Судове рішення #29576615

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


25 квітня 2013 року Справа № 913/439/13-г

Провадження №29/913/439/13-г


За позовом: Товариства з обмежено відповідальністю

«Вістол», м. Старобільськ Луганської області,


до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю

«Сєвєродонецький завод хімічного

нестандартизованого обладнання2,

м. Сєвєродонецьк Луганської області,


про стягнення 2 762 715 грн. 44 коп.


Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Шапошникова О.М.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Волков М.А., адвокат, довіреність № 12

від 01.02.2013;


від відповідача: повноважний представник у судове засідання

не прибув.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 15.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістол» (далі - ТОВ «Вістол», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - ТДВ «Сєвєродонецький ЗХНО», відповідача у справі) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.03.2013) про стягнення з останнього 2 763 715,44 грн., з яких:

- 2 492 000 грн. 00 коп. - заборгованість за договором поставки № 24/11/11 від 11.11.2011;

- 189 581 грн. 92 коп. - пеня за прострочення оплати поставленого товару по кожній видатковій накладній окремо;

- 82 133 грн. 52 коп. - 3 % річних.

Позивач посилаючись на норми глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 265, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору поставки № 24/11/11 від 11.11.2011 по розрахунках за отриманий товар за видатковими накладними № РН-0000017 від 09.12.2011 на суму 240 000,00 грн., № РН-0000021 від 12.12.2011 на суму 556 000,00 грн., № РН-0000024 від 14.12.2011 на суму 560 000,00 грн., № РН-0000030 від 19.12.2011 на суму 560 000,00 грн. та № РН-0000033 від 20.12.2011 на суму 576 000,00 грн.


Позивач на обґрунтування своїх доводів надав письмові пояснення від 01.04.2013, в яких повідомив, що у грудні 2011 року відповідачу були відвантажені труби та інші металеві вироби за договором поставки № 24/11/11 від 11.11.2011. Інших договорів поставок металопродукції між позивачем та відповідачем укладено не було.


У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.


Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - ТДВ «Сєвєродонецький ЗХНО») відповідач у справі, вп'яте не скористався правом участі у судовому засіданні, та подав через представника клопотання про розгляд справи без його участі.

25.04.2013 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, який не підписаний представником відповідача, а тому судом не може бути прийнятий до уваги.


Справа розглядалася судом неодноразово, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався та був продовжений на 15 днів для вирішення питання про добровільне погашення боргу або укладення мирової угоди.

Доказів погашення заявленої суми боргу суду не надано.


Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.


При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих позивачем доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд

В С Т А Н О В И В:


Між сторонами за позовом 11.11.2011 був укладений договір поставки № 24/11/11, відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник, позивач у справі, зобов'язався поставити Покупцю, відповідачу у справі, товар, який, у свою чергу, зобов'язався оплатити поставлений товар (а.с.28-32).

Назва, асортимент, комплектність, кількість, ціна одиниці та загальна вартість товару узгоджується сторонами у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

У пункті 2.4 договору сторони визначили, що Покупець здійснює передоплату за товар на підставі рахунку Постачальника у розмірі узгодженої вартості партії товару.

У випадку поставки товару без повної/часткової/ оплати, остаточні розрахунки здійснюються Покупцем не пізніше трьох банківських днів з моменту передачі товару на склад Покупця (пункт 2.5 договору).

Датою поставки товару, згідно пункту 3.6 договору, є дата, що зазначена у видатковій накладній.

Сторони підписали Специфікацію № 1 від 20.11.2011, що є додатком до договору, в якій визначено найменування, кількість, ціна товару на загальну суму 2 492 000,00 грн., яка залучена до матеріалів справи.

Договір № 24/11/11 від 11.11.2011 прийнятий сторонами до виконання.

Будь - які інші договори 11.11.2011 сторонами за позовом не укладалися.

Позивач на підставі видаткових накладних: № РН-0000017 від 09.12.2011 на суму 240 000,00 грн., № РН-0000021 від 12.12.2011 на суму 556 000,00 грн., № РН-0000024 від 14.12.2011 на суму 560 000,00 грн., № РН-0000030 від 19.12.2011 на суму 560 000,00 грн. та № РН-0000033 від 20.12.2011 на суму 576 000,00 грн., поставив відповідачу товар на загальну суму 2 492 000,00 грн. (а.с.33-37) та видав товар, отриманий представником відповідача - начальником відділу матеріально - технічного постачання Гавриловим Д.М. на підставі довіреностей, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.43-48).

Позивач по кожній видатковій видав відповідачу відповідні видаткові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.38-42).

Відповідач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року податкові накладні, отримані від позивача, а саме:

- № 17 від 09.12.2011 на суму 240 000 грн. в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн.;

- № 21 від 12.12.2011 на суму 556 000 грн. в т.ч. ПДВ 92 666,66 грн.;

- № 24 від 14.12.2011 на суму 560 000 грн. в т.ч. ПДВ 93 333,33 грн.;

- № 30 від 19.12.2011 на суму 560 000 грн. в т.ч. ПДВ 93 333,33 грн.;

- № 33 від 20.12.2011 на суму 576 000 грн. в т.ч. ПДВ 96 000,00 грн.

Відповідач в порушення умов пункту 2.4 договору не оплатив отриманий товар на загальну суму 2 492 000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду (а.с.71).


Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист. Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідач не надав.


Встановивши фактичні обставини, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.


Обставини даної справи свідчать, що між сторонами за позовом існують правовідносини купівлі - продажу згідно договору поставки № 24/11/11 від 11.11.2011 і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про купівлю - продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено виконання своїх зобов'язань за договором № 24/11/11 від 11.11.2011, на підставі якого заявлено позов, надані довіреності відповідача на отримання товару та видаткові накладні.

Факт отримання товару у грудні 2011 року на загальну суму 2 492 000,00 грн., зазначеного у накладних, підтверджується підписом начальника відділу матеріально - технічного постачання Гаврилова Данила Миколайовича (а.с.33-37).

Відповідач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року податкові накладні отримані від позивача (а.с.38-42), а саме:

- № 17 від 09.12.2011 на суму 240 000 грн. в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн.;

- № 21 від 12.12.2011 на суму 556 000 грн. в т.ч. ПДВ 92 666,66 грн.;

- № 24 від 14.12.2011 на суму 560 000 грн. в т.ч. ПДВ 93 333,33 грн.;

- № 30 від 19.12.2011 на суму 560 000 грн. в т.ч. ПДВ 93 333,33 грн.;

- № 33 від 20.12.2011 на суму 576 000 грн. в т.ч. ПДВ 96 000,00 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Проте, відповідач порушив умови проведення розрахунків за отриманий товар визначені пунктом 2.4 вказаного договору, повністю не розрахувався з позивачем, заборгованість складає 2 492 000 грн. 00 коп., що підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6.5 договору, у разі порушення строків оплати за поставлений товар, встановлених пунктом 2.4 даного договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки оплати товару.

Позивачем на підставі пункту 6.5 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 189 581 грн. 92 коп. по кожній видатковій накладній окремо, з урахуванням правил встановлених пунктом 6 статті 232 ГК України.

Загальний період прострочення складає з 15.12.2011 по 21.06.2012.

Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Від відповідача заява про застосування позовної давності до суду не надходила.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно з дотриманням норм діючого законодавства, тому пеня в заявленій сумі підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 82 133 грн. 52 коп. за період з 27.12.2011 по 31.01.2013.

Перевіркою судом розрахунків 3 % річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.


Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати суд враховує правила статті 49 Господарського процесуального кодексу України та положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», яким встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Отже, суд розподіляє сплачений позивачем судовий збір наступним чином: із вимог про стягнення боргу в сумі 2 492 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 189 581 грн. 92 коп., 3 % річних в сумі 82 133 грн. 52 коп. покласти на відповідача в сумі 55 274 грн. 31 коп., а решта сплаченого судового збору в сумі 3 579 грн. 91 коп. підлягає поверненню позивачу, у зв'язку із зменшенням позовних вимог в сумі 178 995 грн. 53 коп.

Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 30.04.2013.


Керуючись статтями 43, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -


В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.


2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», вул. Пивоварова, буд.5-Д6/1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403, ідентифікаційний код 04643841 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вістол», вул. Трудова, буд. 12А, м. Старобільськ Луганської області, 92700, ідентифікаційний код 32926534 заборгованість у сумі 2 492 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 189 581 грн. 92 коп., 3 % річних в сумі 82 133 грн. 52 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 55 274 грн. 31 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.


Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.


Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.


Дата підписання рішення - 30.04.2013.



Суддя Р.Є. Якушенко



вих. №

2

30.04.2013



Надруковано 3 примірника:

1- до справи;

2- позивачу (вул. Трудова, буд. 12А, м. Старобільськ Луганської області, 92700);

3- відповідачу реком. з повідом. (вул. Пивоварова, буд.5-Д6/1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93403).

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація