РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/447/2012Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"03" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівПриходченко А.П., Кустової І.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в АР Крим, третя - Відділ Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління Головного управління МВС України в АР Крим про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 січня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в АР Крим, у якому просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування майнової шкоди 518 грн., у відшкодування моральної шкоди 34560 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що 13 лютого 2010 року державтоінспектором Демиденновим О.М. відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Постановою державтоінспектора від 13 лютого 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року вказану постанову про адміністративне правопорушення визнано протиправною та скасовано. Внаслідок протиправної поведінки посадової особи органу державної влади ОСОБА_6 зазнав матеріальної шкоди, яка становить 518 гривень - витрати у зв'язку з явкою до суду. Крім того, внаслідок незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності останній зазнав душевних страждань, змінився його уклад життя, розмір компенсації моральної шкоди визначений позивачем в сумі 34560 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 16 січня 2012 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, надання неналежної оцінки доказам, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, про задоволення позову.
Так в якості доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції правил ст. 10 ЦПК України відповідно до якої суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, у наслідок чого було неправильно вирішено клопотання про виклик свідків, які б могли підтвердити обставини викладені у позові, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі йдеться також про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, на думку апелянта суд не врахував, що внаслідок незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 зазнав душевних страждань. Також апелянт вказує на неправильність висновку суду першої інстанції про те, що він не обґрунтував належним чином розмір моральної шкоди, яку просить відшкодувати, при цьому апелянт стверджує, що розмір компенсації моральної шкоди визначений у відповідності з методикою розрахунку розміру моральної шкоди доктора юридичних наук Ерделевським А.М.
В запереченнях на апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в АР Крим просить апеляційну скаргу відхилити, рішення Керченського міського суду АР Крим залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою державтоінспектора від 13 лютого 2010 року ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року вказану постанову визнано протиправною та скасовано. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності згідно з частиною другою ст.122 КУпАП закрито (а.с.9-10).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями ст.ст.1166,1167 ЦК України, позивач ОСОБА_6 не довів факту заподіяння йому відповідачем майнової та моральної шкоди, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.
Однак з таким висновком повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 статті 26 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. При цьому відповідачами є особи, які порушили права позивача або повинні відповідати за позовом з інших причин.
Лише повний суб'єкт відповідача надає підстави суду для висновку чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, що відповідно є підставою для задоволення або відмови у позові.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_6 заявляє вимоги про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями (постановою щодо притягнення його до адміністративної відповідальності) посадової особи Відділу Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління Головного управління МВС України в АР Крим.
Відповідно до Положення «Про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» Державна автомобільна інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. До складу Державтоінспекції зокрема входять, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Основними завданнями Державтоінспекції зокрема є реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, у розумінні цієї норми державтоінспектор та Державтоінспекція не є окремими суб'єктом, а є представниками влади, які здійснюють свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Вказана стаття передбачає спеціальні підстави і умови відповідності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб'єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб'єктів та характері їх дій (владно-адміністративний, юридично-обов'язковий, односторонній).
За змістом вищенаведених норм закону випливає, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок прийняття посадовою особою незаконної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд повинен виходити з того, що в таких справах відповідачами мають виступати, як відповідні органи, в яких працюють вказані посадови особи так і відповідні територіальні органи Державного казначейства України, яким в даному випадку є Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.
Проте, суд першої інстанції, вирішуючи даний позов не врахував характер спірних правовідносин та не визначився з колом осіб, які мають відповідати за вказаним позовом, і розглянув даний позов, заявлений лише до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в АР Крим, тобто без участі у справі в якості відповідача відповідного територіального органу Державного казначейства України, яким є Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, а тому дійшов передчасного висновку по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення судом норм процесуального та матеріального права є підставою для скасування рішення суду з ухвалення нового про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 січня 2012 року - задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 16 січня 2012 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення яким у позові ОСОБА_6 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в АР Крим, третя - Відділ Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління Головного управління МВС України в АР Крим про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко І.В. Кустова