Головуючий суду 1 інстанції - Ібадова Н. П.

Доповідач - Парінова І. К.

Справа № 2-2398/12

Провадження № 22ц/782/889/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Парінової І. К.,

суддів: Пащенко Л. В., Соловей Р. С.,

при секретарі - Друпповій О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 30 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області, третя особа - Державне підприємство «Ровенькиантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім. Фрунзе», про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

03 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області, третя особа - ДП «Ровенькиантрацит» в особі ВП «Шахта ім. Фрунзе», про зобов'язання вчинити певні дії.

Просив суд визнати незаконними дії відповідача по відмові підписати акти форми Н-5 та Н-1 від 26 серпня 2012 року, складені ДП «Ровенькиантрацит» в особі ВП «Шахта ім. Фрунзе», та зобов'язати відповідача підписати вказані акти.

Оскаржуваним рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 30 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

До апеляційного суду від відповідача по справі надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 1982 року працював на підприємстві вугільної промисловості.

26 серпня 2012 року ВП «Шахта ім. М.В. Фрунзе» був складений акт проведення розслідування за формою Н-5 і акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, які 26 серпня 2012 року були затверджені в.о. директора ВП «Шахта ім. М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит» Шкляренко К.А., однак не підписані четвертим членом комісії - страховим експертом з охорони праці Відділення виконавчої дирекції ФССНВ України в м. Ровеньки Луганської області (а. с. 10-14, 19-23).

З листа № 2/376 від 04 квітня 2012 року вбачається, що ЦЛЕК вважає, що наслідки ішемічного інфаркту мозку, який переніс хворий ОСОБА_2 20 листопада 2009 року на робочому місці під час роботи на шахті, слід розглядати як нещасний випадок на виробництві та скласти акт за формою Н-1 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, пункт 15 (18) (а. с. 16).

З відповіді Клініки професійних захворювань «Інституту медицини праці національної академії медичних наук України» № 2/804 від 15 серпня 2012 року вбачається, що ЦЛЕК вважає, що до погіршення стану здоров'я хворого ОСОБА_2 могла призвести дія небезпечних та шкідливих виробничих факторів або факторів тяжкості трудового процесу при виконанні ним своїх трудових обов'язків. Таким чином, наслідки ішемічного інфаркту мозку, який переніс ОСОБА_2 20 листопада 2009 року на робочому місці під час роботи на шахті, слід розглядати як нещасний випадок на виробництві та скласти акт за формою Н-1 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року, пункт 15 (18) (а. с. 15).

Наказом в.о. директора ВП «Шахта ім. М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит» № 4 від 24 жовтня 2012 року «Про скасування актів за формами Н-5 та Н-1 від 26 серпня 2012 року» вищевказані акти за формами Н-5 та Н-1 від 26 серпня 2012 року, складені відносно ОСОБА_2, визнано недійсними та скасовано (а.с. 38).

Зазначений наказ у встановленому законом порядку ОСОБА_2 не оскаржувався.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не довів та не підтвердив у встановленому ст. 60 ЦПК України порядку свої позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, однак не погоджується з мотивами ухвалення такого рішення.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведено у ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визнання незаконними дій відповідача по відмові підписати акти форми Н-5 та Н-1 та зобов'язання відповідача підписати вказані акти не передбачені цивільним законодавством як способи захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки відповідач по справі, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області, є юридичною особою, у зв'язку з чим неможливо ставити питання про зобов'язання юридичної особи, а не конкретних посадових чи службових осіб, підписати вказані акти про нещасний випадок на виробництві, а само по собі визнання незаконними дій відповідача тягне за собою зобов'язання його вчинити певні дії. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Фактично позивачу не видані акти розслідування нещасного випадку і він не має можливості вирішити це питання в добровільному порядку, тому йому необхідно звернутися за встановленням даного факту і стягненням необхідних у цьому випадку сум до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 30 січня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: