№ 1-23

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 лютого 2008 року                                                                                                         місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С. І.,  при секретарі Бобильової А.В.,  за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Дарницького гарнізону капітана юстиції Бондарука Р.В.,  підсудних ОСОБА_1  та ОСОБА_2,  потерпілого - ОСОБА_3,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовців військової частини А0476 солдат:

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Біла Церква Київської області,  українця,  громадянина України,  з середньою освітою,  не одруженого,  не судимого,  призваного на військову службу в травні 2007 року Білоцерківським РВК Київської області,  електрика - акумуляторника відділення енергозабезпечення виробництва військової частини А0476

та                             ОСОБА_2,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с Перегонівка Обухівського району Київської області,  українця,  громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою,  не одруженого,  не судимого,  призваного на військову службу в травні 2007 року Обухівським РВК Київської області,  старшого майстра апаратної технічного забезпечення військової частини А0476,  -

у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст.  406 КК України,  кожного.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2007 року,  на початку першої години ночі,  у кімнаті для вмивання особового складу роти,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 групою осіб,  реалізуючи спільний злочинний умисел,  направлений на демонстрацію своєї удаваної переваги над своїм співслужбовцем,  будучи невдоволеним тим,  що солдат ОСОБА_3,  з яким вони у відносинах підлеглості не перебували,  відмовляється виконувати їх,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  вказівки з приводу виконання різної роботи,  висуваючи надумані претензії з цього приводу,  завдали побої та застосували інше насильство до потерпілого,  а саме: ОСОБА_1 - наніс близько чотирьох поштовхів у грудну клітину потерпілого,  після чого,  схопивши його лівою рукою за горло,  наніс правою рукою близько десяти ударів кулаком правої руки в грудну клітину та живіт; ОСОБА_2 - декілька разів штовхнув ОСОБА_3 у грудну клітину,  після чого наніс два удари кулаком правої руки у спину та декілька ударів ногою,  взутою у армійський тапочок,  по спині та правому боку потерпілого,  чим спільними діями завдали потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців,  саден та локалізованого крововиливу. Того ж дня зранку ОСОБА_1 і ОСОБА_2,  кожен окремо,  явилися до правоохоронних органів із повинною.

Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили вимоги  ст.   ст.  11,  16 та 49-50 Статуту внутрішньої служби та  ст.  4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України,  які зобов'язують військовослужбовців у відносинах між собою додержуватися правил військової ввічливості,  проявляти взаємну повагу та не допускати негідних вчинків.

Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  не оспорюючи всіх наведених фактичних обставин вчиненого ними злочину,  свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнали повністю і дали покази,  які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину,  при цьому пояснивши:

ОСОБА_1 - що 9 грудня 2007 року,  після 23 години він обговорював із ОСОБА_2 поведінку ОСОБА_3,  який,  на їх думку,  повільно виконував різні вказівки по службі. Після цього,  близько 00 годин 15 хвилин 10 грудня,  діючи спільно з ОСОБА_2,  розбудили ОСОБА_3 та завели його до кімнати для умивання особового складу,  де,  після висловлення останньому претензій,  які ОСОБА_3 не сприйняв,  будучи обуреним такою поведінкою потерпілого,  він,  ОСОБА_1,  завдав потерпілому біля чотирьох поштовхів у грудну клітину,  потім,  схопивши його лівою рукою за горло,  наніс правою рукою декілька ударів в грудну клітину та живіт. У той самий час ОСОБА_2,  підтримуючи його,  ОСОБА_1,  дії,  зі свого боку з тих же причин завдав ОСОБА_3 біля чотирьох поштовхів руками в грудну клітину,  два удари кулаком правої руки в спину,  а після цього два удари ногою,  взутою у армійський тапочок,  також в спину та по правому боку;

ОСОБА_2 - що дійсно за вказаних ОСОБА_1 обставин,  за домовленістю із останнім провчити ОСОБА_3,  на початку першої години ночі  10 грудня 2007 року,  діючи спільно із ОСОБА_1,  завдав

2

потерпілому декілька поштовхів руками в грудну клітину,  два удари кулаком правої руки в спину та два удари ногою,  взутою у армійський тапочок,  у цю ж частину тіла та по правому боку. При цьому ОСОБА_1,  який діяв з ним спільно,  так само будучи обуреним відмовою ОСОБА_3 реагувати на їх,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зауваження,  завдав потерпілому не менше чотирьох поштовхів у грудну клітину,  потім,  схопив його рукою за горло та наніс іншою рукою декілька ударів в грудну клітину та живіт.

Крім того підсудні,  кожний окремо,  уточнили,  що у відносинах підлеглості з потерпілим вони не перебували.

Крім особистих показань вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порушенні за наведених вище обставин статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості,  підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи,  і ці фактичні обставини справи підсудні та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те,  що підсудні та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено,  що вони правильно розуміють зміст цих обставин,  відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції,  суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч.3  ст.  299 КПК України. Потерпілий ОСОБА_3 цивільний позов по справі не заявляв.

Військово-лікарською комісією підсудні визнані за станом здоров'я придатними до військової служби.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  кожного окремо,  які,  будучи військовослужбовцями строкової служби,  діючи групою осіб,  порушили статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості,  що виявилось у завданні побоїв та іншого насильства потерпілому ОСОБА_3,  якому були заподіяні легкі тілесні ушкодження,  суд кваліфікує за ч.3  ст.  406 КК України.

Призначаючи підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання,  суд бере до уваги і визнає обставинами,  які пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину,  їх щире каяття,  явку з повинною,  а також і те,  що останні активно сприяли розкриттю злочину,  осудили свою протиправну поведінку,  примирилися з потерпілим і той просив суворо їх не карати.

Беручи до уваги вказані обставини,  а також враховуючи дані про особу підсудних,  які раніше ні в чому протизаконному замічені не були,  до призову на службу займалися суспільно-корисною працею,  до кримінальної відповідальності притягаються вперше,  а ОСОБА_1 є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи та під час проходження служби і до неї характеризується виключно позитивно,  бажає після служби продовжити навчання у технікумі,  ОСОБА_2 втратив у 2007 році батька,  який важко хворів,  а його одинока матір,  яка хворіє,  потребує матеріальної допомоги від дітей,  суд знаходить можливим застосувати до обох підсудних  ст.   ст.  69,  60 КК України і призначаючи покарання,  перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції ч.3  ст.  406 КК України,  оскільки саме даний вид покарання,  на думку суду,  є справедливим,  а також необхідним і достатнім для його виправлення.

Водночас суд,  обираючи розмір обраного      до підсудних виду покарання,  враховує також і характер

спричиненого   ОСОБА_1   насильства,    яке            супроводжувалося   удушенням   потерпілого,    що   за   своєю шкідливістю для здоров'я потерпілого є більш  небезпечним,  порівняно із вчиненим насильством з боку ОСОБА_2. На підставі викладеного і,  керуючись  ст.   ст.  299,  323,  324 та 332 КПК України,  військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

визнати обох винними у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст.  406 КК України,  за якою із застосуванням  ст.  69 та 60 КК України призначити покарання у вигляді :

· ОСОБА_1  - арешту строком натри місяці з утриманням на гауптвахті;

· ОСОБА_2 - арешту строком на два місяці з утриманням на гауптвахті. Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1  та ОСОБА_2 - нагляд командування

військової частини - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати обох на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1  рахувати з 21 лютого 2008 року.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 17 лютого 2008 року з урахуванням строку його затримання (з 10 по 13 грудня 2007 року).

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення,  а засудженими - протягом того ж строку з моменту вручення їм копії вироку.