РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/681/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"10" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівКустової І.В., Приходченко А.П.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення порядку користування квартирою, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому просить визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у його користування жилу кімнату площею 15,3 кв.м., у користування ОСОБА_7 - кімнату площею 13,4 кв.м.
Позов мотивований тим, що йому та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1. Частка кожного співвласника складає 1/2 квартири. Згоди щодо визначення порядку користування зазначеною квартирою він з відповідачкою не дійшов, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2012 року позов задоволено: визначено порядок користування спірною квартирою, виділено у користування ОСОБА_6 жилу кімнату площею 15,3 кв.м., ОСОБА_7 кімнату 13,4 кв.м., туалет площею 4,0 кв.м., коридор площею 10,6 кв.м., кухню площею 9,2 кв.м. залишено у спільному користуванні сторін.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, виділивши у користування ОСОБА_6 жилу кімнату площею 13,4 кв.м., ОСОБА_7 - кімнату 15,3 кв.м. Туалет площею 4,0 кв.м., коридор площею 10,6 кв.м., кухню площею 9,2 кв.м., лоджію площею 1,8 кв.м., балкон 1,0 кв.м. залишити у спільному користуванні.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі апелянт також вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що між сторонами склався такий порядок користування квартирою, який визначив суд. На думку ОСОБА_7 таким рішенням суду порушуються її права, як співвласника квартири, яка щомісячно несе витрати щодо утримання майна.
Крім того, в апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не вирішив питання про порядок користування балконами.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1. Частка кожного співвласника складає 1/2 квартири.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що сторони з 2009 року користуються спірною квартирою наступним чином: позивач займає кімнату площею 15,3 кв.м., відповідачка кімнату площею 13,4 кв.м., з урахуванням технічних характеристик квартири сторонам не можливо виділити ізольовані жилі приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, що стало підставою для встановлення порядку користування квартирою шляхом виділення у користування позивачу ОСОБА_6 жилої кімнати площею 15,3 кв.м., а ОСОБА_7 - кімнати площею 13,4 кв.м., залишивши інші нежилі приміщення у спільному користуванні сторін.
З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
За відсутністю згоди щодо порядку користування спільним майном, такий порядок встановлюється у судовому порядку за позовом одного зі співвласників.
Так у п. 2 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визначення порядку володіння, користування і розпорядження майном, що є спільною власністю.
За позовом одного із співвласників квартири, може бути встановлено порядок користування приміщеннями цієї квартири (п. 14 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»).
У користування виділяються відособлені (ізольовані) приміщення (кімнатами), окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності (п. 6 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»).
З матеріалів справи вбачається що спірна квартира складається з таких приміщень - двох ізольованих жилих кімнат площею 15,3 кв.м. та 13,4 кв.м. і підсобних приміщень.
З урахуванням наведеного та виходячи з того, що чинним законодавством не заборонено відхилення від ідеальної частки співвласників при визначенні порядку користування спірним майном, за відсутністю можливості встановлення іншого порядку, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов та правильно визначив порядок користування приміщеннями квартири, виділивши позивачу жилу кімнату площею 15,3 кв.м., а ОСОБА_7 кімнату площею 13,4 кв.м., які фактично знаходяться у користуванні сторін, залишивши інші нежилі приміщення у їх спільному користуванні.
Твердження ОСОБА_7 про те, що надання позивачу у користування спірної кімнати площею 15,3 кв.м., порушує її права як співвласника спірної квартири, і вказана кімната повинна бути виділена саме відповідачці є необґрунтованими. Та обставина, що в спірній кімнаті встановлений кондиціонер, придбаний за спільні кошти, не є підставою для виділення спірної кімнати саме відповідачці.
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції щодо того, що між сторонами склався такий порядок користування квартирою спростовуються матеріалами справи.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що визначаючи порядок користування квартирою, суд залишив поза увагою наявність у квартирі балконів.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Предметом позову є встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1.
Порядок користування об'єктом спільної часткової власності визначається в цілому і має охоплювати всі його частини.
Квартирою є внутрішня ізольована частина будівлі, яка відокремлена від інших суміжних приміщень стінами без прорізів або глухими перегородками, за наявності необхідних підсобних приміщень (кухня, туалет, ванна), а також має самостійний вихід на вулицю, двір, коридор загального користування або сходову клітку (Наказ "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах" від 08.12.2010 N 491).
Згідно технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 обладнана двома балконами площею 1,8 кв.м. та 1,0 кв.м. (а.с.30,31).
Однак, суд першої інстанції у супереч вищенаведеним нормам закону порядок користування балконами не визначив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення в частині визначення порядку користування квартирою.
Враховуючи, що вихід на балкон площею 1,8 кв.м. із кімнати виділеній у користування позивачу, спільне користування вказаним балконом не можливо, а тому він має бути виділений ОСОБА_6 разом із вказаною кімнатою.
Балкон площею 1,0 кв.м. має вихід з кухні, а тому має залишитись у спільному користуванні сторін.
Інші доводи апеляційної скарги не місять підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2012 року - задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2012 року в частині визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 змінити.
Виділити у користування ОСОБА_6 жилу кімнату площею 15,3 кв.м. з балконом площею 1,8 кв.м., виділити у користування ОСОБА_7 кімнату площею 13,4 кв.м., залишити у спільному користуванні сторін туалет площею 4,0 кв.м., коридор площею 10,6 кв.м., кухню площею 9,2 кв.м. з балконом площею 1,0 кв.м.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2012 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко І.В. Кустова