03.10.08
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"30" вересня 2008 року Справа № 20/3
Суддя Цимбал -Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи за позовом
позивача: товариства з обмеженою відповідальністю „Центр професійних рішень”
01054, вул.Дмтрівська,19-б, оф.10, м.Київ;
до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
АДРЕСА_1;
предмет спору: про стягнення 47952,00 грн.
за участю представників сторін :
від позивача: Гордієнко Т.В. (дов. б/н від 01.07.2008р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №ВКО №550206 від 28.05.2008р.)
в с т а н о в и в :
Рішення прийнято після оголошеної в судовому засіданні перерви до 12-00год. 30 вересня 2008 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Центр професійних рішень” (далі - Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - Підприємець) про стягнення 47952,00 грн., з яких 44400,00 грн. - передоплата за поставку цегли червоної та 3552,00 грн. -8% неустойки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі рахунку-фактури від 2 червня 2008 року він перерахував на рахунок відповідача кошти: 04.06.2008року в сумі 34400грн., 09.06.2008 в сумі 10 000грн. як передоплату за цеглу керамічну.
Оскільки відповідач цеглу в обумовлений термін не поставив, позивач, враховуючи уточнення від 23 вересня 2008 року, посилаючись на ст. 526,527,530, 545, 693 ЦК України просить стягнути з відповідача перераховану попередню оплату та на підставі ст. 549 ЦК України та постанови Ради Міністрів СРСР від 25 липня 1988 року за №888 „Про затвердження положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання і Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій” стягнути 8% неустойки.
Представник відповідача надав письмовий відзив на позов та уточнення до нього, в яких Підприємець проти позову заперечує, посилаючись на те, що він на підставі видаткових накладних за №РН-0000145 від 07.06.2008р., №РН-0000146 від 08.06.2008р., №РН-0000147 від 09.06.2008р. №РН-0000148 від 12.06.2008р.; №РН-0000149 від 20.06.2008р. поставив керамічну цеглу на суму 43 000грн. Разом з цеглою, відповідачем надано позивачу поворотну тару, а саме піддони в кількості 120 штук на суму 4200грн., які позивачем не повернуті. Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що фактично у позивача перед ним є заборгованість на суму 2800грн. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не виконав свої зобов'язання в повному обсязі по здійсненню передоплати. Так, відповідачем виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000082 від 2 червня 2008 року на суму 50 220грн., а позивачем перераховано лише 44400грн.
Ухвалами господарського суду Чернігівської області від 02.09.2008р., від 11.09.2008р. та від 23.09.2008р. розгляд справи відкладався у зв'язку з витребуванням документів, необхідних для розгляду спору по суті.
В судовому засіданні 23 вересня 2008 року оголошувалась перерва до 30 вересня 2008 року.
Представники позивача і відповідача в судовому засіданні заявили клопотання про відмову у здійсненні технічної фіксації судового процесу, яке судом задоволено.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно вимог п.1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.
Підприємцем 2 червня 2008 року виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000082 на оплату цегли червоної повнотілої М100 в кількості 45000шт. на суму 50 220грн.
Позивачем на підставі вказаного рахунку-фактури здійснено передоплату: 04.06.2008р. в сумі 34 400грн. та 09.06.2008р. в сумі 10 000грн., що підтверджується банківською випискою першої Київської філії ВАТ „ВІЕЙБІ БАНК” і не заперечується відповідачем.
Виходячи з викладеного, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання на підставі виставленого рахунку-фактури та здійсненої передоплати щодо оплати продукції (цегли) та її поставки.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Оскільки, договір на поставку цегли було укладено в усній формі, тому в даному випадку необхідно врахувати вимоги ст. 530 ЦК України.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем вимога відповідачу про поставку цегли не направлялась. Посилання позивача на вимогу від 03.07.2008р.за №24-ПС є необґрунтованим, оскільки вказана вимога стосується повернення коштів, проте як у відповідача виникли зобов'язання щодо поставки саме цегли.
Крім того, заслуговують на увагу доводи відповідача проте, що позивач не виконав свій обов'язок щодо перерахування передоплати в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 612 ГПК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Оскільки відповідачем було виставлено рахунок на суму 50220грн, а позивачем здійснено передоплату лише в сумі 44400грн., тому є доцільним застосувати ч.4 ст.612 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що прострочення Підприємця не настало, оскільки Товариство -позивач не виконано в повному обсязі обов'язок щодо здійснення передоплати.
Вимоги позивача щодо повернення передоплати ґрунтуються, зокрема на ст. 693 ЦК України.
Відповідно до п.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав попередню оплату товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо повернення передоплати є передчасними, оскільки в даному випадку строк поставки товару не настав.
Виходячи із змісту п.1 ст. 230 та п.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Враховуючи, що позивачем не доведено факт неналежного виконання чи невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару, тому у суду відсутні підстави для стягнення неустойки.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
В позові відмовити.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
17.06.Повний текст рішення підписано08
Повний текст рішення підписано 03 жовтня 2008 року.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
17.06.Повний текст рішення підписано08