1960 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Керченського міського суду АР Крим від 29 листопада 2012 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, за те, що 08 січня 2011 року, приблизно 04 годині 40 хвилин, ОСОБА_3, у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у будівельному вагончинку, розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_3, на грунті неприязних відносин, які раптово виникли з ОСОБА_6, навмисно, з метою вбивства, наніс останньому більше десяти ударів дерев`яною палкою по тулубу і життєво важливому органу - голові. ОСОБА_6, бажаючи переховатися, вибіг з будівельного вагончику і побіг до виходу з вказаного домоволодіння. Однак, ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_6, наніс йому удар ногою по нозі, збивши з ніг. Коли ОСОБА_6 опинився на землі, ОСОБА_3 наніс йому більше п'яти ударів дерев`яною палкою по тулубу і більше п'ятнадцяти ударів дерев`яною палкою по голові. Після цього, ОСОБА_3, бажаючи остаточного доведення свого умислу, а саме, протиправного спричинення смерті ОСОБА_6, підняв з землі камінь, який кинув на голову ОСОБА_6 У результаті злочинних дій ОСОБА_3 ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми голови і грудей: закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки і шлуночки мозку; тупої закритої травми грудей у вигляді множинних переломів ребер за декількома анатомічними лініями, яка ускладнилась стиском речовини головного мозку субдуральною гематомою, яка привела до набряку речовини головного мозку, які є тяжкими тілесними ушкодженнями небезпечними для життя в момент заподіяння, і

такими, що знаходяться у прямому причинно-слідчому зв`язку з настанням смерті, від яких ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року на території домоволодіння АДРЕСА_3.

В апеляції захисник ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати за недоведеностю участі ОСОБА_3 у вчиненні злочину, а кримінальну справу повернути прокуророві для організації додаткового розслідування з метою встановлення осіб, винних у вчиненні протиправного діяння.

Свої доводи мотивує тим, що досудове та судове слідство проведено неповно і однобічно з обвинувальним ухилом та при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та постановити відносно нього виправдувальний вирок, звільнити його з-під варти у залі суду.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що судове слідство у справі проведено неповно і однобічно, судом першої інстанції не перевірені докази, що його виправдовують, не оцінені показання експерта, які підтверджують його версію, та не усунені протиріччя у показаннях свідків обвинувачення ОСОБА_7 і ОСОБА_8

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого, який підтримав свою апеляцію і апеляцію захисника, захисника, який просив апеляції задовольнити, думку прокурора, який вважав за необхідне апеляції засудженого і його захисника залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого і апеляція його захисника пiдлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 368 КПК 1960 року однобічним або неповним визнається досудове і судове слідство в суді першої інстанції, якщо залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Зокрема у випадках, коли:

- всебічно і повно не досліджені обставини, на підставі яких встановлюється суб'єктивна

сторона злочину: вина, її форма, мотиви здійснення злочину;

- висновки суду побудовані на припущеннях, неповно досліджені версія захисту;

- не з'ясовані причини істотних протиріч у доказах;

- без достатніх підстав відхилені клопотання про перевірку обставин, що мають значення для

справи;

- не допитані всі особи, показання яких мають істотне значення справи;

- не з'ясовані обставини, що мають значення для порушення кримінальної справи стосовно

осіб, які причетні до злочину і встановлення ролі яких, може вплинути на ступінь

винуватості засуджених у справі.

Відповідно до вимог ст. 327 КПК 1960 року обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Згідно зі ст. 369 КПК 1960 року вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки і тоді, коли за наявності суперечливих доказів суд визнав достовірними одні з них і відкинув інші.

Як видно з матеріалів справи, судом не були дотримані ці вимоги і в основу обвинувального висновку покладені докази, які не були належним чином перевірені в судовому засіданні, та за своїм змістом викликають сумніви.

У відповідності до вимог ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Згідно зі ст. 68 КПК 1960 року не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

У разі зміни підсудним показань, даних під час досудового слідства, суд повинен з`ясувати причину цього, ретельно перевірити його показання і дати їм належну оцінку.

Так, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 грунтуються на явці з повинною ОСОБА_3 від 20 січня 2011 року, показаннях підозрюваного, викладених у протоколі допиту підозрюваного від тієї ж дати, протоколі допиту обвинуваченого від 21 січня 2011 року, відповідно до якого обвинувачений не може повторювати надані ним раніше пояснення, а також поясненнями підсудного в ході судового засідання 04 квітня 2011 року, які за викладенням обставин вчинення злочину суперечать первинним показанням ОСОБА_3

У якості доказів винності засудженого ОСОБА_3 у вироку зазначені висновки судово-медичних експертиз, протокол відтворення обстановки і обставин події, протокол огляду місця події, показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які оголошені і досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 відмовилися давати суду показання, а свідок ОСОБА_9 показав, що він не може сказати чи є у залі суду той підозрюваний парубок, з яким проводилось відтворення обстановки і обставин події.

У якості доказів в обґрунтування винності засудженого також покладені показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_13

При цьому, в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що вона не пам'ятає коли було вбивство та все, що вона пояснила на досудовому слідстві, їй відомо зі слів чоловіка. Свідок ОСОБА_7 протягом досудового і судового слідства свої показання неодноразово змінював, в судовому засіданні повідомив, що обмовив ОСОБА_3 Показання, в яких ОСОБА_7 безпосередньо вказує на ОСОБА_3 як на вбивцю ОСОБА_6, не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8, щодо часу, способу і періоду вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_8 зазначає, що засуджений 07 січня 2011 року, вночі, приходив до вагончику, де знаходилися ОСОБА_7, ОСОБА_6 і він, та побив ОСОБА_6 руками, ногами і палкою. 08 січня 2011 року, вночі, ОСОБА_3 повернувся і наніс ОСОБА_6 ще біля п'яти ударів палкою по голові у вагончику, а потім бив його близько 20 хвилин на вулиці.

В цій частині, показання свідка ОСОБА_8 суперечать даним висновку судово-медичної експертизи і показанням свідка ОСОБА_10, згідно з якими всі ушкодження виявлені у потерпілого були спричинені йому в один час, у потерпілого не було ушкоджень, які б були заподіяні йому за 1-3 доби до часу спричинення ушкоджень, що були виявлені при огляді його трупа.

Разом з тим, в своїх показаннях свідок ОСОБА_8 вказує, що у ОСОБА_7 з ОСОБА_6 був конфлікт, зі слів останнього між ними була бійка, у якій ОСОБА_7 розбив ОСОБА_6 голову, і ніякий хлопець в білому костюмі до них взагалі не приходів.

В матеріалах справи містяться вісім заяв свідка ОСОБА_8, в яких він вказує на ОСОБА_7 як особу, що вчинила злочин, і повідомляє суду, що обмовив ОСОБА_3 та просить себе повторно допитати, але зазначене клопотання ОСОБА_8 судом не розглянуто і обставини, перелічені у його заявах не з`ясовані.

Таким чином, вказані обставини судом першої інстанції не прийняті до уваги, не перевірені в судовому засіданні шляхом здійснення відповідних запитів і повторного допиту осіб, що не дає можливості суду повно, об`єктивно та всебічно надати їм оцінку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, показання, надані свідками ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на досудовому слідстві, які викривають ОСОБА_3 і на які суд посилається у вироку, не підтверджені цими свідками в судовому засіданні.

Не зважаючи на те, що показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 складають основу обвинувального вироку, при цьому, неодноразово змінювалися в ході дізнання, досудового, судового слідства та на додатковому розслідуванні, за своїм змістом є не послідовними і в жодному разі нові показання цих свідків не відповідають наданим ними раніше, судом вони не піддані ретельної перевірці і покладені в основу обвинувального вироку, що у будь-якому разі могло вплинути на повноту, всебічність та правильність судового рішення.

Показання ОСОБА_14 і ОСОБА_15 як свідків захисту також належним чином не перевірені і при постановленні вироку ці показання не здобули належної правової оцінки. Надані ними показання на досудовому слідстві, а потім в ході судового розгляду справи, містять суттєві протиріччя, але такі протиріччя судом першої інстанції не усунуті.

Крім того, версія захисту, за якою ОСОБА_3 прямо вказує на ОСОБА_7 як на особу, що вчинила цей злочин, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_16, але залишилася без уваги і не була перевірена місцевим судом.

За таких обставин, оскільки судом неповно досліджена версія захисту, не усунуті протиріччя у показаннях свідків, наданих на досудовому слідстві і в судовому засіданні, не взято до уваги, що показання свідків не узгоджуються між собою та суперечать одне одному щодо часу, способу і періоду вчинення злочину, кількості завданих ударів, причетності ОСОБА_3 до скоєння злочину, вирок суду не можна визнати законним і обґрунтованим, внаслідок чого він підлягає скасуванню.

В ході нового судового розгляду справи суду першої інстанції необхідно дати оцінку всім здобутим у справі доказам, дослідити всі докази, і, в залежності від отриманих результатів дати юридичну оцінку діям ОСОБА_3, перевірити всі інші доводи, наведені апелянтами, після чого прийняти законне і обґрунтоване рішення, у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 368, 369, 377 КПК 1960 року , п. 10 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника ОСОБА_4 та апеляцію засудженого ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Вирок Керченського міського суду АР Крим від 29 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3 - скасувати.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_3 направити на новий розгляд до Керченського міського суду АР Крим, в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити - тримання під вартою.

С У Д Д І :

Ю.Ф. Гриценко О.Ю. Iванченко Е.Ф. Белоусов