РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/257/2012Головуючий суду першої інстанції:Чернецька В.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.

РІШЕННЯ

"14" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.,

СуддівКустової І.В., Притуленко О.В.

При секретаріРемез Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» про стягнення збитків, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 20 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» (далі - ПСП «Гвардієць») про стягнення збитків (грошових коштів) у розмірі 158506, 96 грн., які складаються із суми кредитної заборгованості, яка стягнута з позивача на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 29 березня 2010 року.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_6 для ПСП «Гвардієць» позичила у Банку 150 000 грн., які 25 січня 2007 року за договором позики передала ПСП «Гвардієць».

03 листопада 2008 року зобов'язання сторін за останнім договором припинилися та у ПСП «Гвардієць» виникли нові зобов'язання перед ОСОБА_6 - щодо передачі об'єкта незакінченого виробництва - озимого ячменю на площі 96 га., вартістю

150 000 грн. Проте, відповідач у червні 2009 року самостійно, не допустивши позивача, зібрав врожай.

Відмова відповідача своєчасно повернути позивачу суму позики, створення ПСП «Гвардієць» перешкод у збиранні врожаю 2009 року на переданому позивачеві об'єкті незавершеного виробництва за договором купівлі-продажу позбавили позивача можливості своєчасно виконувати кредитні зобов'язання перед Банком, внаслідок чого позивачу заподіяні збитки у сумі, визначеній у позові, яка стягнута з позивача рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 29 березня 2010 року у

справі № 2-774/10.

Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 20 грудня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволений частково: стягнуто з відповідача на її користь заборгованість за договором від 3 листопада 2008 року у сумі 150 000 грн. і вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На зазначене судове рішення позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про часткове скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового - про повне задоволення її позову.

Позивач посилається на помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, які стягнути з неї у зв'язку з невиконанням зобов'язань за зазначеним кредитним договором.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у позові.

Апелянт вказує, що судом не надано правового обґрунтування наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, яке є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності у виді стягнення збитків. Стягнута за іншим рішенням суду сума заборгованості позивача за кредитним договором не може бути визначена як збитки, завдані позивачу внаслідок невиконання зобов'язань за договором купівлі продажу, крім того, зобов'язання за цим договором відповідач вважає виконаними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ПСП «Гвардієць» - задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором позики від 25 січня 2007 року ОСОБА_6 передала ПСП «Гвардієць» грошові кошти у розмірі 150 000 грн., які ПСП «Гвардієць» зобов'язалося повернути позивачу в строк до 01 лютого 2009 року

(а.с. 6).

03 листопада 2008 року зобов'язання ПСП «Гвардієць» з повернення грошових коштів було замінено на зобов'язання по передачі об'єкта незавершеного виробництва - пшениці озимої на площі 96 га., загальною вартістю 150 000 грн. (а.с.8).

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія від 22 червня 2010 року встановлено, що відбулася новація правовідносин - зобов'язання за договором позики замінені зобов'язанням за договором купівлі-продажу (а.с. 11-12).

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач заявив позов про стягнення з ПСП «Гвардієць» збитків, якими вважає суму кредитної заборгованості за договором позики - 158 506 грн. 96 коп., яка стягнута солідарно з позивача та відповідача (як поручителя) на користь Банку рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 29 березня 2010 року у справі

№ 2-774/10 (а.с. 13-14).

За інформацією Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного управління юстиції АР Крим від 01 березня 2012 року за № 291/03-21 вказане судове рішення звернуто до виконання, заборгованість стягнута частково у сумі 2144 грн. 38 коп. з ПСП «Гвардієць», з ОСОБА_6- 784 грн. 69 коп.

Загальними правовими нормами, якими регулюється відшкодування збитків, завданих, зокрема, й порушенням зобов'язання, є положення статей 22, 611, 623 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 цього Кодексу збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 623 вказаного Кодексу відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між цим порушенням та збитками має бути причинний зв'язок, тільки за наявності останнього збитки підлягають відшкодуванню.

Вирішуючи спір, суд дійшов обґрунтованого висновку, що стягнута з позивача за рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя заборгованість за договором позики не є, у розумінні ст. 22 ЦК України, збитками, завданими в наслідок невиконання зобов'язань за іншим договором - договором купівлі-продажу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про безпідставне неврахування судом першої інстанції при визначенні розміру збитків в 150000 грн. наявності судового рішення про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором на суму позову не заслуговують на увагу.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача суми 150000 грн., суд визначив її як «заборгованість за додатком до договору позики», не врахувавши, що зобов'язання за договором позики замінені зобов'язанням за договором купівлі-продажу, а позов заявлений про стягнення збитків, якими позивач вважає суму кредитної заборгованості за договором позики, яка стягнута з позивача на користь Банку іншим судовим рішенням. Таким чином, судом порушений принцип диспозитивністі цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України).

З урахуванням предмета та підстав заявленого позову колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача щодо відсутності правових підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у виді стягнення збитків, які складаються із суми кредитної заборгованості позивача за договором позики.

Доводи апеляційної скарги відповідача про виконання умов нового договору -договору купівлі-продажу не стосуються предмету спору, тому не заслуговують на увагу.

Таким чином, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, та ухвалення нового рішення - про відмову у позові.

З урахуванням наведеного, керуючись, статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» задовольнити.

Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 20 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць» про стягнення збитків відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Л.О Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова