УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1660/2012Головуючий суду першої інстанції:Чулуп О.С.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л.

"28" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.

СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.

При секретаріМартиненко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_6, заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту Кіровської районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 09 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про встановлення факту його роботи в тилу у період Великої Вітчизняної війни, посилаючись на те, що встановлення даного факту необхідно для вирішення питання про встановлення статусу учасника війни та отриманням у зв'язку з цим передбачених законодавством пільг згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Зазначає також, що для встановлення статусу учасника війни звертався до Управління праці та соціального захисту Кіровської районної державної адміністрації, однак йому було відмовлено у цьому у зв'язку з ненаданням відповідних доказів.

За заявою ОСОБА_6, ухвалою Кіровського районного суду АР Крим від 30 серпня 2012 року, відкрито провадження по справі окремого провадження.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2012 року заяву ОСОБА_6 залишено без розгляду на підставі частини 4 ст. 256 ЦПК України у зв'язку з наявністю спору про право.

У апеляційній скарзі заявник просить суд скасувати зазначену ухвалу суду та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, у скарзі йдеться про помилковість висновку суду щодо наявності спору про право.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення заявника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

За правилами абзаців 3 та 4 пункту 2 ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначному Кабінетом Міністрів України.

Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.

На виконання зазначеного Закону Кабінет Міністрів України видав постанову від 26 квітня 1996 року № 458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасників війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої наказом Міністерства соціального захисту населення України № 79 від 30 травня 1996 року (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства праці та соціальної політики України від 6 серпня 2003 року N 218 від 29 грудня 2010 року N 419) затверджено «Типове положення про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( далі Положення).

Матеріали справи свідчать про те, що на заяву ОСОБА_6 про встановлення йому статусу учасника війни з урахуванням пояснень свідків, визначених у заяві, Управлінням праці та соціального захисту Кіровської районної державної адміністрації дана відповідь з роз'ясненням порядку розгляду цього питання (а.с. 7-8). Компетентним на то органом, відповідного рішення, яке може бути оскаржено у судовому порядку, не приймалось.

Пунктом 14 Положення визначено, що статус учасника війни особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, може бути встановлений лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.

Наведеним Положенням не передбачений порядок встановлення статусу учасника війни на підставі судового рішення про встановлення факту роботи у період Великої Вітчизняної війни.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_6 про встановлення вказаного факту не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа № 6-3230ск10).

Між тим, постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_6 у зв'язку з наявністю спору про право, судом першої інстанції вищевикладене залишено поза увагою, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 205 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 205, пунктом 2 частини 2 статті 307, пунктом 2 частини 1 статті 312 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду АР Крим від 09 жовтня 2012 року скасувати та провадження у справі за заявою ОСОБА_6, заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту Кіровської районної державної адміністрації, про встановлення факту роботи у період Великої Вітчизняної війни закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова