РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/583/2012Головуючий суду першої інстанції:Кисельов Є.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"10" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівПриходченко А.П., Кустової І.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» про визнання неправомірною відмови в укладенні договору та зобов'язання укласти договір, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Керчгаз», у якому з урахуванням уточнень позовних вимог, посилаючись на неправомірність відмови відповідача щодо укладення договору про газопостачання об'єкта позивача, що розташований по АДРЕСА_1, просить зобов'язати ПАТ «Керчгаз» укласти такий договір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 20 грудня 2011 року отримав від ПАТ «Керчгаз» письмову відмову у поновленні газопостачання його будинку по АДРЕСА_1. Вказану відмову вважає незаконною, оскільки відповідно до п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.99 N 2246 газопостачальні підприємства, що здійснюють постачання природного газу на закріпленій території, не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 21 лютого 2012 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В якості доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що предметом позову є вимоги заявлені з приводу порушення прав позивача на укладення договору щодо газопостачання, а не про виконання рішення суду, ухваленого за іншою справою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом заявленого ОСОБА_6 позову фактично є вимоги щодо виконання рішення Керченського міського суду АР Крим від 9 листопада 2010 року про зобов'язання ВАТ «Керчгаз» поновити газопостачання, проте примусове виконання судових рішень здійснюється згідно Закону України «Про виконавче провадження», а тому права позивача у визначений ним спосіб судовому захисту не підлягають.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ст.ст. 1,3 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_6 вважаючи відмову відповідача в укладенні договору про надання послуг з газопостачання незаконною, просить в судовому порядку захистити його права як споживача на укладення договору, зобов'язавши ПАТ «Керчгаз» укласти такий договір.
ПАТ «Керчгаз» є газопостачальним підприємством, що здійснюють постачання природного газу.
21 грудня 2004 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Керчгаз» був укладений договір № 2-а про газопостачання об'єкта позивача, що розташований по АДРЕСА_1, на підставі якого ОСОБА_6 споживав газ.
У березні 2008 року ВАТ «Керчгаз» припинило позивачу постачання газу у зв'язку з порушенням ним Правил надання населенню послуг з газопостачання.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 грудня 2008 року , яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні вимог ВАТ «Керчгаз» до ОСОБА_6 про стягнення збитків за період з 21.12.2004 року до 06.03.2008 року в розмірі 12076,37 гривень.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 9 листопада 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 21 грудня 2010 року, зобов'язано ВАТ «Керчгаз» поновити газопостачання.
Зазначене судове рішення ВАТ «Керчгаз» на час вирішення спору судом першої інстанції не виконано.
ВАТ «Керчгаз» листом за вих. № 8/1028 від 22 листопада 2010 року повідомило позивача про розірвання договору газопостачання від 21 грудня 2004 року.
Згідно п. 7.1 вказаного договору договір вступає в дію з дня його підписання і вважається щорічно продовженим якщо за місяць до закінчення строку дії ні однією із сторін не буде заявлено про його розірвання або перегляд.
15 листопада 2011 року ОСОБА_6 звернувся з заявою до ПАТ «Керчгаз» про укладення договору на газопостачання (а.с.14).
Листом в.о. Голови правління ПАТ «Керчгаз» ОСОБА_6 відмовлено в укладенні договору про надання послуг з газопостачання з підстав не відшкодування позивачем завданих відповідачу збитків (а.с.3).
Договірні правовідносини регулюються ЦК України, відносини щодо надання послуг з газопостачання, зокрема регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246.
Таким чином підстави вважати, що позовні вимоги зводяться до виконання рішення Керченського міського суду АР Крим від 9 листопада 2010 року про зобов'язання ВАТ «Керчгаз» поновити газопостачання відсутні.
Суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин, безпідставно застосував положення ЗУ «Про виконавче провадження» та ухвалив рішення у супереч вищенаведеним нормам матеріального та процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК є підставою для його скасування з ухваленням нового.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Між тим, статтею 633 ЦК України встановлено, що підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.
Відповідно до п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246, послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Газопостачальні підприємства, що здійснюють постачання природного газу на закріпленій території, не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору.
На вказані положення суд першої інстанції уваги не звернув, безпідставно відмовивши в позові.
Оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо відсутності технічної можливості газопостачання, несплата позивачем суми збитків за період з 03.09.2007 року до 13.12.2008 року згідно розрахунку, який направлений останньому 25.06.2010 року, не є законною підставою для відмови газопостачальника в укладенні договору щодо газопостачання, відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_6 в укладенні договору.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2012 року між ПАТ «Керчгаз» та позивачем ОСОБА_6А укладено договір про надання послуг з газопостачання та виконанні роботи по пуску газу, а тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку щодо укладення договору у судовому порядку, тобто підстави для задоволення позову на час розгляду справи апеляційним судом відпали.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 лютого 2012 року - задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 21 лютого 2012 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Керчгаз» про визнання неправомірною відмови в укладенні договору та зобов'язання укласти договір відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко І.В. Кустова