30.04.2013                                                                                           Суддя: Попова В. О.

Справа № 2-1804/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого судді - Попової В.О., при секретарі - Нікулєнковій Л.М., Лисенко В.В., позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Горлівки цивільну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям орендованого приміщення. Уточнивши позовну заяву зазначив, що він як фізична особа-підприємець орендує нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Горлівка, пр. Перемоги, 55. Відповідач ОСОБА_3В мешкає на другому поверсі в квартирі № 26 того ж будинку, що знаходиться над приміщенням , яке орендує позивач. 23 вересня 2010 року сталося залиття водою з системи центрального опалення орендованого позивачем нежитлового приміщення з квартири № 26, що знаходиться над орендованим ним нежитловим приміщенням. Згідно з актом комісії КП «Сервіс» від 27.09.2010 р. затоплення сталося внаслідок виходу з ладу накидної гайки на підводці до радіатора в квартирі АДРЕСА_1. Заміну труб системи опалення на металопластикові власник квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_3 здійснював самостійно, тобто залиття відбулось з вини відповідача. Внаслідок залиття нежитлове приміщення, яке орендує позивач, потребувало термінового поточного ремонту, оскільки здійснювати свою господарську діяльність стало неможливим. Крім того внаслідок залиття ФОП ОСОБА_1 були спричинені збитки: зіпсовано готову поліграфічну продукцію, пошкоджено оргтехніку - вийшов з ладу різограф СR 1610, вийшли з ладу та не підлягають ремонту копіювальні апарати Саnon P6216 ГCC52968 та Саnon P6216 QВЕ03192. Остаточно просив стягнути з відповідача на його користь відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття орендованого ним нежитлового приміщення в загальному розмірі 21469,68 грн., судовий збір у розмірі 202 грн , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., а також вартість проведення експертизи у розмірі 451,08 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі , посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Відповідач позовні вимоги визнав частково: не оспорював факт залиття 23 вересня 2010 року орендованого позивачем нежитлового приміщення та не заперечував, що залиття сталося з його вини. Згоден на відшкодування вартості відновлювальних ремонтних робіт, які проведено в приміщенні ФОП ОСОБА_1 для усунення наслідків залиття в розмірі 500 гривень. В задоволенні решти позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених ним в письмових запереченнях. Обґрунтував свої доводи тим, що позивачем та його представником не надано доказів на підтвердження пошкодження та зіпсування належних ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей, вказаних в позові, та готової поліграфічної продукції.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши докази по справі, вивчивши матеріали справи у сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору про оренду нежитлових приміщень №16400006 від 04.01.2006 року, /а.с.40/, та додаткової угоди до нього від 08.04.2010 року, /а.с.213/, ФОП ОСОБА_1 було передано в орендне користування під ксерокопіювання нежитлове приміщення по пр. Перемоги, 55, м.Горлівки площею 8 кв. м.

З акту прийому-передачі від 12.04.2010 року вбачається, що балансоутримувач КП «Сервіс» здав, а орендар ФОП ОСОБА_1 прийняв нежитлове приміщення по пр. Перемоги, 55, м.Горлівки площею 8 кв. м., /а.с.79/

Згідно відомостей КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 21.04.11 за вих.№ 1449, право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_3, /а.с.61/.

Як встановлено судом, залиття орендованого позивачем нежитлового приміщення за вищевказаною адресою сталося 23 вересня 2010 року, що підтверджується витягом з журналу аварійної служби, довідкою КП «Сервіс», /а.с.220/, факт залиття у вказану дату не оспорюється відповідачем.

27 вересня 2010 року комісією за участю спеціалістів комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Сервіс» складено акт про те, що ними проведено обстеження нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_1 по пр. Перемоги, 55, м.Горлівки на предмет залиття. В акті встановлено, що внаслідок виходу з ладу накидної гайки на підводці до радіатора в квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття приміщення ФОП ОСОБА_1. Заміну труб системи опалення на металопластикові власник квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_3 здійснював самостійно, /а.с.11/.

Статтею 322 ЦК України визначено, що, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЖК Української РСР громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.

Відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, типова форма якого міститься у додатку № 4 до зазначених Правил.

Те, що шкода позивачу була завдана саме з вини відповідача підтверджується вищезазначеним актом про залиття від 27 вересня 2010 року, /а.с.11/.

На підставі викладеного суд вважає, що акт про залиття є належним та допустимим доказом, а також зазначає, що відповідачем не було надано доказів, які б спростовували висновки акту про залиття.

Зі змісту вищезазначеного акту про залиття від 27 вересня 2010 року, /а.с.11/, вбачається, що в приміщенні ФОП ОСОБА_1 по пр. Перемоги, 55, м.Горлівки гіпсокартон на стелі деформований, на дверях спостерігаються сліди деформації; з боку вікна наявні сліди залиття на шпалерах - 1 м2; у двох місцях шпалери відклеїлися.

Частинами 1,2 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала школи, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не х її вини.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Відповідачем доказів на підтвердження того, що шкода була спричинена не з його вини не надано.

Таким чином, обов'язок довести невідповідність заявлених вимог у частині визначення розміру матеріальної шкоди покладається саме на відповідача, а не на позивача, який на підтвердження розміру вартості відновлювальних ремонтних робіт, які необхідно провести в приміщенні для усунення наслідків залиття, надав кошторис, виконаний ТОВ «Виробнича будівельна компанія «Прогрес» від 28.10.2012 року, /а.с.14-23/.

Клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення розміру збитків відповідач не заявляв.

Заперечення відповідача щодо завищення розміру завданої шкоди та невідповідності обсягів робіт, які необхідно виконати для відновлювального ремонту, зазначених у кошторисі, дійсним обсягам та реальним збиткам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на спростування розміру майнової шкоди та підтвердження своїх заперечень.

Як вбачається з кошторису, складеного 28.10.2012 року ТОВ «Виробнича будівельна компанія «Прогрес», вартість відновлювального ремонту, що необхідно провести для усунення наслідків залиття у приміщенні ФОП ОСОБА_1 по пр. Перемоги, 55 у м. Горлівки, у роздрібних цінах станом на 27.10.2010 року становить 4772 грн,/а.с.14-16/.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині відшкодування вартості відновлювальних ремонтних робіт в приміщенні ФОП ОСОБА_1 по усуненню наслідків залиття на суму 4772 грн.

Разом з тим, вищезазначений акт про залиття від 27 вересня 2010 року, /а.с.11/ не містить будь-яких відомостей про знищене майно позивача або належні йому товарно-матеріальні цінності, на які посилається позивач.

Відповідно довідки без вихідного номеру та без дати за підписом директора ПП «Каскад», /а.с.86/, позивачем як фізичною особою-підприємцем було придбано на початку 2005 року різограф СR 1610, копіювальні апарати Саnon P6216 ГCC52968 та Саnon P6216 QВЕ03192; товарні чеки та накладні не збереглись . Проте ні позивачем ні його представником не надано відповідних документів на підтвердження того, що позивач як фізична особа-підприємець є власником вказаної оргтехніки.

В довідці б/н без дати позивач вказує перелік майна, яке знаходилось в приміщенні ФОП ОСОБА_1 в момент залиття, а саме: різограф СR 1610, копіювальні апарати Саnon P6216 ГCC52968 та Саnon P6216 QВЕ03192 , поліграфічна продукція /а.с.211/.

Пунктом 3 Наказу Міністерства фінасів України № 69 від 11.08.1994 року «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» зі змінами та доповненнями визначено, що інвентаризація є обов'язковою при псуванні товарно-матеріальних цінностей.

Для оформлення інвентаризації як одного з облікових процесів у приватних підприємців зазвичай використовуються форми типових документів, затверджених чинним законодавством України:

- інвентаризаційний опис ТМЦ – форма№М-21, затверджена наказом

Мінстату від 21 червня 1996 р. № 193 «Про затвердження форм первинної

облікової документації»;

- інвентаризаційний опис ТМЦ – форма№ІНВ-3, затверджена постановою Держкомстату СРСР від 28 грудня 1989 р. № 241 «Про затвердження форм первинної облікової документації підприємств і організацій»;

- порівняльна відомість результатів інвентаризації ТМЦ – форма №ІНВ-19, затверджена постановою Держкомстату СРСР від 28 грудня1989 р. № 241.

Крім того, пунктом 11 вищезазначеного Наказу Міністерства фінасів України № 69 від 11.08.1994 року зазначено про необхідність створення інвентаризаційної комісії у складі керівника підрозділу, головного бухгалтера, керівника підприємства. Проведення інвентаризації у випадку зіпсуванні цінностей здійснюється шляхом оформлення протоколу інвентаризації, а також складанням інвентаризаційних відомостей, до того ж складається акти №1 контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей, ведеться книга реєстрів контрольних інвентаризацій (№2), а також відомості щодо інвентаризації (№3).

Однак, судом встановлено, що будь-які інвентаризаційні комісії позивачем не створювалися та не складалися належні акти, описи та відомості щодо пошкодження різографу СR 1610 та зіпсування готової поліграфічної продукції в кількості зазначеній позивачем, копіювальних апаратів Саnon P6216 ГCC52968 та Саnon P6216 QВЕ03192, у зв'язку з чим суд не дає належної оцінки як доказу довідці б/н та без дати про перелік майна, яке зі слів позивача знаходилось в приміщенні ФОП ОСОБА_1 в момент залиття, оскільки довідку складено не у відповідності з вимогами діючого законодавства. Крім того, позивачем та його представником у судовому засіданні не було надано жодних пояснень відсутності відповідача при складанні вищезазначеної довідки та не надано доказів щодо повноважень осіб, які складали довідку наявності зіпсованих ТМЦ ФОП ОСОБА_1 вказаних в позові.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.1, 2 ст. 59 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 59 ЦПК України).

Так, невідомо яким чином особою, що складала претензію, /а.с.37/, зроблено висновок про те, що поліграфічну продукцію, на відшкодуванні вартості якої наполягає позивач, було зіпсовано саме внаслідок залиття водою приміщення позивача. Будь-якої незалежної експертизи не проводилося, заходів на зменшення шкоди позивач не зазначає.

Під час розгляду справи судом встановлено, що акти технічної діагностики та стану різографу СR 1610, копіювальних апаратів Саnon P6216 ГCC52968 та Саnon P6216 QВЕ03192, /а.с.а.с.34-36/, не є належними доказами по справі, оскільки оформлені не у відповідності до законодавства, без посилання на нормативні документи та особою, що не має ліцензії на здійснення такої діяльності і надання висновків.

У висновку експертного дослідження № 6033/22 від 15.11.2010р.,/а.с.25-31/, на стягненні вартості проведення якого наполягає позивач та його представник, йдеться про залиття 24.09.2010 року, проте в судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що факт залиття приміщення ФОП ОСОБА_1 мав місце 23.09.2010 року.

Будь-яких інших доказів на підтвердження заподіяння матеріальної шкоди та її обсягу позивачем не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Згідно з ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, в судовому засіданні позивачем та його представником не доведено, яку саме шкоду майну ФОП ОСОБА_1 було спричинено внаслідок залиття нежитлового приміщення відповідачем, не доведений і причинний зв'язок між залиттям та наслідками у вигляді зіпсування товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_5, оскільки вони належним чином не підтверджують розмір матеріальних збитків, завданих залиттям приміщенню ФОП ОСОБА_1.

Відтак, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням різографу СR 1610 та зіпсуванням зазначеної позивачем готової поліграфічної продукції, копіювальних апаратів Саnon P6216 ГCC52968 та Саnon P6216 QВЕ03192 внаслідок залиття задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно з частиною 3 цієї статті до витрат, пов’язаних із розглядом справи належать витрати на правову допомогу.

Склад та розмір витрат, пов’язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частини 1 статті 56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Відповідно до Свідоцтва від 20.10.2010 року за №3609 ОСОБА_2 має право на зайняття адвокатською діяльністю.

26.01.2011 року між адвокатом ОСОБА_2 та позивачем був укладений Договір про надання правової допомоги та розрахунок до нього, (а.с.42).

Згідно із квитанцією позивачем було сплачено адвокату 1000 гривень, (а.с. 42а).

До переліку цих послуг включені консультації, складання позовної заяви, що відповідно до статті 5 Закону України «Про адвокатуру» відносяться до видів адвокатської діяльності.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що адвокат приймав участь у судових засіданнях:

27 вересня 2011 року - 13 хвилин , 16 листопада 2011 року - 21 хвилину, 30 листопада 2011 року - 3 хвилини (а.с. 91, 98-99, 101); 08 січня 2012 року - 2 хвилини, 12 вересня 2012 року - 2 хвилини, 06 листопада 2012 року - 17 хвилин, 15 січня 2013 року - 2 хвилини, 23 січня 2013 року - 10 хвилин (а.с. 108, 132, 139, 148,151-152); 06 березня 2013 року - 133 хвилини, 20 березня 2013 року - 15 хвилин, 29 березня 2013 року - 40 хвилин, 22 квітня 2013- 16 хвилин , (а.с. 206, 215,226-227,232).

Відповідно до частини 2 статті 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України від 20 грудня 2011 р. N4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", який набрав чинності на час винесення рішення судом першої інстанції, затверджено граничні розміри компенсації витрат, на правову допомогу, пов'язаних з розглядом цивільних справ.

Так, граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" мінімальна заробітна плата у 2011 року: з 01.01.2011 р. - 941 грн.; 01.04.2011 р. - 960 грн.; 01.10.2011 р.- 985 грн. ; 01.12.2011 р. - 1004 грн.; відповідно Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата у 2012 року: з 1 січня - 1073 грн.; з 1 квітня - 1094 грн.; з 1 липня - 1102 грн.; з 1 жовтня - 1118 грн.; з 1 грудня - 1134 грн.; згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2013рік" мінімальна заробітна плата у 2012 року з 1 січня 2013 р. - 1 176 грн; з 1 квітня - 1 190 грн.

Таким чином, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу за участь у судовому засіданні повинен складати:

27 вересня 2011 року - 13 хвилин - 92,95 гривень, 16 листопада 2011 року - 21 хвилину -150,15 гривень, 30 листопада 2011 року - 3 хвилини – 21,45 грн., (а.с. 91, 98-99, 101); 08 січня 2012 року - 2 хвилини - 14,30 гривень, 12 вересня 2012 року - 2 хвилини - 14,69 гривень ; 06 листопада 2012 року - 17 хвилин -124,89 гривень, 15 січня 2013 року - 2 хвилини - 15,68 гривень, 23 січня 2013 року - 10 хвилин – 78,40 гривень, (а.с. 108, 132, 139, 148,151-152); 06 березня 2013 року - 133 хвилини- 1042, 72 гривень; 20 березня 2013 року - 15 хвилин – 117,6 гривень, 29 березня 2013 року - 40 хвилин, 22 квітня 2013- 16 хвилин, 16 січня 2012 року - 93 хвилини - 665 гривень 26 копійок.

Всього за участь у судових засіданнях повинно бути відшкодовано суму, яка перевищує розмір витрат на правову допомогу, зазначену в позові. Проте суд не може вийти за межі позовних вимог згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, якою встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Таким чином позов в частині відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 1000 гривен підлягає задоволенню .

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково на 23%, то судові витрати підлягають частковій компенсацій, пропорційно до розміру задоволених вимог. Отже, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 27,60 грн., судовій збір у сумі 50,6 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 79, 88, 197, 209,212 -215,218, 223 ЦПК України, суд , -

В И Р I Ш И В:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 :

-          у рахунок відшкодування майнової шкоди - 4772 ( чотири тисячі сімсот сімдесят дві) гривні ;

-          витрати на правову допомогу у сумі 1000 ( одна тисяча ) гривень;

-          судовий збір в сумі 50 грн. 60 копійок та інформаційно-технічне забезпечення витрати в сумі 27 грн 60 копійок .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Центрально -Міський районний суд м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Суддя                                                                                                    В. О. Попова