РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/713/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

РІШЕННЯ

"17" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівКустової І.В., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Феодосійської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про зміну умов договору оренди землі, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року Феодосійська міська рада АР Крим звернулася до суду з позовом, до ОСОБА_6, у якому просила в судовому порядку змінити умови договору оренди № 040801900261 земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1 від 27 листопада 2007 року, зареєстрованого 07 жовтня 2008 року, виклавши: п.1 - слова «Зона «Ближні комиші» оціночний район № 96 читати як: «з 01 січня 2009 екноміко-планувальня зона № 31»; п 5 - у такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01 січня 2009 по 31 грудня 2009 - 633470,38 грн., з 01 січня 2010 - 670845,13 грн.»; п. 9 - у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01 січня 2009 по 31 грудня 2009, у грошовій формі із зазначенням 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 19004,11 грн. за рік, з 01 січня 2010 року у грошовій формі із зазначенням 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 20125,35 грн. за рік»: п. 11 - у такій редакції: «Орендна плата сплачується згідно з діючим законодавством на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб»; п. 36 - у такій редакції «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»; доповнити договір пунктом 48 у такій редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватись, у тому числі продаватись на земельних торгах, а також передаватись у заставу, спадщину, вноситись до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків визначених законом».

Позов мотивований тим, що між сторонами 07 жовтня 2008 року був укладений договір оренди № 040801900261 земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1 строком до 31 жовтня 2027 року. Проте у відповідності зі ст. 18 ЗУ «Про оцінку земель» рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Феодосії., тобто істотно змінились обставини, що на думку позивача, є підставою для зміни договору. Додаткова угода була направлена відповідачці, однак остання відмовилась від її підписання на запропонованих умовах, погодившись на перерахунок орендної плати з 01 січня 2011 року. Тому просять змінити умови договору у судовому порядку.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2012 року позов задоволений частково. Суд вирішив: змінити умови договору оренди земельної ділянки, а саме: п.1 - слова «Зона «Ближні комиші» оціночний район № 96 читати: «з 01 січня 2009 екноміко-планувальна зона № 31»; п 5 - читати у такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить з 01 січня 2010 - 670845,13 грн.»; п. 9 - читати у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у розмірі 20125,35 грн.» п. 11 - читати у такій редакції: «Орендна плата сплачується згідно з діючим законодавством на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб». У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для зміни умов договору оренди земельної ділянки.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 листопада 2007 року Феодосійською міською радою та ОСОБА_6 підписаний договір оренди земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва міні-готелю (комерційної діяльності), за адресою: АДРЕСА_1 оціночний район №96, строком до 31 вересня 2027 року, який зареєстровано 07 жовтня 2008 року.

Відповідно до п.4 вказаного договору грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 279384,14 грн., а орендна плата за вказану земельну ділянку - 4% нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 11175,37 грн. (а.с.11).

На підставі ст.21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.124,125 Земельного кодексу України рішенням 41 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради № 2299 від 30 вересня 2005 року розмір річної орендної плати за земельні ділянки під об'єктами комерційної діяльності з 2006 року був встановлений в 4% нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Феодосійської міської ради № 1698 від 29.08.2008 «Про затвердження нормативної грошової оцінки землі м. Феодосія» затверджені нові розмірі грошової оцінки землі (а.с.18).

Згідно витягу від 28.04.2011 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, переданої в оренду позивачки вартість ділянки становить 670845,13 грн. (а.с.6).

Рішенням Феодосійської міської ради № 1842 від 28.11.2008 «Про введення ставок орендної плати за землю» новий розмір річної орендної плати для відповідача має складати 3 відсотки від нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.17).

Згідно з розрахунку розмір орендної плати на 01 січня 2011 року становить 20125,35 грн. (а.с.7).

Частково задовольняючи позов та ухвалюючи рішення про внесення змін в умови договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що законодавча зміна граничного розміру орендної плати за землю державної або комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що використання землі в України є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст.18 Закону України «Про оцінку земель».

Відповідно п. 13 договору розмір орендної плати може переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

З витягу про технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та з листа Держкомзему, вбачається, що починаючи з 2007 року, змінювався коефіцієнт індексації грошової оцінки землі (а.с.6, 17).

Пунктом 36 укладеного між сторонами договору встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку, що узгоджується з положенням ст. 30 Закону України «Про оренду землі».

З матеріалів справи, вбачається, що позивач надсилав ОСОБА_6 додаткову угоду до договору оренди землі від 07 лютого 2011 року (а.с.23), остання її отримала (а.с.10), однак відмовилась від підписання, погодившись лише на перерахунок орендної плати з 01 січня 2011 року(а.с.8).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регулюванню ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що була повідомлена відповідачка, яка відмовилась від внесення змін до договору оренди, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги, вніс зміни до умов договору оренди.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для внесення змін до умов договору стосовно грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції вніс зміни у 11 договору, тим самим порушив норми матеріального права, зокрема положення ст.ст.285-287 Податкового Кодексу України, оскільки умова, викладена в п.11 про те, що : «Орендна плата сплачується згідно з діючим законодавством на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб» не суперечить вимогам закону.

Твердження апелянта про те, що договір оренди між сторонами був укладений після прийняття рішення Феодосійською міською радою № 1698 від 29.08.2008 «Про затвердження нормативної грошової оцінки землі м. Феодосія», а тому умови договору оренди викладені з урахування прийнятого рішення спростовуються матеріалами справи, зокрема договором оренди земельної ділянки від 27 листопада 2007 року, згідно якого нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 279384,14 грн.

Однак заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо визначення судом першої інстанції в договорі оренди земельної ділянки розміру орендної плати лише у твердій грошовій сумі - 20125,35 грн.

Рішенням 41 сесії Феодосійської міської ради АР Крим №1842 «Про введення ставок орендної плати за землю «Про введення ставок орендної плати за землю» встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - інші види діяльності дорівнює 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст.274 Податкового Кодексу України розмір земельного податку складає 1% від грошової оцінки землі.

Пунктом 5.1 ст.288 Податкового Кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.

Однак, суд першої інстанції на викладене уваги не звернув і не зазначив в п. 9 договору оренди про те, що розмір орендної плати становить 3% відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказавши лише розмір орендної плати в сумі 20125 (двадцять тисяч сто двадцять п'ять) гривень 35коп.

З урахуванням наведеного, положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України рішення суду в частині визначення умов п.9 договору підлягає зміні.

Інші наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування оскаржуваного рішення.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог не оскаржується, а тому не підлягає перевірці.

Керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, ст.ст. 313-314, 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2012 року в частині визначення умов п. 9 договору оренди земельної ділянки від 27 листопада 2007 року, укладеного між Феодосійською міською радою та ОСОБА_6, зареєстрованого 07 жовтня 2008 року за №040801900261, змінити, виклавши п. 9 вказаного договору у наступній редакції: «Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі, виходячи з 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 20125 (двадцять тисяч сто двадцять п'ять) гривень 35коп. за рік»

В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2012 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко І.В. Кустова