ЄУН193/133/13- ц
Провадження №2/193/104/13
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
24 квітня 2013 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Джерелейко О.Є.
при секретарі Палій Л.Г.
з участю
позивача ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3,
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
Першотравенська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області, представник ОСОБА_7
представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_8
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом; третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області,
та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області, Першотравенська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом та згідно з уточненими позовними вимогами (а.с.150-151) просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 8,680 гектарів вартістю 162203 гривень 83 копійки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №009541 від 12 липня 2005 року, спадкоємицею якого була ОСОБА_9, яка розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району в порядку спадкування за законом після померлої 21 березня 2012 року ОСОБА_9.
ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву, мотивуючи позовні вимоги тим, що він отримав 12 лютого 2013 року поштою ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі №193/133/12-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом; третя особа відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області після смерті бабусі ОСОБА_9.
З позовної заяви йому стало відомо, що його бабуся ОСОБА_9 померла 21 березня 2012 року. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 8,680 га., переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала її померлому чоловіку –ОСОБА_10 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №009541, виданого 12 липня 2005 року на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації №28-р від 30 січня 2004 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0105133301104, кадастровий номер – 122587700020020007 та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Софіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за №2112, спадкова справа №293/2010 перейшла у власність ОСОБА_9
15 лютого 2013 року він звернувся для оформлення спадщини за законом після смерті ОСОБА_9 до приватного нотаріуса, але 20 лютого 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з пропущеним строком для прийняття спадщини. Пропущення строку для прийняття спадщини сталося із-за того, що про смерть бабусі ОСОБА_9 йому стало відомо тільки 12 лютого 2013 року після того як ним було отримано вищезазначену позовну заяву ОСОБА_1 . В період із січня 2010 року по травень 2011 року ОСОБА_4 також проживав без реєстрації разом з бабусею ОСОБА_9 та її сестрою ОСОБА_6 в с.Нова Зоря по вул.Колгоспна, буд. 8 Софіївського району Дніпропетровської області, займався їх доглядом, допомагав по господарству. ОСОБА_9 за життя 08 квітня 2010 року зробила на нього заповіт в Першотравенській сільській раді Софіївського району. Але сталось так, що його брат ОСОБА_1, який проживав в той час в м.Кривий Ріг, переїхав в травні 2011 року на постійне місце проживання в с.Нова Зоря до бабусі – ОСОБА_9, а свою квартиру продав у листопаді 2011 року. ОСОБА_4 по сімейним обставинам переїхав проживати в свою квартиру в м.Кривий Ріг. Тому між ним та братом зіпсувались родинні стосунки і він на протязі цього часу до брата та бабусь не приїздив в с.Нова Зоря Софіївського району і взагалі не спілкується з ним, а також сестрою ОСОБА_3
В зв’язку з цим, ОСОБА_4 просить відповідно до уточнених позовних вимог (а.с.230-232) визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини на майно померлої 21 березня 2012 року ОСОБА_9 терміном на три місяці, яка відкрилась на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом, після померлої 21 березня 2012 року ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 8,680 гектарів вартістю 162203,83 грн., яка розташована на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №009541 від 12 липня 2005 року виданого на ім’я ОСОБА_10, померлого 24.11.2005 року спадкоємицею його була ОСОБА_9 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 жовтня 2010 року посвідченого державним нотаріусом Софіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за №2112, спадкова справа №293/2010.
Ухвалою суду від 25 лютого 2013 року зустрічну позовну заяву об»єднано в одне провадження з первісним позовом для подальшого спільного судового розгляду (а.с.156).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подав заяву (а.с.212) про закриття провадження за його позовними вимогами у зв»язку із відмовою від позову, з наслідками закриття провадження у справі ознайомлений.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом; третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області, закрито у зв»язку з відмовою від позову та продовжено розгляд справи по суті за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 (а.с.213).
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 заперечували у повному обсязі, оскільки вказані ним причини - незнання, що його бабуся померла, не є поважними причинами пропуску строку. В подальшому ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі , проти позовних вимог ОСОБА_4 заперечує.(а.с.241)
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом, посилаючись на обставини, викладені в уточненій зустрічній позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_3,ОСОБА_5, представник Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_4 заперечували у повному обсязі, посилаючись на те, що він знав про те, що його бабуся померла, тому поважних причин для пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини немає (журнал судового засідання на а.с.175). В подальшому відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та Першотравенська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області надали заяви про розгляд справи без їх участі(а.с.203, 204, 240), Першотравенська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області в письмовій заяві зазначила, що визнає позовні вимоги ОСОБА_4 в повному обсязі.(а.с. 252).
Відповідач ОСОБА_6 та третя особа - відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області надали заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.165,167).
Відповідач ОСОБА_3 як свідок в судовому засіданні пояснила, що вона у березні 2012 року повідомляла ОСОБА_4 про те, що бабушка померла.
Відповідач ОСОБА_5 як свідок в судовому засіданні пояснила, що вона 22 березня 2012 року повідомляла ОСОБА_4, якого побачила у маршрутному таксі, про смерть бабусі.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що є тіткою ОСОБА_5- відповідача по справі, ОСОБА_4 на похоронах ОСОБА_9 не було, він життям бабусі не цікавився.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 на похоронах ОСОБА_9 не було, він життям бабусі не цікавився.
Розглянувши матеріали справи в судовому засіданні, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити із таких підстав.
Згідно із ст. 1272 ч.3 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ст.1266 ЦК України ).
Статтею 125 Земельного Кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено набуття права власності на земельну ділянку з моменту державної реєстрації цих прав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_4, є онуками ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.6,105), в яких їх матір»ю записано ОСОБА_15, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_16 (а.с.7-9), в якому у відомостях про матір зазначено ОСОБА_9, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_15 (а.с.10-11). Дані обставини ніким з учасників процесу не оспорювались. Документів, що підтверджують родинні відносини з ОСОБА_9, відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 суду не надано.
Мати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - ОСОБА_16 померла 10 червня 2001 року, що підтверджує копія свідоцтва про смерть (а.с.44).
Баба ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - ОСОБА_9 померла 21 березня 2012 року , що підтверджує свідоцтво про смерть (а.с.39).
За життя ОСОБА_9 отримала як дружина після смерті чоловіка ОСОБА_10 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 8,68 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №009541, виданого 12 липня 2005 року, на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації №28-р від 30 січня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010513301104, кадастровий номер – 1225287700020020007, що підтверджує копія свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.16 ) та копія державного акту (а.с.15).
Однак ОСОБА_9 вказану земельну ділянку на своє ім»я у відділі Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області не зареєструвала, на даний час вказана земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_10, що підтверджує відповідь відділу Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області (а.с.253).
З цієї підстави та у зв»язку з пропуском строку для прийняття спадщини нотаріусом відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджують постанови нотаріуса (а.с.104,149).
Земельну ділянку площею 8,680 га ОСОБА_9 заповіла ОСОБА_5 , що підтверджує заповіт(а.с.40), яка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом(а.с.45), подану нотаріусу заяву не відкликала, від прийняття спадщини за заповітом не відмовлялась. Таким чином, спадкування спірної земельної ділянки визначено ОСОБА_9 за заповітом. Тоді як ОСОБА_4 звертається до суду із вимогами як спадкоємець по закону.
Відповідно до п.24 абз.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач ОСОБА_4 в позовній заяві та судовому засіданні вказував поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини те , що про смерть бабусі ОСОБА_9 йому стало відомо із позовної заяви ОСОБА_1, яку він отримав 12 лютого 2013 року, з братом ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_3 він не спілкується, з травня 2011 року в с.Нова Зоря Софіївського району, в якому проживає його брат, та за життя проживала бабуся- він не приїжджав.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснювали, що повідомляли ОСОБА_4 про смерть бабусі. Однак підтверджень щодо отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 смс-повідомлення про те, що бабуся померла, відсутні, що підтверджує відповідь ПАТ «Київстар» (а.с.236). Показання свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснювала, що 22.03.2012 року в маршрутному таксі повідомляла ОСОБА_4 про смерть бабусі, суд не може покласти в основу рішення, оскільки у них неприязні відносини , будь-яких підтверджень цим свідченням суду не надано. Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому при оцінці поважності причин пропуску строку суд виходить із підстав, вказаних ОСОБА_4 у зустрічному позові.
Суд вважає, що вказані ОСОБА_4 обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки він протягом тривалого часу (з травня 2011 року по дату її смерті 21 березня 2012 року) не цікавився життям бабусі ОСОБА_9, до неї не приїжджав, не був на її похоронах, про що сам підтвердив у судовому засіданні, а його пояснення в цій частині підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Доказів про наявність причин, пов»язаних з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк ОСОБА_4 не надано. Посилання на факт незнання спадкоємцем про смерть спадкодавця, погіршення стосунків з рідними братом та сестрою, а також бабусею не є такими поважними причинами у розумінні ч.1 ст.1272 ЦК України.
Таким чином, у задоволенні позовної вимоги щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини має бути відмовлено.
Відмова у задоволенні позовної вимоги щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_9 не отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, а тому на момент її смерті у неї, як у спадкодавця, не існувало права власності на спірну земельну ділянку , яке б могло бути визнаним за її спадкоємцями, так як вона набула лише право оформлення та реєстрації земельної ділянки, яке нею не було реалізоване, а тому до спадкоємців також перейшло зазначене право спадкодавця.
У зв»язку із зазначеним у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 має бути відмовлено у повному обсязі.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області, Першотравенська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області відмовити в повному обсязі як необґрунтованих.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.Є.Джерелейко