АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1609/8780/12

Номер провадження 22-ц/786/1750/2013 Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А.

Доповідач Антонов В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(всупна та резолютивна частини)

30 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Антонова В.М.,

суддів: Дорош А.І.,Чічіля В.А.,

при секретарі: Колодюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання відмови суміжного землекористувача в погодженні меж землекористування неправомірною, визнання права на приватизацію без підпису суміжного землекористувача в акті погодження меж,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просив визнати неправомірною відмову останньої у підписанні акту погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, а також визнати за ним право на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_1 в акті погодження меж.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що є власником житлового будинку з надвірними спорудами. Належне йому домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 457 кв.м. Маючи намір на приватизацію вказаної земельної ділянки позивач розпочав підготовку необхідних документів, однак відповідачка, яка є суміжним землекористувачем, відмовилася від підписання акту встановлення та погодження меж. ОСОБА_2 вважав, що такою відмовою порушено його права, оскільки вона послугувала підставою для прийняття Київською районною у м Полтаві радою рішення про відмову в передачі йому у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_1 в акті погодження меж землекористування.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 53,65 грн. на відшкодування понесених судових витрат.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила відповідач ОСОБА_1, яка посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що її відмова від підписання акту погодження меж була обґрунтованою, оскільки між нею та позивачем є спір щодо того, де має проходити межа між їхніми земельними ділянками.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори 01 лютого 2005 року ОСОБА_3 зареєстрованим в реєстрі за №1-142, ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1/ а.с.19/.

Домоволодіння розташоване на земельній ділянці загальною площею 457 кв.м. /а.с.14/.

Районним судом встановлено, що позивач з метою реалізації права на приватизацію вказаної земельної ділянки звернувся до ДНВП «Полтавський геодезичний центр» із замовленням про виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою.

Спеціалістами центру виконана кадастрова зйомка земельної ділянки та підготовлений акт встановлення та погодження меж із суміжними землекористувачами. При цьому ОСОБА_1, яка є суміжним землекористувачем від підписання вказаного акту відмовилася.

Як вбачається з рішення Київської районної у м. Полтаві ради від 26 травня 2011 року, відсутність погодженого суміжними землекористувачами акту встановлення та погодження меж землекористування стала підставою для відмови ОСОБА_2 у передачі йому у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 /а.с.4/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, послався на те, що суміжний землекористувач ОСОБА_1, безпідставно відмовляється підписати акт встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки, чим порушуються права позивача на приватизацію земельної ділянки, наданої йому в користування.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

За правилами ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної місцевої ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 4 травня 1999 року за №43 (з відповідними змінами), технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не містить вимог погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Крім того, чинне законодавство України не передбачає обов'язку землекористувача надавати згоду на погодження меж суміжних земельних ділянок.

У цьому випадку відмова відповідача у наданні згоди позивачу на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача може мати для позивача негативні наслідки, однак це не може розцінюватись як зловживання відповідачкою своїми правами, або як порушення прав позивача, так як така відмова є формою реалізації відповідачем свого права.

При цьому згідно ч.10 ст.118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених вимог законодавства не врахував та дійшов негрунтованного висновку про визнання за позивачем права на приватизацію без підпису суміжного землекористувача в акті погодження меж землекористування.

З урахуванням викладеного, оскільки місцевий суд ухвалив рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду необхідно скасувати і постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 лютого 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - відмовити за безпідставністю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ В.М. Антонов

СУДДІ: /підпис/ А.І. Дорош

/підпис/ В.А. Чічіль

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області В.М. Антонов