ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2008 р. Справа № 6/793-н
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарях Якобчук Ю.Г. , Бєляєвій Т.В.,
за участю представників сторін:
від позивачів:
- Хмельницької районної державної адміністрації: не з'явився,
- Хмельницької обласної ради: не з'явився,
від відповідачів:
- Розсошанської сільської ради: не з'явився,
- відкритого акціонерного товариства "Проскурів": не з'явився,
- агрофірми "Проскурів": не з'явився,
від третіх осіб:
- управління земельних ресурсів у Хмельницькому районі: не з'явився,
- товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод керамзитного
гравію": не з'явився,
від прокуратури: Мельник О.П. (посвідчення №18),
Лівіна В.О. (посвідчення №36),
розглянувши апеляційне подання прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації та Хмельницької обласної ради
на ухвалу господарського суду Хмельницької області
від "04" квітня 2008 р. у справі № 6/793-н (суддя Танасюк О. Є., Гладюк Ю.В., Виноградова В.В.)
за позовом прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації та Хмельницької обласної ради
до Розсошанської сільської ради, с. Розсоша Хмельницького району та відкритого акціонерного товариства "Проскурів", с. Розсоша Хмельницького району
агрофірми "Проскурів", с. Розшоса Хмельницького району
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: управління земельних ресурсів у Хмельницькому районі, м. Хмельницький та товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод керамзитного гравію", с. Шаровечка, Хмельницького району
про скасування рішення третьої сесії Розсошанської сільської ради народних депутатів №2 від 29.05.1995 року Про передачу земель в колективну власність агрофірми "Проскурів" в Хмельницькому районі в частині передачі в колективну власність земельних ділянок водного лісового фонду площею 17,6 га, земельних ділянок водного фонду площею 23,4 га та Нижньововківецьке родовище корисних копалин місцевого значення, площею 18,2 га;
визнання недійсним Державного акту на право колективної власності земельною ділянкою площею 3411,8 га, виданий Розсошанською сільською Радою народних депутатів від 20.02.1996 року АТАФ "Проскурів" в частині передачі в колективну власність земельних ділянок лісового фонду площею 17,6 га, земельних ділянок водного фонду площею 23,4 га та Нижньововківецьке родовище корисних копалин місцевого значення, площею 18,2 га
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 4.04.08 року усправі №6/793 провадження у справі за позовом Прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації та Хмельницької обласної ради до Розсошанської сільської ради та Відкритого акціонерного товариства "Проскурів" до Агрофірми "Проскурів" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Управління земельних ресурсів у Хмельницькому районі та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницький завод керамзитного гравію" про - скасування рішення третьої сесії Розсошанської сільської Ради народних депутатів №2 від 29.05.1995 року про передачу земель в колективну власність Агрофірми "Проскурів" в Хмельницькому районі в частині передачі в колективну власність земельних ділянок водного лісового фонду площею 17,6 га, земельних ділянок водного фонду площею 23,4 га та Нижньововківецьке родовище корисних копалин місцевого значення, площею 18,2 га.; визнання недійсним Державного акту на право колективної власності земельною ділянкою площею 3411,8 га, виданий Розсошанською сільською Радою народних депутатів від 20.02.1996 року АТАФ "Проскурів" в частині передачі в колективну власність земельних ділянок лісового фонду площею17,6 га, земельних ділянок водного фонду площею 23,4 га та Нижньововківецьке родовище корисних копалин місцевого значення, площею 18,2 га. припинено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою прокуратура Хмельницької області звернулась до суду з апеляційним поданням, в якому просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Скаржник вказує, що якщо предметом спору є право власності на земельні ділянки, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.
В судовому засіданні прокурори підтримали апеляційне подання, вважають ухвалу суду першої інстанції незаконною та необгрунтованою, просять її скасувати та прийняти новий судовий акт з направленням справи на подальший розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Представники позивачів, відповідачів та третіх осіб в засідання суду не з'явились.
Хмельницькою районною державною адміністрацією було подано до суду письмові пояснення по справі за №02-01/5533/08 від 09.09.2008р.
Враховуючи, що учасники судового процесу завчасно та належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційного подання шляхом надсилання їм копій судової ухвали від 12.06.2008р. рекомендованими листами, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, що не позбавляло сторін та третіх осіб, представники яких не з'явились в судове засідання, надати свої міркування стосовно доводів апеляційного подання в письмовому вигляді, а також, беручи до уваги положення ст.96 Господарського процесуального кодексу України, яка не встановлює обов'язку подання письмового відзиву на апеляційну скаргу (апеляційне подання) та ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати апеляційне подання без присутності представників сторін та третіх осіб та за відсутності письмових відзивів Хмельницької обласної ради, відповідачів та третіх осіб на апеляційне подання.
Судова колегія, розглянувши та обговоривши доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації та Хмельницької обласної ради звернулась до суду з позовом до Розсошанської сільської ради, Відкритого акціонерного товариства "Проскурів" та Агрофірми "Проскурів" про скасування рішення третьої сесії Розсошанської сільської ради народних депутатів №2 від 29.05.1995 року Про передачу земель в колективну власність агрофірми "Проскурів" в Хмельницькому районі в частині передачі в колективну власність земельних ділянок водного лісового фонду площею 17,6 га, земельних ділянок водного фонду площею 23,4 га та Нижньововківецьке родовище корисних копалин місцевого значення, площею 18,2 га; визнання недійсним Державного акту на право колективної власності земельною ділянкою площею 3411,8 га, виданий Розсошанською сільською Радою народних депутатів від 20.02.1996 року АТАФ "Проскурів" в частині передачі в колективну власність земельних ділянок лісового фонду площею 17,6 га, земельних ділянок водного фонду площею 23,4 га та Нижньововківецьке родовище корисних копалин місцевого значення, площею 18,2 га (а.с.2-5, т.1).
Обгрунтовуючи позов, прокуратура зазначає, що пред'явлення позову до агрофірми „Проскурів" є наслідком неправомірних дій Розсошанської сільської ради, оскільки згідно незаконного рішення Розсошанської сільської ради агрофірма отримала в колективну власність земельні ділянки водного фонду - 23,40га, лісового фонду - 17,60га та Нижньововківецьке родовище корисних копалин - 8,2га. Також, пред'явлення позову до ВАТ „Проскурів" пояснюється тим, що в даний час підприємство здійснює розпорядження Нижньововківецьким родовищем корисних копалин - площею 5га, передавши його в користування Заводу керамзитового гравію.
При цьому, позовні вимоги прокурора в інтересах Хмельницької районної державної адміністрації та Хмельницької обласної ради, ґрунтуються на нормах Земельного, Водного, Лісового кодексів України та Кодексу України про надра, якими визначено компетенцію відповідних органів владних повноважень щодо розпорядження землями лісового, водного фондів та надрами, які порушені Розсошанською сільською радою, тобто оспорюються повноваження сільської ради щодо передачі у колективну власність земель водного та лісового фонду, а також родовищ корисних копалин.
Вказує також, що Розсошанська сільська рада діяла всупереч вимогам діючого на момент прийняття спірного рішення законодавства, зокрема ст.10 Водного кодексу України, ст.16 Лісового кодексу України, ст.10 Кодексу України про надра, оскільки вказані норми не передбачають надання сільським (селищним) радам таких повноважень. Відповідно, видання Розсошанською сільською радою Державного акта на право колективної власності на вказані земельні ділянки прокурор вважає такими, що видані із перевищенням наданих повноважень.
На підтвердження доводів, викладених в позовній заяві прокурор Хмельницького району надав: довідку №4-1-4/25 від 14.01.2008р. Управління земельних ресурсів у Хмельницькому районі, відповідно до якої слідує, що відповідно до Державного акту на право колективної власності серії ХМ № 000033 виданого 20 лютого 1996року на підставі рішення №2 сесії Розсошанської сільської ради від 29 травня 1995року, площа земель, переданих в колективну власність АФ „ Проскурів" становить 3411,8га, зокрема, серед них лісові площі - 17,6га, чагарники - 17,8га, від водою - 23,4га; матеріали Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, а саме лист-відповідь №198/06 від 28.01.2008р., копію акта перевірки ТОВ „Завод керамзитного гравію", рішення сесії Хмельницької районної ради про надання дозволу на розробку гірничого відводу по розробці Нижньововківецького родовища ТОВ „Завод керамзитного гравію", дозволу на користування надрами, лист-відповідь Хмельницького обласного виробничого управління меліорації та водного господарства разом із даними про ставки на території Розсошанської сільської ради, схемами розташування ставків та копіями завдань на розробку проектної документації.
Як зазначалося вище, господарський суд Хмельницької області припинив провадження у справі, дійшовши висновку, що даний спір виник не у сфері регулювання господарських правовідносин і сторони в даних правовідносинах не є суб'єктами господарювання, а діють як суб'єкти владних повноважень в сфері публічно-правових відносин, оспорюючи чи заперечуючи компетенцію іншої сторони, а тому даний спір за своїм предметом та суб'єктним складом підвідомчий адміністративному суду і має розглядатись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, колегія суддів з висновком господарського суду першої інстанції про те, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного суду, не погоджується, виходячи з наступного.
Як встановлено ст.2 Закону України від 07.02.2002р. №3018-III "Про судоустрій України", завданням суду є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Згідно з ч.3 ст.6 названого Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Можливість широкого застосування судової форми захисту ґрунтується, насамперед, на положеннях ст.124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція суду поширюється на усі правовідносини, які виникають в державі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як передбачено ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Пункт 1 ч.1 ст.3 КАС України встановлює, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як визначено пунктом 6 ч.1 ст.3 КАС України, адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно пункту 7 цієї ж статті, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно ч.3 ст.19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель.
Відповідно до п.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
З огляду на викладене, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України. Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Вищий господарський суд України в п.15 своїх Рекомендацій від 27.06.2007р. №04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", наданих господарських судам з метою однакового і правильного визначення підвідомчості і підсудності справ, звернув увагу на те, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності. Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Предметом спору в даній справі є право власності на земельну ділянку, яка передана агрофірмі "Проскурів" згідно рішення третьої сесії Розсошанської сільської Ради народних депутатів №2 від 29.05.1995 року. Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
В частині вимог апеляційного подання щодо винесення окремої ухвали відносно суддів господарського суду Хмельницької області, то апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Повноваження апеляційної інстанції визначено в ст.103 ГПК України, а саме:
1) залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;
2) скасування рішення повністю або частково і прийняття нового рішення;
3) скасування рішення повністю або частково і припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду повністю або частково;
4) зміна рішення.
Відповідно до норм ст.90 ГПК України, окрема ухвала виноситься господарським судом, який безпосередньо розглядає господарський спір і виявив порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.
Питання, що виникають у зв'язку зі здійсненням суддями своєї професійної діяльності не можуть бути предметом окремої ухвали, що виноситься в порядку господарського судочинства.
З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 04.04.2008р. підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької районної державної адміністрації та Хмельницької обласної ради задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04 квітня 2008 року у справі №6/793-н скасувати.
3. Справу №6/793-н передати на розгляд господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя: Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 11прим.
1- до справи
2,3- позивачам
4-6- відповідачам
7,8- третім особам
9,10- прокуратурам Хмельницької та Житомирської області
11 - в наряд