Справа № 2-1817/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

18.05.2011 року          Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          Головуючого – судді            Шестакової З.С.

          при секретарі –                       Пометій Є.Т.

за участю прокурора -            Шаховал О.М.

представника позивача -            ОСОБА_1

третя особа -                                ОСОБА_2           

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Нікопольської міської ради в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, суд

встановив:

          Виконавчий комітет Нікопольської міської ради звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав.

          Свої вимоги мотивує тим, що 17 серпня 1996 року був укладений шлюб між гр.. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та гр. ОСОБА_4 від якого 01 квітня 1997 року народився син ОСОБА_6 .

          16 листопада 2005 року рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області шлюб було розірвано.

          Відповідачі не перебувають ні на одному диспансерному обліку, систематично зловживають спиртними напоями, тривалий час ніде не працюють, живуть на тимчасові заробітки. Впродовж останніх семи років малолітня дитина перебувала вкрай несприятливих житлово–побутових умовах, тому, що мати залишала без догляду та постійного контролю, залишала дитину на бабусю, долею своєї дитини не цікавилася.

          Неодноразово до служби у справах дітей зверталися працівники поліклініки та бабуся дитини з проханням допомогти в роботі з даною родиною. Перед цим мати неодноразово попереджувалась про відповідальність за ухилення від своїх прямих батьківських обов’язків щодо збереження життя та здоров’я свого сина. Батько в продовж останніх чотирьох років взагалі не відвідував сина, не цікавився його долею.

          Родина потрапляла у поле зору служби у справах дітей в 2009 році, мати попереджувалась про відповідальність за ухилення від виконання своїх прямих батьківських обов’язків. До служби у справах дітей в серпні місяці звернулася бабуся дитини з заявою, що приблизно 7 років дитина проживає з нею, мати інколи відвідує дитину, але ніякої моральної та матеріальної допомоги не надає.

          Також родина неодноразово відвідувалася за місцем проживання службою у справах дітей та КМСД Нікопольського МВ УМВС, з відповідачами проводилися бесіди, їм давався шанс для виправлення, але все це марно і позитивних висновків вони не зробили.

          Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, теж зробив відповідний висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр.гр. ОСОБА_4В, та ОСОБА_5 відносно їй малолітньої дитини ОСОБА_3, з метою соціально-правового захисту її прав та інтересів.

          Виходячи із наведеного, позивач просить суд позбавити ОСОБА_4В, та ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити опікуном над неповнолітнім ОСОБА_3 його бабусю ОСОБА_2

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримав на його задоволенні наполягав.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день слухання справи були повідомлені належним чином, причин їх неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України.

          Третя особа проти задоволення позову не заперечувала, просила призначити її піклувальником над неповнолітним ОСОБА_3.

Заслухавши представника позивача, відповідача, третю особу, прокурора, який висловив думку про можливість задоволення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

          Згідно п. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

          Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.          

Згідно п. 3 ст. 60 ЦК України суд постановляє опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.

Як було встановлено судом, з 17 серпня 1996 року по 16 листопада 2005 року відповідачі по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі від якого в них нарадилась дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Дитина впродовж останніх семи років фактично залишилась без піклування батьків, які не здійснювали систематичного контролю за поведінкою, способом життя дитини і зовсім не цікавилися його здоров’ям. Дитина виховується в родині бабусі та дідуся –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Мати та батько своєю поведінкою та способом життя негативно впливають на психологічний та емоційний розвиток сина, систематично зловживають спиртними напоями, тривалий час ніде не працюють, живуть на тимчасові заробітки.

          Неодноразово до служби у справах дітей зверталися працівники поліклініки та бабуся дитини з проханням допомогти в роботі з даною родиною. Перед цим мати неодноразово попереджувалась про відповідальність за ухилення від своїх прямих батьківських обов’язків щодо збереження життя та здоров’я свого сина. Батько в продовж останніх чотирьох років взагалі не відвідував сина, не цікавився його долею.

          Родина потрапляла у поле зору служби у справах дітей в 2009 році, мати попереджувалась про відповідальність за ухилення від виконання своїх прямих батьківських обов’язків. До служби у справах дітей в серпні місяці звернулася бабуся дитини з заявою, що приблизно 7 років дитина проживає з нею, мати інколи відвідує дитину, але ніякої моральної та матеріальної допомоги не надає, таким чином мати та батько фактично самоусунулись від виховання, навчання та утримання своєї дитин.

          Також родина неодноразово відвідувалася за місцем проживання службою у справах дітей та КМСД Нікопольського МВ УМВС, з відповідачами проводилися бесіди, їм давався шанс для виправлення, але все це марно і позитивних висновків вони не зробили.

          В судовому засіданні свідок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка працює вчителем у ЗОШ №14, також пояснила суду, що за чотири роки бачила маму один раз, замість неї завжди школу відвідує бабуся з якою живе ОСОБА_3.

          З побутової характеристики та пояснень сусідів встановлено, що відповідачі злісно ухиляються від виховання та утримання дитини, не слідкують за станом її здоров’я та харчування, та зовсім залишили дитину на виховання бабусі.

          Орган опіки та піклування Нікопольської міської ради, теж зробив відповідний висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр.гр. ОСОБА_4В, та ОСОБА_5 відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_3, з метою соціально-правового захисту її прав та інтересів.          

          Виходячи із наведеного, суд вважає, що вищезазначені обставини не відповідають інтересам дитини, а отже у суду не викликає сумнівів у необхідності задовольнити позов щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також відповідно до ч.2 ст.166 СК України з відповідачів слід стягувати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3

          Враховуючи те, що на час винесення рішення ОСОБА_3 досяг чотирнадцятирічного віку, його піклувальником необхідно призначи його бабусю ОСОБА_2 з якою він проживає.

          Також суд вважає за необхідне в силу ст. 88 ЦПК України покласти на відповідачів сплату судових витрат на користь держави у розмірі 51 грн. і витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,88,212,213-215,218,224,227,228 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, ст.. 60 ЦК України, ст. 164,166 СК України, суд

вирішив:

          Позов Виконавчого комітету Нікопольської міської ради в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа про позбавлення батьківських прав задовольнити частково.

          Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 батьківських прав по відношенню до їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

          Призначити піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: м. Нікополь, вул. Степова, буд. 175а.          

          Стягувати з ОСОБА_4, уродженки Російської Федерації, Липецької області, Куликовського району, с. Дон-Ізбіщі, ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину певного віку, щомісяця, починаючи з 13.12.2010 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стягувати з ОСОБА_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину певного віку, щомісяця, починаючи з 13.12.2010 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення суми платежу за один місяць.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн. на користь держави.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_10