АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 22-ц /796/6215/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Калініченко Л.С.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Волошиної В.М.

при секретарі Бабіч К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора м. Києва на ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 січня 2013 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог по справі за позовом Заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення, державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення,

встановила:

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 січня 2013 року відкрито провадження у справі за позовом Заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі - продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, в частині позовних вимог щодо:

- визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (м/р «Жуляни»), кадастровий номер 8 000 000 000:79:364:0321, вартістю 218 000 грн., виданий ОСОБА_2 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2009 року за № 07-7-05104, та який посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, зареєстроване Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА);

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (м/р «Жуляни»), кадастровий номер 8 000 000 000:79:364:0321, вартістю 218 000 грн., укладеного 18.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом визнання права власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою міста Києва.

Цією ж ухвалою відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування пункту 894 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 18.12.2008 року № 922/922, у зв'язку з необхідністю розгляду вказаної вимоги в порядку адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухвалою в частині відмови у відкритті провадження, Заступник прокурора м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в цій частині, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зазначав, що спірні правовідносини виникли у зв'язку зі спором щодо законності передачі земельної ділянки у власність громадянину. Вважає, що при здійсненні повноважень власника землі Київська міська рада не є суб'єктом владних повноважень, а є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею. Таким чином, заявлені позовні вимоги виникають із відносин, що мають цивільно-правовий характер, тому орган місцевого самоврядування у цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не суб'єкт владних повноважень, тому даний спір не є публічно-правовим та повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, доказів поважності причин неявки суду не подано, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., вислухавши пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за такими підставами.

Відмовляючи у відкритті провадження у частині заявлених позовних вимог - про визнання незаконним та скасування пункту 894 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 18.12.2008 року № 922/922 в частині щодо передачі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0944 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, суддя Голосіївського районного суду м. Києва в оскаржуваній ухвалі від 08.01.2013 року виходив із того, що вказана вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, а тому відповідно до п.1 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження.

Проте з вказаними висновками колегія суддів не погоджується, оскільки такі висновки не відповідають матеріалам справи та нормам процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів.

Як вбачається з позовної заяви, крім позовної вимоги, у відкритті провадження щодо якої суддею відмовлено, прокурор заявив також наступні вимоги:

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (м/р «Жуляни»), кадастровий номер 8 000 000 000:79:364:0321, вартістю 218 000 грн., виданий ОСОБА_2 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2009 року за № 07-7-05104, та який посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, зареєстроване Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (м/р «Жуляни»), кадастровий номер 8 000 000 000:79:364:0321, вартістю 218 000 грн., укладений 18.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою міста Києва.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що Київська міська рада має право розпоряджатися землями територіальної громади, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста тощо.

При цьому міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі Київська міська рада є не суб'єктом владних повноважень, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі спором щодо законності передачі земельної ділянки у власність громадянину, прокурор оспорює правомірність набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку та оспорює державний акт на право приватної власності на земельну ділянку і рішення міської ради, як форму правочину.

Таким чином у даному випадку спір не є публічно-правовим, пов'язаним з реалізацією повноважень органу місцевого самоврядування, і не обмежується лише оскарженням рішення Київської міської ради, а витікає з реалізації права власності на земельну ділянку. Крім того, він нерозривно пов'язаний з іншими позовними вимогами, зокрема, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі спірного рішення, та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

За таких обставин висновок судді Голосіївського районного суду м. Києва про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 894 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 18.12.2008 року № 922/922 щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_2 - не відповідає нормам процесуального права.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 7 Постанови № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею.

Крім того, необхідно звернути увагу суду першої інстанції, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2011 року, копія якої додана до позовної заяви, скасовано рішення Київської міської ради від 18.12.2009 року № 922/922 щодо передачі земельної ділянки громадянину ОСОБА_2

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при постановленні ухвали в частині відмови у відкритті провадження в справі було порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання.

Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу судді від 08.01.2013 року в частині відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог неможливо визнати законною і обґрунтованою, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а матеріали справи - поверненню до суду першої інстанції та передачі питання щодо відкриття провадження в частині вказаних позовних вимог на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва - задовольнити.

Ухвалу судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 січня 2013 року про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог - скасувати, питання щодо відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: