№ 1-16

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 лютого 2008 року                                                                                                        місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С. М. ,  при секретарі СІРЕНЧЕНКО В.В.,  за участю помічника військового прокурора Чернігівського гарнізону капітана юстиції ВТОРИХ Р.І.,  захисника підсудного - адвоката ОСОБА_2,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А-4507 солдата військової служби за контрактом

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Чернігові,  українця,  громадянина України,  з середньо-спеціальною освітою,  не одруженого,  не судимого,  звільненого з військової служби у листопаді 2007 року,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  -

у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  185 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2007 року,  близько 23 години,  ОСОБА_1,  будучи в стані алкогольного сп'яніння,  з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна таємно викрав у будинку АДРЕСА_2,  в якому проживав і в цей час відпочивав громадянин ОСОБА_3 ,  особисті речі останнього,  а саме,  мобільний телефон "Nokia - 6125" вартістю 760 грн.,  яким розпорядився на власний розсуд.

В ході досудового слідства викрадений мобільний телефон за сприянням ОСОБА_1 був вилучений працівниками міліції і долучений до матеріалів справи в якості речового доказу.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і про час,  місце та обставини таємного викрадення чужого майна,  показав як це викладено в описовій частині вироку,  пояснивши,  що він 11 листопада 2007 року,  близько 23 години,  в стані алкогольного сп'яніння,  зайшов до свого знайомого ОСОБА_3 ,  який проживає за адресою:АДРЕСА_2,  однак останній вже спав у ліжку і на його,  ОСОБА_1,  спроби розбудити,  не просипався. При цьому,  випадково побачивши,  що на столі лежить мобільний телефон "Nokia - 6125",  він,  ОСОБА_1,  таємно заволодів ним з метою продати,  який передав у користування іншій особі,  про що повідомив 17 листопада 2007 року працівникам міліції.

Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_1 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами,  які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням підсудного ОСОБА_1,  яке підтримане іншими учасниками процесу,  судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3  ст. 299 КПК України. При цьому,  учасникам судового розгляду судом було роз'яснено,  що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином,  суд вважає,  що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведене в повному обсязі.

Отже дії ОСОБА_1,  який,  вчинив таємне викрадення чужого майна на загальну суму 760 грн.,  суд кваліфікує за ч.1  ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1,  суд визнає обставиною,  яка обтяжує його покарання,  те,  що він вчинив злочин,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.

2

Разом з тим,  при призначенні покарання підсудному,  суд враховує те,  що він щиро розкаявся у

вчиненому,  активно сприяв розкриттю злочину і поверненню викраденого майна,  раніше ні в чому осудному замічений не був,  до призову на службу займався суспільно - корисною працею,  до

кримінальної відповідальності притягається вперше,  до призову на військову службу і за місцем

проживання характеризується позитивно. Крім того,  суд приймає до уваги,  що підсудний в дитинстві виховувався однією матір'ю,  яка проживає одна і потребує його допомоги.

Беручи до уваги вказані обставини,  а також враховуючи особу винного,  суд знаходить можливим призначити ОСОБА_1 мінімальне за видом покарання,  передбачене санкцією ч.1  ст. 185 КК України,  у виді штрафу,  оскільки саме даний вид покарання,  на думку суду,  є необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі наведеного та,  керуючись  ст.  ст.  299,  323,  324,  325,  330,  331,  332 КПК України,  військовий суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 185 КК України,  за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,  тобто на суму 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ по справі - мобільний телефон "Nokia-6125",  який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3  - вважати повернутим за належністю.

Судові витрати по справі,  пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи у розмірі 187 грн. 80 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.