РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/321/2012Головуючий суду першої інстанції:Бриндя М.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

РІШЕННЯ

"07" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.

СуддівЛоманової Л.О., Притуленко О.В.

При секретаріДжан Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» про стягнення збитків, за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 12 грудня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» (далі - ПСП «Гвардієць») про стягнення збитків у розмірі 164 408,89 грн., які складаються із суми кредитної заборгованості, яка стягнута з позивача на користь банку за іншим судовим рішенням.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_6 для ПСП «Гвардієць» позичив у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) 150 000 грн., які 25 січня 2007 року за договором позики передав ПСП «Гвардієць».

03 листопада 2008 року зобов'язання сторін за останнім договором припинилися та у ПСП «Гвардієць» виникли нові зобов'язання перед ОСОБА_6 - щодо передачі об'єкта незакінченого виробництва - озимого ячменю на площі 96 га., вартістю 150 000 грн. Проте, відповідач у червні 2009 року самостійно, не допустивши позивача, зібрав врожай. Не розрахувавшись з позивачем, відповідач залишився його боржником.

Відмова відповідача своєчасно повернути суму позики, створення ПСП «Гвардієць» перешкод у збиранні врожаю 2009 року на переданому позивачеві об'єкті незавершеного виробництва за договором купівлі-продажу позбавили позивача можливості своєчасно виконувати кредитні зобов'язання перед Банком, внаслідок чого позивачу заподіяні збитки у сумі, визначеній у позові, яка стягнута з позивача рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 травня 2010 року у

справі № 2-769/10.

Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 12 грудня 2011 року позов задоволений: стягнуто з ПСП «Гвардієць» на користь позивача 164 408,89 грн., вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у позові.

Апелянт вказує, що судом не надано правового обґрунтування наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності у виді стягнення збитків. Стягнута за іншим рішенням суду сума заборгованості позивача за кредитним договором не може бути визначена як збитки, завдані позивачу внаслідок невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором позики від 25 січня 2007 року ОСОБА_6 передав ПСП «Гвардієць» грошові кошти у розмірі 150 000 грн., які ПСП «Гвардієць» зобов'язалося повернути позивачу в строк до 01 лютого 2009 року (а.с. 5).

03 листопада 2008 року зобов'язання ПСП «Гвардієць» з повернення грошових коштів було замінено на зобов'язання по передачі об'єкта незавершеного виробництва - озимого ячменю на площі 96 га., загальною вартістю 150 000 грн. Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії від 22 червня 2010 року встановлено, що відбулася новація правовідносин - зобов'язання за договором позики замінені зобов'язанням за договором купівлі-продажу (а.с.10).

Обґрунтовуючи наявність збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем вищевказаних договірних зобов'язань позивач посилається на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 травня 2010 року, яким задоволений позов Банку та стягнуто на користь Банку солідарно з ОСОБА_6 та ПСП «Гвардієць» (як поручителя) заборгованість за кредитним договором у розмірі 157 414 грн.75 коп. (а.с. 11-12).

За інформацією Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного управління юстиції АР Крим від 01 березня 2012 року за № 292/03-21 вказане судове рішення звернуто до виконання, заборгованість стягнута частково у сумі 2 144 грн. 38 коп. з ПСП «Гвардієць», з ОСОБА_6 заборгованість не стягувалася.

Задовольняючи позов, суд виходив з невиконання відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем та доведеністю спричинення останньому у зв'язку з цим збитків у розмірі суми заборгованості за неповернення кредиту, що стягнута судовим рішенням.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 604 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) домовленість сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами є новацією, якою попереднє зобов'язання припиняється.

Факт виникнення між сторонами правовідносин з купівлі-продажу об'єкту незавершеного виробництва підтверджено судовим рішенням від 22 червня 2010 року.

Відповідно ч.1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач заявив позов про стягнення з ПСП «Гвардієць» збитків, якими вважає суму кредитної заборгованості за договором позики, яка стягнута з позивача на користь Банку іншим судовим рішенням.

Загальними правовими нормами, якими регулюється відшкодування збитків, спричинених порушенням цивільного права, зокрема й завданих порушенням зобов'язання, є положення статей 22, 611, 623 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 цього Кодексу збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень частини 1 статті 623 вказаного Кодексу відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між цим порушенням та збитками має бути причинний зв'язок, тільки за наявності останнього збитки підлягають відшкодуванню.

Стягнута з позивача за рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя заборгованість за договором позики не є, у розумінні ст. 22 ЦК України, збитками, завданими в наслідок невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.

З урахуванням предмета та підстав заявленого позову колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у виді стягнення збитків, які складаються із суми кредитної заборгованості позивача за договором позики.

Таким чином, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, керуючись, статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» задовольнити.

Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 12 грудня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, якім у задоволенні позову ОСОБА_6 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» про стягнення збитків відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова