Головуючий суду 1 інстанції - Кравченко Н. О.

Доповідач - Парінова І. К.

Справа № 2-1622/12

Провадження № 22ц/782/423/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Парінової І. К.,

суддів: Пащенко Л. В., Соловей Р. С.,

при секретарі - Друпповій О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луганської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Луганської міської ради, Закритого акціонерного товариства «Луганський акумуляторний завод», Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» про відшкодування матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

24 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Луганської міської ради, ЗАТ «Луганський акумуляторний завод», Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» про відшкодування матеріальної шкоди.

Після уточнення позовних вимог просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь матеріальну шкоду в розмірі 32 377 грн. 59 коп. Також просив суд покласти на відповідачів в солідарному порядку витрати на проведення незалежного експертного дослідження в сумі 600 грн. та судові витрати.

Оскаржуваним рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2012 року позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Луганської міської ради, Луганської міської ради, ЗАТ «Луганський акумуляторний завод», Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково. Вирішено стягнути з Виконавчого комітету Луганської міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 32 377 грн. 59 коп. та витрати на проведення незалежного експертного дослідження в сумі 600 грн. Також стягнуто з Виконавчого комітету Луганської міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 323 грн. 80 коп. В частині вимог до Луганської міської ради, ЗАТ «Луганський акумуляторний завод», Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Луганської міської ради не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечення на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу до апеляційного суду не надходили.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, неправильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність в матеріалах справи свідчень про причини падіння дерева і даних про те, що воно підлягало видаленню, і що саме це послугувало причиною заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Крім того, немає достовірних даних стосовно того, що дерево впало саме на автомобіль «NISSAN-NOTE E11», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності, оскільки з протоколу огляду міста ДТП від 31 серпня 2011 року не вбачається, що саме відбулося на вул. Краснодонській в м. Луганську. В графі «Оглядом встановлено» нічого не вказано, на підставі чого цей протокол не несе ніякої інформації по даній справі (а. с. 6). Зі схеми до протоколу також не вбачається, що автомобіль «NISSAN-NOTE E11» зазнав будь-яких пошкоджень від падіння дерева (а. с. 8), а з ксерокопій фотографій видно тільки, що дерево впало на автомобіль «Mitsubishi» (а. с. 9-11).

На а. с. 17 міститься довідка, видана на ім'я ОСОБА_2 інспектором ОВ ДТП ВДАІ м. Луганська при УДАІ ГУМВСУ в Луганській області лейтенантом міліції ОСОБА_3, в якій зазначено, що 31 серпня 2011 року на вул. Краснодонській в м. Луганську сталася ДТП, в результаті якої у автомобіля марки «NISSAN-NOTE E11» деформована задня частина даху та ймовірні скриті деформації (а. с. 17). З цієї довідки також не вбачається, що пошкодження автомобіля сталося саме внаслідок падіння дерева на автомобіль.

Відповідно до звіту № 724 про оцінку автомобіля «NISSAN-NOTE E11», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, від 06 вересня 2011 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 за замовленням ОСОБА_2, матеріальна шкода у зв'язку із пошкодженням автомобіля в результаті ДТП складає 32 377 грн. 59 коп. (а. с. 18-19). Суд першої інстанції зробив висновок, що ця шкода заподіяна ОСОБА_2 внаслідок падіння дерева на його автомобіль, однак такий висновок не ґрунтується на належних доказах, а є лише припущенням. У вищевказаному звіті навіть не вказані пошкодження, які мав автомобіль «NISSAN-NOTE E11», що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Підставою для відшкодування шкоди є сукупність чотирьох факторів, а саме: шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, неправомірні дії заподіювача шкоди, безпосередній причинний зв'язок між цими діями та шкодою та вина заподіювача шкоди. Однак, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по справі, не встановив, яка саме шкода заподіяна майну ОСОБА_2 та чи існує безпосередній причинний зв'язок між цією шкодою та неправомірними діями її заподіювача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України, відповідно до якої у мотивувальній частині рішення повинні бути зазначені встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.

Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що 01 листопада 2011 року автомобіль «NISSAN-NOTE E11», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був знятий з обліку для реалізації, а ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом лише 24 лютого 2012 року. При цьому позивач жодного разу не з'явився в судові засідання суду першої інстанції, представництво його інтересів здійснював представник, а в судові засідання апеляційної інстанції не з'явився ані позивач, ані його представник, заперечення або додаткові пояснення на адресу суду від них не надходили.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції без достатніх правових підстав ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луганської міської ради задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Луганської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Виконавчого комітету Луганської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луганської міської ради задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 13 грудня 2012 року змінити.

Скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Луганської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Виконавчого комітету Луганської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: