РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/645/2012Головуючий суду першої інстанції:Левченко В.П.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"17" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівРедько Г.В., Приходченко А.П.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про стягнення грошових коштів за договором зберігання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 січня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8, у якому, посилаючись на положення ст.ст. 509, 526, 598, 610, 625, 936, 937, 950, 953 ЦК України, просила стягнути з ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 24676 грн.
Позов мотивований тим, що 15 вересня 2008 року позивачка продала свою квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_7 Після продажу квартири, ОСОБА_6 віддала отриманні грошові кошти у розмірі 33500 доларів США останній на зберігання, щоб у подальшому ОСОБА_7 купила їй квартиру меншої площі, про що була складена розписка від 17 вересня 2008 року. Донька позивачки, ОСОБА_10, отримала 16 жовтня 2008 року від ОСОБА_8 30400 доларів США, про що також складена розписка. Оскільки, ОСОБА_7 квартиру позивачці не купила, то залишилась сума 3100 доларів США, що за курсом НБУ на 15.11.2010 року, враховуючи, що 1 долар США = 7,96 грн., становить (3100х7,96) 24676 грн., які відповідачка має повернути позивачці.
17 січня 2011 року представник ОСОБА_6 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ОСОБА_7 24676 грн., як суму боргових зобов'язань (а.с.27).
20 січня 2011 року представник ОСОБА_6 знов звернулася до суду першої інстанції із заявою про уточнення позову, у якій зазначила, що помилково у заяві від 17 січня 2011 року суму 24676 грн. вказала як суму боргових зобов'язань, і виклала вимоги в такій редакції: стягнути з ОСОБА_7 на її користь суму у розмірі 24676 грн. (а.с.29).
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 20 січня 2011 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи і не врахував наявність обставин, встановлених рішенням Керченського міського суду від 30 березня 2010 року.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на те, що вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 24676 грн. заявлені позивачем за договором зберігання, обставини щодо розрахунку між сторонами за договором купівлі-продажу квартири встановлені іншими рішеннями суду, вони не підлягають доказуванню та свідчать про необґрунтованість заявлених вимог.
Однак, з таким висновком не може погодитися колегія суддів, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу 15 вересня 2008 року ОСОБА_11 продала ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 (а.с.7). Проведення розрахунку за цим договором підтверджено нотаріально посвідченою заявою та встановлено рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 травня 2009 року, яке набрало законної сили.
17 вересня 2008 року ОСОБА_7 прийняла від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 33500 доларів США на зберігання для покупки позивачу іншої квартири, що підтверджено розпискою відповідача ОСОБА_7 (а.а.5) та не заперечується останньою.
16 жовтня 2008 року з цієї суми матір'ю відповідача - ОСОБА_8, було повернуто 30400 доларів США через дочку позивача, а 3100 доларів США ОСОБА_8 зобов'язалася повернути грошові кошти до 15 листопада 2008 року, про що видана розписка 29 жовтня 2008 року (а.с.6).
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 травня 2009 року, залишеного без змін апеляційним судом, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення суми боргу 23622 гривень, також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за комунальні платежі та надані послуги за тих підстав, що всі умови щодо передачі грошових коштів за квартиру були обумовлені договором купівлі-продажу квартири від 15 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, п. 3.3. якого також передбачав, що заборгованості за комунальними послугами не має.
Рішенням Керченського міського суду від 30 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії 21 липня 2010 року (а.с.36,37) ОСОБА_6 відмовлено у позові до ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів за договором зберігання в сумі 3100 доларів США та судом встановлено, що ОСОБА_8 не є учасником правовідносин з договору зберігання грошових коштів, які виникли між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, розписка ОСОБА_8 від 29 жовтня 2008 року видана у розвиток саме цих правовідносин.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлені ці обставини.
Як випливає зі змісту позовних вимог, з урахуванням уточнень представником позивача, ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 24676 грн., отримані останньою за договором зберігання.
Згідно ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй іншою стороною (поклажодацем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Предметом договору зберігання можуть бути так само гроші.
Відповідно до ч.1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Згідно ст.953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, бавить якщо строк зберігання не скінчився.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_7 на вимогу позивача у повному обсязі повернуті грошові кошти, прийняти ОСОБА_7 17 вересня 2008 року від ОСОБА_6 на зберігання.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_7 грошових коштів за договором зберігання підлягають задоволенню в межах заявлених вимог в сумі 24676,00 (двадцять чотири шістсот сімдесят шість) грн. (3100х 7,985=24753,5 гривен), а доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими.
Твердження ОСОБА_7 про те, що остання не має грошових зобов'язань перед позивачкою, про що свідчить нотаріально посвідчена заява про факт остаточного розрахунку, не беруться колегією суддів до уваги при вирішенні спору, оскільки вказаний факт не стосується спірних правовідносин, які виникли між сторонами за договором зберігання, за яким у відповідачці виникли зобов'язання щодо повернення грошових коштів позивачу в сумі 3100 доларів США.
Крім того, ОСОБА_7 не заперечує, що 3100 доларів США не були повернуті позивачці, однак посилається на те, що вказані грошові кошти були витрачені нею на погашення боргів за квартиру та надані реєлторські послуги. Вказані посилання колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не мають правового значення при вирішенні спору про стягнення грошових коштів за договором зберігання.
До того ж, рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 травня 2009 року, залишеного без змін апеляційним судом, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за комунальні платежі та надані послуги.
На підставі наведеного, колегія судів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленим нового про задоволення позову.
Згідно положень ст.88 ЦПК України з ОСОБА_7 на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, які підтверджені документально.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, п. п.3,4 ч. 1 ст. 309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 січня 2011 року - задовольнити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 січня 2011 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про стягнення грошових коштів за договором зберігання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошові кошти за договором зберігання у розмірі 24676,00 (двадцять чотири шістсот сімдесят шість) грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування сплати судового збору 246 (двісті сорок шість) грн. 76 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко Г.В. Редько