УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/781/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І.

"07" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКустова І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.

При секретаріКовтун Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» до ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» на ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 20 березня 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» (далі - ДП «Пансіонат «Зеніт») про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги.

У квітні 2010 року відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору зворотної фінансової допомоги від 10 квітня 2009 року.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 16 червня 2011 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 17 серпня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволений у повному обсязі; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 06 березня 2012 року рішення цього суду від 16 червня 2011 року скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами за заявою ДП «Пансіонат «Зеніт».

20 березня 2012 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ДП «Пансіонат «Зеніт» у розмірі 618 471 грн., посилається на обставини, що можуть зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 20 березня 2012 року вказане клопотання представника позивача задоволено; накладено арешт на грошові кошти ДП «Пансіонат «Зеніт» у розмірі 618 471 грн.

В апеляційній скарзі на цю ухвалу ДП «Пансіонат «Зеніт», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати.

Апелянт вважає, що необхідність забезпечення позову не мотивована, доказів існування реальної загрози невиконання майбутнього судового рішення не наведено, при цьому накладення арешту на рахунки пансіонату на початку курортного сезону погіршить його господарську діяльність.

В запереченні на апеляційну скаргу, позивач, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.

Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, й накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу неналежного виконання зобов'язань за договором зворотної фінансової допомоги від 10 квітня 2009 року та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду, оскільки сума коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача за договірними зобов'язаннями останнього є значною, а відповідач, будучи юридичною особою, має можливість вільно розпорядитися власним поточним рахунком.

Звертаючи увагу на те, що арешт накладено на грошові кошти в межах розміру позовних вимог, та ураховуючи, що відповідачем не вжито заходів щодо добровільного виконання ухваленого у справі рішення від 16 червня 2011 року, колегія суддів погоджується з необхідністю забезпечення позову шляхом, який визначено місцевим судом.

Доводи апелянта про відсутність у суду першої інстанції підстав для задоволення клопотання представника позивача спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що предметом спору є грошова сума, розмір якої є досить великим, що й було враховано місцевим судом при вирішенні вказаного клопотання.

Доводи апелянта про те, що вжиті заходи забезпечення позову пошкодять господарської діяльності відповідача є голослівними та не підтверджені відповідними доказами.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування апеляційна скарга не містить.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» Відкритого акціонерного товариства «Російська літакобудівна корпорація «Міг» відхилити.

Ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 20 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко