УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/410/2012Головуючий суду першої інстанції:Трубніков Ю.Л.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л.

"14" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.,

СуддівКустової І.В., Притуленко О.В.

При секретаріРемез Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання реєстрації незаконною та виселення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, Сектору громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання реєстрації відповідача незаконною та виселення.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач, як повнолітній член сім'ї наймача, згоди на реєстрацію та проживання відповідача у АДРЕСА_1 у 2004 році не давала.

Крім того, ОСОБА_7 одночасно зареєстрований за двома адресами.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 січня 2012 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.

У апеляційній скарзі представник позивача просить суд скасувати зазначене рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так у скарзі йдеться про надання судом неналежної оцінки доказам сторін, про безпідставне відхилення судом клопотання про витребування даних про належність квартири АДРЕСА_2.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_9, яка зареєстрована у цій квартирі з 16 березня 1984 року.

Згідно довідки Підприємства житлово-комунального господарства № 35 у цій квартирі також зареєстровані: ОСОБА_6 (донька) з 20 січня 1996 року зі своєю донькою Аліною (з моменту її народження-12 липня 1998 року) по дійсний час, та ОСОБА_7 ( чоловік ОСОБА_9) з 16 березня 1989 року.

Зі змісту цієї довідки також вбачається, що ОСОБА_7 зі вказаної адреси 29 травня 2003 року був переєстрований за адресою: АДРЕСА_2, а з 30 листопада 2004 року знов зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, по дійсний час (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки матеріалами справи не підтверджено те, що реєстрація відповідача у квартирі АДРЕСА_1 була вчинена без додержання вимог закону, а тому відсутні підстави і для виселення відповідача.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає обґрунтованими.

Так, згідно зі ст. 65 Житлового кодексу України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що вона, як повнолітній член сім'ї наймача, згоди на реєстрацію відповідача у 2004 році не давала.

Між тим, всупереч вимогам ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, дані обставини не були підтверджені у встановленому порядку.

Представник третьої особи пояснив, що реєстраційні документи за 2004 рік знищені зі спливом строку зберігання.

З пояснень свідка ОСОБА_10 - паспортистки УЖГ, даних у судовому засіданні, випливає, що восени 2004 року ОСОБА_6 у письмовому вигляді була дана згода на реєстрацію відповідача у квартирі (а.с. 39-42).

Довідці ТОВ «АУРИ 21 век», наданій позивачем на підтвердження її відсутності в Україні у період останньої реєстрації відповідача у спірній квартирі (а.с. 45), судом надана відповідна оцінка.

Наданим сторонами доказам судом першої інстанції дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України.

Довід апеляційної скарги про одночасну реєстрацію відповідача за двома адресами не підтверджений матеріалами справи. За відомостями адресно-довідкового бюро ОРІРФО Ленінського РВ ГУ МВД України в АР Крим ОСОБА_7 зареєстрований за спірною адресою, знятий з реєстрації попереднього місця проживання 30.11.2004 року ( а.с.20). Наявність у паспорті відповідача непогашеної відмітки про реєстрацію його місця проживання по вул. Саранчева не може бути визнаний доказом порушення житлових прав позивача.

Довід апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи даних про те, кому належить квартира АДРЕСА_2 не заслуговує на увагу, оскільки вказана обставина не стосується предмету спору.

Отже, апеляційна скарга не містить підстав для скасування оскаржуваного рішення, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України скарга підлягає відхиленню, а рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 січня 2012 року залишенню без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, пунктами 1 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова