АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 553/1178/13-к
Номер провадження 11-сс/786/136/2013
Категорія: Ухвали
Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І.
Доповідач ап. інст. Куліш В. М.
У Х В А Л А
Іменем України
26 квітня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Куліша В.М.
суддів: Кисіля А.М., Нізельковської Л.В.
з секретарем Журою Н.Л.
з участю прокурора Масич О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали скарги за апеляцією гр-ки ОСОБА_2 на постанову слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтави від 2 квітня 2013 року.
Цією постановою ОСОБА_2,
без певного місця реєстрації у м. Полтаві,
- відмовлено у задоволенні скарги на постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України у Полтавській області від 11.03 2013 р. за кримінальним провадженням №12012118030000066 і від 20 березня 2013 року за кримінальним провадженням №1201318030000047, якими вони закриті у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст.190 КК України.
Як видно із матеріалів скарги, 28 березня 2013 року громадянка ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтави зі скаргою в якій прохала скасувати постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України у Полтавській області від 11.03 2013 р. за кримінальним провадженням 12012118030000066 і від 20 березня 2013 року за кримінальним провадженням №1201318030000047 за якими вони закриті у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст.190 КК України.
На підтвердження своїх вимог скаржник вказувала на те, що закриваючи вказані кримінальні провадження старший слідчий Івасюк Т.В. поверхово з'ясувала обставини вчиненого щодо неї правопорушення приватним нотаріусом ОСОБА_4, оскільки фактично не проводила з нею слідчих дій, не було витребувано із Київського райвідділу міліції кримінальної справи по факту смерті дочки ОСОБА_5, смерть якої вона пов'язує з відчуженням житла сім'ї ОСОБА_3. В порушення Положення «Про порядок передачі квартир у власність громадян», в обхід неї було видано свідоцтво про право приватної власності від 27.01.2000 року приватному нотаріусу ОСОБА_4 для відчуження житла і використання її персональних даних.
Слідчим залишено поза увагою факти порушення чинного законодавства щодо приватизації житла, зокрема, до заяви не долучено письмову згоду ОСОБА_5, а в довідці про склад сім'ї не вказаний малолітній ОСОБА_6 за яким зберігається право на житло до повноліття. Крім того вона вказувала на те, що названа заява і довідка виготовлені без неї, а зняття з реєстраційного обліку 15.01.2000 року малолітнього ОСОБА_6 без рішення органів опіки та рішення суду невідповідає вимогам закону. Поряд із тим надання такої інформації, на думку ОСОБА_3., було підставою для відмови в приватизації, та є початком вчинюваного злочину.
Слідчий не перевірив відповідність вказаних документів з випискою із домової книги ЖЕД-8, критично не оцінила свідчення паспортистки ОСОБА_7, яка можливо причетна до такої оборудки.
Залишилося без розгляду клопотання від 22.01.2013 року про необхідність проведення експертизи для встановлення істинної дати зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2
Залишаючи скаргу ОСОБА_3є без задоволення, районний суд у своїй постанові вказав, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження № 126 від 25.01.2000 року було задоволено прохання наймача ОСОБА_2 і передано їй у приватну власність квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 33).На підставі вищезазначеного розпорядження, було видано свідоцтво про право власності від 25.01.2000 року в тому, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. (а.с. 31)
В матеріалах кримінального провадження маються пояснення ОСОБА_9, який пояснив, що він придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, договір Серія АВІ № 176166 від 27.01.2000 року був укладений на добровільних засадах. Квартиру він придбав за 14963 грн. Договір був підписаний, ним, як покупцем та ОСОБА_2, як продавцем та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 (а.с. 89)
Аналогічна заява була подана ОСОБА_2 до Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 08.01.2013 року,
09.01.2013 року заява внесена до ЄРДР, присвоєно номер кримінального провадження 12013180030000047 та повідомлено прокурора про початок досудового розслідування.
У цих матеріалах містяться всі ті ж самі документи, що й у попередньому кримінальному провадженні.
У поданій апеляції скаржник ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали слідчого судді з призначенням нового розгляду слідчим суддею. На обгрунтування своїх вимог апеллянт вказувала на недоліки досудового слідства, які вона викладала у с своїй скарзі. Вважає що слідчий суддя як і слідчий Івасюк, не встановили факт захоплення житла сім'ї ОСОБА_2 по підроблених документах виготовлених группою службових осіб ГЖЕД-8 відділу приватизації, приватним нотаріусом ОСОБА_4, які на її думку вчинили злочин передбачний ст.190 КК України.
Скаржник ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з'явилася, прохала розгляд справи проводити без неї.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора Масич О.М. про залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали за скаргою ОСОБА_2 та матеріали кримінальних проваджень, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що її апеляція підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як видно із матеріалів кримінальних проваджень за заявами гр-ки ОСОБА_2, протягом тривалого часу гр-ка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 звертається в суди і правоохоронні органи із приводу порушення її, а також малолітнього внука ОСОБА_6, 1999 року народження, прав на житло, а також з приводу факту смерті її дочки ОСОБА_5, 1965 року народження, повязуючи цей факт з вирішенням житлових спорів.
Покликаючись на наявність відповідних угод, завірених нотаріусами, судами не задовольнялися її позови щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу відчуженого у неї житла, і в кінцевому рахунку за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 5.06.2002 року вона та інші вище названі члени сімї були виселені із останньої квартири АДРЕСА_2 та з того часу, як вона стверджує, є особою без певного місця проживання, а доля виселеного малолітнього ОСОБА_6 за наявними матеріалами провадження - невідома.
Такі обставини, вочевидь, змушували ОСОБА_2 звертатися до правоохоронних органів (міліції та прокуратури) про шахрайство з боку нотаріуса та зловживання службових осіб житловиих оганів місцевої влади з метою притягнення їх до юридичної відповідальності та відновлення порушенного права на житло.
Згідно з матеріалами, що маються у кримінальному провадженні, з 2007 року органами дізнання, прокурорами та слідчим прокуратури з цього приводу було винесено як мінімум 7 постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, які скасовувалися прокурором Ленінського району м. Полтави, начальниками відділів обласної та Генеральної прокуратур.
Постановою старшого слідчого прокуратури м. Полтави ОСОБА_15 від 16 жовтня 2012 року в черговий раз було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення з боку приватного нотаріуса ОСОБА_4 при посвідченні договорів купівлі - продажу належних ОСОБА_2 квартир, та службових осіб Полтавського міськвиконкому, ГЖЕД №8, Полтавського БТІ за ст.364, 366 КК України, а також за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_2 за ст.190 КК України (а.с.100-101).
Відомості про оскарження даної постанови чи перевірку її законності прокурором у кримінальному провадженні відсутні.
За змістом постанов слідчого від 11 і 20 березня 2013 року, як і попередніх постанов органів досудового розслідування, що постановлялися у порядку визначеному КПК України в редакції 1960 року, основним мотивом, за яким відмовлялося у порушенні кримінальної справи, а у останніх двох випадках кримінальні провадження закриті, було те, що при укладенні угод про відчуження житла ОСОБА_2 нотаріус ОСОБА_17 діяв відповідно до вимог Цивільного Кодексу України, Закону України «Про нотаріат» та відповідної їнструкції. Не було встановлено і порушень при здійсненні приватизації квартири АДРЕСА_1.
Між тим, такий висновок органами досудового слідства (слідчим) зроблено передчасно, без глибокого вивчення та з'ясування обставин приватизації житла ОСОБА_2(у складі сімї з 3-х осіб, включаючи малолітню дитину), та вчинення нею операцій з нерухомістю - продаж нею трьох квартир та купівля- двох протягом короткого проміжку часу.
Як стверджувала у своїх скаргах та поясненнях ОСОБА_2 приватизація квартири АДРЕСА_1 була здійснена без неї, при цьому були порушені права малолітнього внука ОСОБА_6 1999 року народження, його ж права були порушені і при знятті з реєстрації за вказаним місцем проживання. Такі доводи, судячи із копій документів наданих скаржницею та долучених до матеріалів кримінального провадження, підлягають ретельній перевірці.
Зокрема, згідно з ксерокопією виписки з домової книги вбачається, що 15.01.2000 року сім'я ОСОБА_2 в складі трьох осіб, включаючи малолітню дитину, була виписана з квартири АДРЕСА_1 (а.с.74).
Між тим, згідно з довідкою про склад сім'ї виданною ГЖЕД №8, 24.01.2000 року для вирішення питання приватизації, у квартирі АДРЕСА_1 значиться приписаною лише ОСОБА_2 (а.с.75), тому слідчому необхідно було б з'ясувати, чому в довідку не внесені два інших члени сімї, які були виписані із вказаного житла разом із ОСОБА_2? Чи не тому, щоб ввести в оману орган опіки і піклування, який мав контролювати дотримання житлових прав неповнолітнього?
Ретельній перевірці підлягав і сам процесс приватизації вказаної квартири. Як видно, заява про приватизацію квартири по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 була подана вже після виписки її із квартири НОМЕР_1, яку вона наймала у відповідності з наданим їй ордером, тому з покликанням на відповідні нормативні акти слідству необхідно було перевірити можливість приватизації житла особою, яка у ньому не значилася приписанною. Більше того, перевірці підлягав і порядок проведення приватизації квартири - фактично здійснено за одну добу: 24 січня 2000 року до відділу приватизації житла булла подана заява від імені ОСОБА_2 та довідка про склад сімї де вона значиться одна. А 25 січня було прийняте розпорядження №126 про задоволення такого клопотання. В цей же день було видано свідоцтво про право власності на житло, яке також у цей же день зареєстроване в інвентарбюро (а.с.75-79). Чи можливо за технологією проходження документів оформити приватизацію квартири у такий термін?
Перевірка вказаних обставин дала б можливість підтвердити, чи спростувати твердження ОСОБА_2 щодо обману її при проведенні приватизації житла шляхом підроблення документів відповідними службовими особами та щодо відсутності факту продажу нею квартири гр-ну ОСОБА_9.27.01.2000 року з оформленням договору нотаріусом ОСОБА_4.
Виходячи з того, що у провадженні відсутній договір купівлі ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3, а вона стверджує про те, що її не купувала, та була вселена в неї з ініціативи керівництва ГЖД-8, то органам досудового слідства необхідно було б перевірити цю обставину, давши відповідний аналіз документам, які є з цього приводу, а саме, договору купівлі - продажу, а також документів щодо права власності на неї попередніх мешканців.
Ретельній перевірці підлягали й дії ОСОБА_2 щодо продажі нею наступних квартир по АДРЕСА_3, Держпідприємству повітряного руху України через його представника ОСОБА_19 30.05.2000 р.; - по АДРЕСА_2, яку вона продала гр.ну ОСОБА_10 23.10.2000 року. Пояснення з цього привод ОСОБА_2 щодо її обману в першому випадку та погроз у другому, мають бути також перевірені з долученням та дослідженням відповідних документів, включаючи і приватизаційних.
Як стверджувала скаржниця, перед продажею квартири по АДРЕСА_1 у неї були проблем из оплатою квартплати, у той же час вона не заперечувала факту придбання квартири по АДРЕСА_3, тому підлягає з'ясуванню, звідкіля у неї гроші для такої угоди. Зовсім не досліджувалися обставини продажі нею квартири по вул Дослідній та її пояснення про насильство і шантаж з боку невідомих осіб стосовно неї, її дочки та малолітньої дитини, Чи не пов'язано це з смертю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 унаслідок черепно-мозкової травми.
Зважаючи на те, що вказані ці, і інші обставини органами досудового слідства не були з'ясовані та не перевірені, тому підстав для закриття провадження за заявами ОСОБА_2 не було. На це не звернув увагу слідчий судя Ленінського районного суду м. Полтави, що розглядав її скарги, а тому замість скасування постанов слідчого він безпідставно, врахувавши лише формальні обставини з укладення угод купівлі - продажу квартир, залишив постанови слідчого без змін, а скарги ОСОБА_2 без задоволення.
З огляду на викладене, виходячи із повноважень суду апеляційної інстанції визначених ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, керуючись ст.ст. 303, 405, 407, 422 КПК України, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтави від 2 квітня 2013 року за скаргою ОСОБА_2 скасувати та постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ПМУ УМВС України у Полтавській області від 11.березня 2013 р. за кримінальним провадженням №12012118030000066 і від 20 березня 2013 року за кримінальним провадженням №1201318030000047, якими вони закриті у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст.190 КК України - скасувати, повернувши матеріали кримінальних проваджень слідчому для проведення досудового слідства у порядку визначеному Кимінальним процесуальним кодексом України.
С у д д і :
Куліш В.М. Кисіль А.М. Нізельковська Л.В.