УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/159/2012Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л.
"14" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.,
СуддівКустової І.В., Притуленко О.В.
При секретаріКовтун Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Феодосійської міської ради АР Крим до ОСОБА_6, треті особи - комунальне підприємство домоуправління мікрорайону «Дружба» при Управлінні житлового комунального господарства, ОСОБА_7, про знесення об'єкту самочинного будівництва та приведення земельної ділянки в придатний до використання стан, за апеляційною скаргою Феодосійської міської ради АР Крим на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2010 року Феодосійська міська рада АР Крим звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6 про знесення об'єкту самочинного будівництва - гаражу, що розташований біля квартири АДРЕСА_1 та приведення земельної ділянки площею 15 м2 у придатний до використання стан.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач на самовільно зайнятій земельній ділянці без належних дозволів та проекту на місті, де раніше знаходився сарай менших розмірів, побудував гараж.
Ухвалою суду від 14 грудня 2011 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_7 -мешканця сусіднього будинку.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 грудня 2011 року у позові Феодосійської міської ради АР Крим відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове - про задоволення позову.
Вимоги скарги обґрунтовані порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що судом не дано належної оцінки доказам у справі, висновок суду щодо реєстрації сараю, на місці якого збудований спірний об'єкт нерухомості, суперечить матеріалам справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, та третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позов про знос об'єкту самочинного будівництва заявлений на підставі ч.1,2,4 ст.376 Цивільного кодексу України , ст.212 Земельного кодексу України в захист прав позивача, як землевласника.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 з 2009 року ( а.с.43).
Відповідно до положень статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту (частина 1). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2). Якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. (частина 4).
Згідно положень статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
З аналізу цієї правової норми вбачається, що для її застосування необхідно встановити факт цілеспрямованого порушення винною особою порядку отримання права користування земельною ділянкою з метою її зайняття, використання, освоєння, забудови, тощо.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, яка зайнята під гараж, який є складовою частиною єдиної побудови сараїв на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, якими користуються мешканці цього будинку.
Вказаний висновок узгоджується з матеріалами справи, з яких вбачається, що сараї до складу яких також входить спірний гараж, визначені на схематичному плані ділянки та будівель домоволодіння по АДРЕСА_1
За даними інвентарної справи від 25 травня 1967 року, будівлі під літ. «Г» - сараї з буту, загальною площею 84,7 м. знаходились у користуванні мешканців квартир № 6,7,8,5; деяка частина літ. «Г» є власністю мешканців будинку у зв'язку з приватизацією квартир, деяка частина-зруйнована (матеріали інвентарної справи, повідомлення Комунального підприємства домоуправління мікрорайону «Дружба» при Управлінні житлового комунального господарства від 01 грудня 2011 року , а.с. 7, 47, 60), пояснення спеціаліста ФМБРТІ у суді апеляційної інстанції.
Використання відповідачем частини споруди - літ. «Г» площею 15 м.І не свідчить про самовільне зайняття останнім земельної ділянки, на якій розташовані сараї літ. «Г» (а.с. 47,48). , а правомірність користування відповідачем вказаною спорудою позивачем за даним позовом не оспорюється.
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачем без належного дозволу здійснена реконструкція сараю, між тим вимог про відновлення стану сараю не заявлялось. Позов в захист прав третіх осіб також не заявлявся.
Довід апеляційної скарги про неврахування судом наявності постанови адміністративної комісії виконкому Феодосійської міської ради від 14.07.2010 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво гаражу на місті раніше збудованого сараю не може бути визнаний підставою для скасування судового рішення, оскільки вказаною постановою не спростовується висновок суду про відсутність доказів про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки та вчинення ним дій по освоєнню цієї ділянки.
Таким чином, у справі не встановлено обставин, за наявності яких суд має можливість зобов'язати відповідача знести відповідну будівлю з приведенням земельної ділянки площею 15 м2 у придатний до використання стан. Відтак, обраний у позовній заяві спосіб впливу відносно спірного об'єкту, не може бути застосований.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскарженого рішення.
Відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу Феодосійської міської ради АР Крим відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова