РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/176/2012Головуючий суду першої інстанції:Самойлова О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
РІШЕННЯ
"08" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.
СуддівКустової І.В., Притуленко О.В.
При секретаріКовтун Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 червня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги позову мотивовані тим, що між Банком та ОСОБА_6 27 червня 2008 року укладений договір про надання споживчого кредиту для придбання автомобіля та заставу транспортного засобу № 11366213000, за умовами якого останній отримав споживчий кредит у сумі 13141, 30 доларів США з зобов'язанням повернення суми кредиту та процентів відповідно до графіку погашення кредиту (Додаток № 1) з кінцевим терміном повернення суми залишку кредиту до 26 червня 2015 року. Виконання зобов'язань за даним кредитним договором, окрім застави транспортного засобу, також забезпечувалось договорами поруки від 27 червня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_7, та від 9 лютого 2009 року, укладеного між Банком та ОСОБА_8
Позивач виконав умови кредитного договору, однак, відповідач ОСОБА_6 свої обов'язки по поверненню кредиту виконує неналежним чином, у зв'язку з чим за ним станом на 27 серпня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 7356, 53 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на зазначену дату складає 58043, 02 грн.
Посилаючись на вищевикладене, Банк просив стягнути з відповідачів солідарно наведену суму заборгованості.
Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 2 червня 2011 року позов задоволений - стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 58 043, 02 грн., також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_8 просить суд скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у позові до неї відмовити.
Вимоги скарги обґрунтовані неповним з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так апелянт посилається на порушення норм процесуального права, яке полягає в її неналежному сповіщенні про час, день та місце розгляду справи. Також судом не взято до уваги відсутність її згоди на припинення дії застави транспортного засобу та зміну графіку оплати кредиту, тобто зміну зобов'язання, яке забезпечено її порукою, що призвело до збільшення обсягу її відповідальності, а тому договір поруки фактично є припиненим
У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить суд відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_8 та залишити без змін оскаржуване рішення, вважаючи безпідставним твердження апелянта про збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв'язку з припиненням дії застави автомобіля, оскільки застава є самостійним способом забезпечення зобов'язання, крім того, 17 березня 2010 року сума від продажу автомобіля, а саме 6100 доларів США була зарахована у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_8, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 554, 599 та 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що між Банком та ОСОБА_6 27 червня 2008 року укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11366213000, за умовами якого останній отримав споживчий кредит у сумі 13141, 30 доларів США на придбання автомобіля з зобов'язанням повернення суми кредиту та процентів відповідно до графіку погашення кредиту (Додаток № 1) з кінцевим терміном повернення суми залишку кредиту до 26 червня 2015 року; у якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_6 передав в заставу, а Банк прийняв транспортний засіб - марка Daewoo, модель Nexia, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 12-20, 21-23). Зі змісту положень даного договору слідує, що сторони, підписавши даний договір, досягли згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для кредитних договорів, зокрема щодо кінцевого строку погашення заборгованості.
Виконання зобов'язань за даним кредитним договором, окрім застави транспортного засобу, також забезпечувалось договорами поруки від 27 червня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_7 (а.с. 29-30), та від 9 лютого 2009 року, укладеного між Банком та ОСОБА_8 (а.с. 31).
Неналежне виконання відповідачем ОСОБА_6 умов зазначеного кредитного договору не оспорюється.
У наслідок неналежного виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором за ОСОБА_6 станом на 27 серпня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 7356, 53 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на зазначену дату -
58043, 02 грн.), що складається з 6 828, 94 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на зазначену дату - 53880, 04 грн.) - заборгованість за кредитом; 445, 55 доларів США (в еквіваленті за курсом НБУ на зазначену дату - 3 515, 39 грн.) - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також 82, 04 грн. (в еквіваленті за курсом НБУ на зазначену дату - 647, 29 грн.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом. Розмір заборгованості не оскаржується відповідачами.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 58043, 02 грн., яка утворилася станом на 27 серпня 2010 року, у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту.
Посилання апелянта на те, що без її згоди припинено дію застави транспортного засобу та змінений графік оплати кредиту, тобто змінено зобов'язання яке забезпечено її порукою, що призвело до збільшення обсягу її відповідальності, а тому договір поруки фактично є припиненим, не береться колегією суддів до уваги, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зазначена підстава означає безпосередній зв'язок між основним та додатковим зобов'язанням і спрямована на захист прав поручителя, який поручившись за боржника, має бути впевнений в обсязі своєї відповідальності, та в тому, що зміна основного зобов'язання в частині збільшення його суми не призведе до зміни обсягу його відповідальності без його згоди, тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.
З матеріалів справи вбачається, що пунктами 1.1 та 1.2.договору поруки, укладеного між Банком та ОСОБА_8 передбачений обов'язок поручителя відповідати перед Банком за невиконання ОСОБА_9 усіх його зобов'язань по кредитному договору та визначено про обізнаність поручителя про усі умови кредитного договору; пунктом 1.3 договору поруки визначено обсяг відповідальності поручителя як і самого боржника за кредитним договором, а саме - основна сума боргу в 13141, 30 доларів США (у тому числі суми кредиту, регресу), проценти, комісії, відшкодування можливих збитків, сплата пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (а.с. 31).
Згідно додаткової угоди № 3 від 17 березня 2010 року до договору про надання споживчого кредиту та заставу майна Банк та ОСОБА_6 за взаємною згодою домовились про припинення дії застави нерухомого майна, яке входить до складу Предмету застави за даним договором, а саме - транспортного засобу марки Daewoo, модель Nexia, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 28), який був реалізований кредитором для погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов'язання.
Враховуючи наведене, припинення дії застави зазначеного транспортного засобу, яким забезпечувалося зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту
№ 11366213000, не змінює обсягу відповідальності поручителя.
Додатковою угодою № 2 від 9 лютого 2009 року до Кредитного договору Банк та ОСОБА_6 домовились викласти Додаток № 1 від 9 лютого 2009 року до кредитного договору в новій редакції (а.с. 25, 26-27), відповідно якої змінились умови погашення кредиту в частині визначення щомісячного розміру оплати зобов'язань, при цьому кінцевий строк погашення кредиту не змінився, тобто зобов'язання поручителя в частині обсягу солідарної відповідальності перед кредитором, у разі невиконання зобов'язання боржником, також залишились незмінним.
Отже, доказів, які б свідчили про внесення змін до положень кредитного договору, які потягнули за собою збільшення обсягу відповідальності боржника та поручителя по кредитному договору, матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для припинення договору поруки не можуть бути прийняті до уваги.
Довід скарги щодо неналежного сповіщення апелянта про час, день та місце розгляду справи спростовується наявним у матеріалах справи повідомленням про отримання ОСОБА_8 копії судової повістки на 2 червня 2011 року (а.с. 71).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 червня 2011 року - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Л.О Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко