П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2013 м. Сімферополь

Суддя судової палати у кримінальних справахАпеляційного суду Автономної Республіки Крим Кордик Станіслав Васильович за участю прокурора - Ярошенко Л.Д., розглянувши при попередньому розгляді справи питання пов'язані з підготовкою кримінальної справи до апеляційного розгляду за апеляціями захисників - ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 10 січня 2013 року та на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 11 січня 2013 року, яким ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

Розгляд даної кримінальної справи в Апеляційному суді Автономної Республіки Крим призначений на 30 квітня 2013 року.

У ході попереднього розгляду справи прокурор вважав необхідним кримінальну справу повернути місцевому суду, оскільки апеляції захисників не відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.

Вислухавши думку прокурора, перевіривши апеляції захисників засудженого, приходжу до наступного.

При посиланні в апеляціях на показання слідчого ОСОБА_1, на інформацію Міністерства юстиції України в АР Крим щодо експерта Россошанського, на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, на протокол огляду покупця, на відеозапис закупки, на скаргу щодо дій слідчого і прокурора, а також на постанову слідчого про відмову в ознайомленні засудженого з матеріалами справи, у порушення вимог ч. 2 ст. 350 КПК України /1960 року/ відсутнє посилання на відповідні аркуші справи.

Також, захисниками зазначено, що засуджений був обмежений у праві допиту свідка захисту, але не вказано, якого саме свідка з посиланням на відповідні аркуші справи.

Крім того, захисники посилаються на істотні протиріччя у показаннях свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у частині часу здійснення закупок, осіб, які складали протоколи закупок, а також в частині використання технічних засобів фіксації, але не зазначають в яких показаннях цих свідків (на досудовому слідстві або в суді), а також які конкретно протиріччя є в їх показаннях та чому конкретно вони суперечать.

Як вбачається з поданих апеляцій захисники просять скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким виправдати засудженого.

За змістом статті 350 КПК України /1960 року/ в апеляції повинно викладатися конкретне прохання особи, що подає апеляцію, сформульоване з урахуванням того, які рішення апеляційний суд вправі ухвалити відповідно до його компетенції.

Так, частиною 1 статті 378 КПК України /1960 року/ передбачено, що апеляційний суд має право скасувати вирок суду першої інстанції і постановити свій вирок лише за апеляцією прокурора, потерпілого чи його представника у передбачених цією нормою закону випадках, перелік яких є вичерпним.

При цьому, за змістом цієї норми закону, вирок, який має право постановити апеляційний суд, може бути тільки обвинувальним.

Апеляції же, у частині прохання осіб, які їх подали, наведеним вимогам кримінального-процесуального закону не відповідають, що залишилося поза увагою місцевого суду.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 44 КПК України /1960 року/ як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а повноваження захисника на участь у конкретній справі підтверджується ордером відповідного адвокатського об'єднання.

Однак в матеріалах справи відсутнє, і не додано до апеляції, свідоцтво захисника ОСОБА_4 про право на заняття ним адвокатською діяльністю, у зв'язку із чим, неможливо перевірити наявність в нього права на заняття цією діяльністю.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Рада адвокатів затверджує типову форму ордера.

Так, рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, із змінами та доповненнями, було затверджено Положення про ордер адвоката, порядок ведення реєстру ордерів та Типову форму ордера, яке набрало чинності з 01 січня 2013 року. Із цього Положення вбачається, що з 01 січня 2013 року використання адвокатами ордерів, що не відповідають вимогам цього Положення, не допускається.

Доданий до апеляції ордер від 21 січня 2013 року, що виданий ОСОБА_4 адвокатським об'єднанням, не відповідає Положенню про ордер адвоката та його типовій формі, оскільки не містить: серію та порядковий номер; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи); номеру та дати свідоцтва про право ОСОБА_4 на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав, номер посвідчення адвоката, ким та коли воно видане, а сам бланк ордеру не відповідає його Типовій формі, що затверджена Радою адвокатів України.

Враховуючі, що форма і зміст апеляції має важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у ній формулювань, доводів і прохань залежать наслідки розгляду апеляції, тому її невідповідність вимогам статті 350 КПК України /1960 року/ перешкоджає належному розгляду справи судом апеляційної інстанції, у зв'язку із чим, кримінальну справу на підставі п. 4 ч. 2 ст. 359 КПК України /1960 року/ слід повернути суду першої інстанції для виконання вимог процесуального закону.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 350, 359 ч. 2 п. 4 КПК України /1960 року/, суддя-доповідач, -

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу за апеляціями захисників - ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 10 січня 2013 року та на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 11 січня 2013 року, яким ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, - зняти з апеляційного розгляду і повернути суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтею 352 КПК України /1960 року/.

Суддя Апеляційного суду

Автономної Республіки Крим С.В. Кордик