ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

21.06.06                                                                                           Справа  № 1/174-14/29

Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:

головуючий суддя                                 Бобеляка О.М.

суддів                                                       Орищин Г.В.

                                                                 Якімець Г.Г.

розглянувши

матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Електрон Банк»за № 12-1/1427 від 07.04.2006 року

на ухвалу

Господарського суду Львівської області від 21.03.2006 року

у справі

№ 1/174-14/29

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Електрон Банк», м. Львів

до	Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфумерно-косметичний комбінат «РОСО», с.Малі Підліски, Львівська область

про	стягнення заборгованості по Кредитному договору № КР 21022 від 05.03.2003 року,

за участю представників:

від позивача: - Буковинський Т.Й. –представник (довіреність у матеріалах справи); Кальмук Н.Б. –начальник юридичного відділу (довіреність у матеріалах справи)

від відповідача: Левицька І.В. –представник (довіреність у матеріалах справи);

від третьої особи: не з’явився

           Постанову виготовлено в повному обсязі 29 червня 2006 року.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.22, ст.28 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.03.2006 року у справі за № 1/174-14/29 (суддя Кітаєва С.Б., секретар судового засідання Митник Ю.) зупинено провадження у справі до вирішення господарським судом Львівської області справи № 1/33-20/16.

Приймаючи ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що представником відповідача в судовому засідання було подане клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 1/33-20/16 за позовом ТзОВ ПКК „РОСО” до ВАТ «Електрон Банк»та СПД „Укрспец`юст” про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації майна ТзОВ ПКК „РОСО” від 12.01.2006 року, оскільки ці судові справи є між собою взаємопов’язаними, так як питання ціни реалізації предмету іпотеки, на що посилається ВАТ «Електрон Банк»в позовній заяві прямо пов’язане з розглядом судової справи про визнання недійсними публічних торгів з продажу предмету іпотеки на підставі Іпотечного договору, що був укладений з метою забезпечення виконання Кредитного договору № КР 21022 від 05.03.2003 року. Вирішення судової справи № 1/33-20/16 може вплинути на суму заборгованості ТзОВ «ПКК «РОСО»перед ВАТ «Електрон Банк»по даній судовій справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою господарського суду Львівської області від 21.03.2006 року у справі № 11/174-14/29 ВАТ „Електрон Банк” подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просить ухвалу суду скасувати  та передати дану справу на розгляд господарського суду Львівської області для прийняття рішення.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що судом неправильно застосовано норми процесуального права. А саме, зазначає апелянт, що суд без будь-яких на то підстав, що обумовлюють неможливість розгляду справи, причинного зв’язку між справами, своїм рішенням зупинив провадження у справі. Оскільки, продовжує апелянт, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним Договором №КР21022 від 05.03.2003 року і в матеріалах справи містяться всі документи, які підтверджують факт надання позивачем кредиту та факт неповернення його відповідачем, а тому у суду є достатньо матеріалів для розгляду даної справи по суті і перешкоди для розгляду справи відсутні. Предметом спору у справі №1/33-20/16 є проведення прилюдних торгів при виконанні виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на майно відповідача в рахунок погашення заборгованості по Кредитному Договорі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 05.03.2003 року між ВАТ «Електрон Банк»та ТзОВ ПКК «РОСО»укладено Кредитний Договір № КР 21022 відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу мультивалютну кредитну лінію на суму 1 500 000,00 USD на здійснення заходів, що обумовлені договорами (або іншими документами), копії яких надаються відповідачем позивачу на момент отримання відповідної частини кредиту за цією лінією на здійснення вищевказаних заходів. Надання коштів по кредитній лінії здійснювалось позивачем окремими частинами на вимогу відповідача, в межах вищезазначеної суми кредитної лінії, з обов'язковим оформленням всіх необхідних документів. Кредитна лінія відкривалась на поновлювальній основі на умовах часткового погашення згідно графіку зменшення ліміту з кінцевим терміном погашення не пізніше 05.03.2008 року.

З метою забезпечення взятих за Кредитним Договором зобов'язань, 30.03.2003 року було укладено Договір Застави, у відповідності до умов якого Заставодержателю (ВАТ "Електрон Банк") було передано в заставу цілісний майновий комплекс хлібозаводу та незавершене будівництво Буського заводу скловиробів, що здійснювалося шляхом реконструкції приміщень хлібозаводу, та знаходилося за адресою: Львівська область, м.Буськ, вул.Івасюка,1; а також передавалося в заставу технологічне обладнання та рухоме майно. Сторони Договору Застави оцінили предмет застави у 16 003 500,00 грн.

З часу укладення Кредитного Договору в нього неодноразово вносились зміни та доповнення, в тому числі в частині збільшення ліміту кредитної лінії.

У свою чергу, відповідач по Кредитному Договору відповідно до пунктів 4.1, 4.2 взяв на себе зобов’язання забезпечити сплату нарахованих відсотків за користування окремими частками за період з березня по червень 2003 року не пізніше 27 червня 2003 року, а в подальшому щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за який здійснюється оплата, а також забезпечити часткове погашення заборгованості за Кредитним Договором згідно встановленого графіку зменшення ліміту та забезпечити погашення кожної окремої частки в термін, визначений у відповідному додатку на видачу цієї частки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором, 25.06.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено Іпотечний Договір, згідно якого позивачу було передано в іпотеку майновий комплекс заводу скловиробів ТзОВ ПКК "РОСО", що знаходиться по вулиці В. Івасюка,3 у м.Буськ Львівської області. Сторони Іпотечного договору, оцінили вартість предмету іпотеки у загальну суму 25 727 837,00 грн.

Оскільки відповідач не виконував умови Кредитного Договору, то відповідно до пп. 5.6, 8.2 цього договору, позивач надіслав відповідачу повідомлення № 10-2/4460 від 16.09.2004 року про припинення кредитування з 24.09.2004 року та вимагав в останнього не пізніше 06.10.2004 року повернути повну суму кредиту, відсотки, нараховані по день повернення кредиту, а також нараховані штрафні санкції. Дане повідомлення було отримано відповідачем.

Проте, відповідач вимог позивача не виконав, у зв'язку з чим 13.01.2005 року позивач звернувся до Державного нотаріуса —завідуючого Першою Львівською нотаріальною конторою Бояківського О.В. за захистом цивільних прав позивача шляхом вчинення виконавчого напису на Іпотечному договорі.

Постановою № 73/12 від 16.02.2005 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Підварко О.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 13.01.2005 року про стягнення заборгованості по Кредитному договору від 05.03.2003 року забезпеченого іпотекою, а саме майновим комплексом заводу скловиробів, що знаходиться по вул.Івасюка,3 у м. Буськ Львівської області. Цим же державним виконавцем у травні 2005 року було залучено до виконавчого провадження експерта - ПП "Автоексперт" з метою отримання висновку про вартість об’єкту нерухомості. Згідно з експертним висновком ПП "Автоексперт", ринкова вартість об’єкту нерухомості - комплексу нежитлових будівель, споруд та обладнання Буського заводу скловиробів, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Буськ, вул.Івасюка,3, визначена у сумі 13 554 992 грн.00 коп.

З метою пошуку інвестора після зупинення виробництва на Буському заводі скловиробів 11 квітня 2005 року було проведено експерту оцінку даного нерухомого майна  Консалтинговим  центром  "Професіонал". Згідно з їх висновком вартість нерухомого майна станом на 28.02.2005 року становить 26 719 910 грн. 00 коп.

При цьому, стверджує відповідач, ПП "Автоексперт" здійснювало оцінку комплексу нежитлових будівель, споруд та обладнання Буського заводу скловиробів, а не майнового комплексу заводу скловиробів, тоді як предметом іпотеки був майновий комплекс Буського заводу скловиробів. Як вважає відповідач, при виставленні на продаж предмету іпотеки слід було враховувати вартість цілісного майнового комплексу, а не окрему вартість комплексу нежитлових будівель, споруд та обладнання Буського заводу скловиробів, а тому, вбачається суттєва різниця між ринковою вартістю нерухомого майна та ринковою вартістю нерухомого майна, по якій його передавали на реалізацію.

Даний майновий комплекс заводу скловиробів 12.01.2006 року Львівською обласною філією СДП "Укрспец’юст" було реалізовано на прилюдних торгах за ціною 13 557 000,00 грн.

Таким чином, з грошової суми одержаної від реалізації майна відповідача, яка стягнута державним виконавцем з відповідача, позивачу надійшли кошти в сумі 11 950 158,29 грн., за рахунок яких частково погасилась заборгованість відповідача по Кредитному договору. Непогашена заборгованість за Кредитним Договором склала 1 489 399,96 грн.

Станом на 20.03.2006 року в господарському суді Львівської області знаходиться на розгляді справа №  1/33-20/16 за позовом ТзОВ "ПКК "РОСО" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ, Спеціалізованого державного підприємства "Укрспец`юст" Міністерства юстиції України в особі Львівської філії, м.Львів, третіх осіб: ВАТ "Електрон Банк", м.Львів, та ТзОВ "ЕлітМетал", м.Київ, про визнання недійсними публічних торгів, які відбулись 12.01.2006 року, з реалізації заставленого майна , що належить ТзОВ "РОСО" - майнового комплексу заводу скловиробів, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Буськ, вул.Івасюка,3.

Однією з підстав даного позову є порушення процедури визначення початкової ціни  продажу, внаслідок чого предмет іпотеки було продано за заниженою вартістю.

На даний час судова справа № 1/33-20/16 зупинена та призначена судова будівельно-технічна експертиза, на розгляд якої поставлено питання про визначення ринкової вартості майнового комплексу Буського заводу скловиробів, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Буськ, вул.Івасюка, станом на 30 вересня 2005 року, що є предметом іпотечного договору від 25.06.2004 року, укладеного між ТзОВ "ПКК "РОСО" та ВАТ "Електрон Банк", (ухвала господарського суду від 02.03.2006 року у справі № 1/33-20/16 додана до матеріалів справи).

Окрім того, Управлінням державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВСУ у Львівській області розглядається питання дотримання чинного законодавства при зверненні стягнення на майно ТзОВ "ПКК "РОСО", шляхом продажу на прилюдних торгах 12.01.2006 року майнового комплексу заводу скловиробів, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Буськ, вул.Івасюка,3.

На підставі наведеного, відповідач вважає, що відповідності до ч.1 ст.79 ГПК України  провадження у справі №1/174-14/29 необхідно зупинити до вирішення господарським судом Львівської області справи № 1/33-20/16, оскільки не можуть братися до уваги твердження ВАТ "Електрон Банк" про те, що реалізація предмету іпотеки не покриває вимог ВАТ "Електрон Банк", не може бути проведена звірка взаємної заборгованості, не можна стверджувати, що ТзОВ "ПКК "РОСО" заборгувало саме таку суму грошових коштів по Кредитному договору".

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, викладеного в ухвалі від 21.03.2006 року, про наявність підстав та необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення пов‘язаною з нею справи № 1/33-20/16, що розглядається господарським судом Львівської області.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи органам, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Беручи до уваги ту обставини, що реалізація предмету іпотеки, на що посилається ВАТ «Електрон Банк»в позовній заяві прямо пов`язане з розглядом судової справи про визнання недійсними публічних торгів з продажу предмету іпотеки на підставі Іпотечного договору, що був укладений з метою забезпечення виконання Кредитного договору № КР 21022 від 05.03.2003 року, відповідно може вплинути на розмір стягнення заборгованості по цьому Кредитному договорі, що є предметом спору у даній справі, тому суд вважає, що є підстави зупинити провадження у справі № 1//74-14/29 через неможливість розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, а саме справи № 1/33-20/16.

З огляду на викладене, господарський суд Львівської області  обґрунтовано дійшов до висновку в своїй ухвалі від 21.03.2006 року у справі №1/174-14/29 про зупинення провадження у справі № 1//74-14/29 через неможливість розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, а саме справи № 1/33-20/16. Тому підстави для скасування даної ухвалу відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

суд  ПОСТАНОВИВ :  

1.          Ухвалу господарського суду Львівської області від 21.03.2006 року у справі № 1/174-14/29 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

4.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Суддя-доповідач                                                                   О.М.  Бобеляк

Судді                                                                                       Г.В.  Орищин

                                                                        Г.Г.  Якімець