Справа № 2- 485/ 2008 р.

                                                               РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ                                                                                                                                                    

             16 травня     2008 року                                                                           м. Чернігів

Чернігівський  районний суд Чернігівської  області у складі :

                             головуючої - судді Хоменко Л.В. ,

                             при секретарі  Марченко О.О.,

                             за участю позивача ОСОБА_1представника позивача ОСОБА_2

                             представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду   в м. Чернігові справу за позовом  ОСОБА_1 до ВАТ " Укртелеком" про стягнення 46 984 грн. 18 коп. за користування майном, 

                                                           В С Т А Н О В И В:

             Позивач   звернувся до суду з позовом до ВАТ „ Укртелеком”, у якому просить стягнути на його користь  46 984 грн. 18 коп. Свої вимоги мотивував тим, що між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2004 року, що знаходиться в АДРЕСА_1 площею 19,5 кв. м. Згідно з п. 2.1 Договору відповідач сплачує позивачу орендну плату у розмірі 25, 64 грн. за 1 кв. м. площі. Зазначений договір є нікчемним, тому кожна із сторін договору зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, відповідач має сплатити за користування майном за період з 01.01.2004 по 01.08.2007 року  66 000 грн., з розрахунку 1500 грн. за 1 місяць, за вирахуванням сплаченої орендної плати 19015, 82 грн. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає  46 984 грн. 18 коп.

            Позивач  позов підтримав та зазначив, що між сторонами дійсно був укладений договір оренди і він виконувався обома сторонами. З причини порушення умов договору, тобто зменшення орендної плати відповідачем, договір був розірваний. Позивача не поставили до відому, коли відповідач звільнив приміщення.  Не заперечував, що договір оренди нежитлового приміщення не був посвідчений нотаріально та не був визнаний судом дійсним.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення, а оскільки він є нікчемним, то повинні наступити наслідки, пов'язані з його недійсністю.  При визначенні суми, яка підлягає стягненню виходив з цін, які діють на час розгляду справи.

Представник відповідача  позов не визнав та пояснив, що дійсно між сторонами був укладений договір оренди, однак 20 лютого 2007 року він був розірваний з ініціативи позивача. А до цього часу відповідач сплачував орендну плату за договором. Після 20.02.2007 року стверджував, що відповідач майном не користувався, тому і не сплачував орендну плату. Не заперечував, що договір оренди нежитлового приміщення не був посвідчений нотаріально та не був визнаний судом дійсним.

Суд, заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 01 січня 2004 року між ОСОБА_1. та ВАТ « Укртелеком» укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 19,5 кв. м. для розміщення автоматичної телефонної станції.

Зазначений договір в порушення вимог ст.793 ч.2, 794 ЦК України( в ред. до 11.01.2007 року), як договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше,  не був посвідчений нотаріально. Проте умови договору виконувались обома сторонами, про що свідчать платіжні доручення та довідка  на а.с. 15 про сплату за період оренди орендної плати  в сумі 19015 грн. 82 коп. та повідомлення на а.с. 22 ОСОБА_1. ВАТ « Укртелеком» про розірвання зазначеного договору  з 20.02.2007 року у зв'язку з порушенням умов договору.

Сторони не заперечували, що ні одна із сторін не зверталась до суду із вимогою про визнання зазначеного правочину дійсним, а суд з власної ініціативи позбавлений можливості визнати зазначений договір оренди між сторонами дійсним.

Тому вищезгаданий договір оренди є нікчемним, оскільки його нікчемність прямо встановлена в законі ч.1 ст. 220 ЦК України. У такому випадку визнання його нікчемним у судовому порядку не вимагається.

            Відповідно до ст.. 216  ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

            Предметом вищезазначеного договору оренди було не житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 19,5 кв. м. На час розгляду справи в суді це приміщення повернуто позивачу, чого не заперечують сторони у судовому засіданні.

Відповідно до ст.. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Частиною другою цієї статті передбачено, що, якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачались лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.. 

Тому між сторонами з моменту укладення нікчемного  правочину 01 січня 2004 року не могли виникнути забов'язання  по його  оплаті, оскільки вони передбачались за цим договором на майбутнє.

            Позивачем майно відповідачу було передане добровільно, за період, що воно знаходилось у користуванні відповідача, сплачувалась орендна плата, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду відповідно до ст.. 88 ЦПК України відшкодуванню не підлягають. 

            На підставі викладеного, керуючись ст.10, 13,57, 60, 79,84,88, 208, 209, 212, 215, 218,  ЦПК України, ст. 13, 215, 216, 220, 236 ЦК України,   суд,-

                                                                В И Р І Ш И В :

             Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Відритого акціонерного товариства  " Укртелеком" про стягнення 46 984 грн. 18 коп. за користування майном.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський  районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський  районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

                            Головуюча                                                    Л.В. Хоменко