Судове рішення #29578201

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/544/2012Головуючий суду першої інстанції:Кисельов Є.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В. І.


РІШЕННЯ


"20" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого суддіВ.І. Іщенка

СуддівТ.С. Авраміді А.П., Приходченко

При секретаріКовтун Н.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів, стягнення пені за прострочення виплати аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2011 року,


В С Т А Н О В И Л А :


18 січня 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, до ј частки усіх видів заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до його повноліття та стягнення на її користь 2591 грн. 50 коп. неустойки (пені) за період з 01.12.2007 по 31.12.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з відповідачем по справі перебувала у шлюбі, від якого має сина ОСОБА_9, який проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 15 вересня 1998 року на утримання сина з відповідача були стягнуті аліменти в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття дитини. Стягнення аліментів на утримання ОСОБА_10 було припинено з 21.06.2007 року, оскільки їй виповнилось 18 років і вона має право на збільшення розміру стягнення аліментів на утримання сина. Відповідач нерегулярно сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_9 і допустив заборгованість за період з 01.12.2007 року по 31.12.2010 року і за цей час просить стягнути пені за прострочення зі сплати аліментів.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 у розмірі ј частини заробітку щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10.01.2011 року і до повноліття дитини та пеню за прострочення виплати аліментів в розмірі 2591 грн. 50 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. Визнано таким, що втратив чинність виконавчий лист Керченського міського суду від 15.09.1998 року (справа № 2-3872/1998).

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання сина ОСОБА_9 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000грн. щомісяця починаючи з 10.01.2011 року і відмовити у іншій частині позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.

Апелянт зазначає, що судом не враховано, що для покриття витрат апелянта, які він повинен нести, не вистачає його заробітної плати і він проживає за рахунок своєї дружини ОСОБА_12 При стягненні пені за прострочення виплат аліментів в розмірі 2591 грн. 50 коп. суд не врахував обставини по справі та те, що відповідач тривалий час не працював, однак сплачував аліменти в розмірі, який міг надавати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд виходив з того, що з відповідача припинено стягнення на утримання дочки, яка досягла повноліття і є підстави для збільшення розміру аліментів з 1/6 частки до ј частки на утримання сина ОСОБА_9. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення (ст.196 СК України), а відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 20125 російських руб. і пеня складає за період з 01.12.2007 року по 31.12.2010 року 2591 грн. 50 коп., яка підлягає стягненню.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З висновками суду в частині стягнення пені погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка і рішення суду в цій частині відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.

Матеріалами справи підтверджено, що дійсно з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнено аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 у розмірі 1/6 частки заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

За період з 01.12.2007 року по 31.12.2010 року у ОСОБА_6 виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 20125 російських руб., що підтверджено довідками, які є належними та допустимими доказами.

Розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_6 проведено відповідно до вимог ст.196 СК України і розмір пені, яка стягнута судом, не спростований апелянтом.

Відповідно до вимог статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує , стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

З висновками суду в частині збільшення стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_9 у розмірі ј частини заробітку щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10.01.2011 року і до повноліття дитини не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам матеріального і процесуального закону, а дослідженим доказам надана неналежна правова оцінка.

Дійсно з 21.06.2007 року було припинено стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 у зв'язку з досягненням повноліття.

Однак, суд збільшуючи розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_9 з 1/6 частки до ј частки, не врахував вимоги статті 182 Сімейного кодексу України та те, що на утриманні відповідача знаходяться двоє дітей 2002 року та 2011 року народження, що підтверджено ксерокопіями свідоцтв про народження і що дружина не працює і доглядає дитину, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51,139).

Доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є неспроможними, оскільки не відповідають вимогам статей 183, 184 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду в частині збільшення стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_9 у розмірі ј частини заробітку щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10.01.2011 року і до повноліття дитини є неправильним, необґрунтованим та таким, що ухвалено без дотримання вимог норм матеріального і процесуального права, без урахування усіх суттєвих обставин у справі та надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, а тому колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,


В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2011 року в частині зміни розміру аліментів і стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 у розмірі ј частки заробітку щомісяця, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10.01.2011 року і до повноліття дитини скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 у розмірі ј частки заробітку.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.


Судді: В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація