2/463/104/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року                                        Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого-судді                                        Мартинишина Я.М.

при секретарі судових засідань                    ОСОБА_1

при участі:

позивачки – ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 комітету ОСОБА_4 міської ради м. Львова – ОСОБА_5

третьої особи – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Державного підприємства «Львівське лісове господарство», ОСОБА_4 міська рада м. Львова, третьої особи ОСОБА_6 про скасування розпорядження про приватизацію квартири від 09 жовтня 1995 року, скасування свідоцтва про право власності на квартиру від 07 грудня 1995 року, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 березня 2005 року, визнання права спільної сумісної власності на будинок в м. Львів – Винники по вул. Яворницького, 34-г за ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, –

встановив:

ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися із зазначеним позов в якому, з урахуванням заяви від 22 грудня 2011 року, просять скасувати розпорядження про приватизацію квартири від 09 жовтня 1995 року, скасувати свідоцтва про право власності на квартиру від 07 грудня 1995 року, скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11 березня 2005 року, визнати право спільної сумісної власності на будинок в м. Львів – Винники по вул. Яворницького, 34-г за ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6.

Свої вимоги мотивують тим, що на підставі розпорядження від 09 жовтня 1995 року Львівським лісопарковим господарством видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я відповідача – ОСОБА_9 Вказані розпорядження та свідоцтво вважають незаконними та такими, що порушують їх права з огляду на те, що вказана квартира була закріплена за ОСОБА_9 рішенням ОСОБА_3 комітету ОСОБА_4 міської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року. В ордер на вселення включено також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 На час приватизації вказаної квартири ОСОБА_9 у вказаній квартирі були зареєстровані та проживали також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 При цьому останні згоди на приватизацію не давали. Зазначають, що приватизація квартири одноособово ОСОБА_9 не відповідає вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

В подальшому рішенням ОСОБА_3 комітету ОСОБА_4 міської ради м. Львова від 16 листопада 2004 року №405 вказана квартира була знята з балансу ОСОБА_4 міської ради, а рішенням від 16 листопада 2004 року №408 квартирі присвоєну поштову адресу: м. Винники, вул. Яворницького, 34-Г. На підставі рішення №408 було видано свідоцтво про право власності на квартиру від 11 березня 2005 року на ім’я ОСОБА_9

Зазначають, що оскаржуване розпорядження та свідоцтва порушують їх право на приватизацію державного житлового фонду, просять їх скасувати та визнати за ОСОБА_9 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 право власності на будинок в м. Львів – Винники по вул. Яворницького, 34-г.

Позивачі просять поновити строк на звернення до суду мотивуючи тим, що дізналися про приватизацію квартири ОСОБА_9 одноособово лише літом 2010 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні фабулі позовної заяви.

Представник відповідача ОСОБА_4 міська рада м. Львова – ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечив, у вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_6 просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися, подали письмові заяви від 18 квітня 2013 року та від 19 квітня 2013 року про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву від 05 жовтня 2011 року про розгляд справи за його відсутності в якій зазначив, що позовні вимоги визнає.

Відповідач ДП «Львівське лісове господарство» явку повноважного представника не забезпечив, подав заяву від 06 лютого 2012 року №38 про розгляд справи за відсутності представника в якій зазначило про визнання позовних вимог.

З’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 є подружжям, шлюб зареєстровано 08 листопада 1975 року. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, 18 липня 1980 року та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_6

Рішенням ОСОБА_3 комітету ОСОБА_4 міської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року №441 квартиру №4 в будинку №34 В по вул. Яворницького в м. Винники закріплено за ОСОБА_9 На підставі вказаного рішення видано ордер №0164 від 28 грудня 1994 року на вселення у який включено ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_2

На підставі розпорядження від 09 жовтня 1995 року Львівським лісовим господарством видано свідоцтво про право власності на квартиру №4 в будинку №34 В по вул. Яворницького в м. Винники на ім’я ОСОБА_9

Для підтвердження факту проживання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_6П у квартирі №4 в будинку №34 В по вул. Яворницького в м. Винники станом на 09 жовтня 1995 року позивачами подано копію будинкової книги, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, а також довідкою ДП «Добробут» МКП «Винниківське» від 11 квітня 2013 року №450.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

При цьому суд враховує, що правомірність приватизації ОСОБА_6 не оспорює, самостійних вимог не заявляє.

Враховуючи, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 були зареєстровані на момент приватизації у спірній квартирі, участі у приватизації не брали право останніх порушено. Проте таке право захисту не підлягає.

Зокрема у відповідності до п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності з 01 січня 2004 року, оскаржуване розпорядження та свідоцтва видані в жовтні 1995 року.

У відповідності до ст. 71 ЦК Української РСР 1963 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно приписів ст. 76 ЦК Української РСР 1963 року, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ст.ст. 75, 80 ЦК Української РСР 1963 року, позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

З урахуванням викладеного та в силу положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України, яка передбачає, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, саме позивачі повинні довести, що про порушене право на приватизацію спірної квартири їм стало відомо, як вони заявляють, літом 2010 року.

Як покликаються позивачі у позові та заяві про поновлення строку звернення до суду їм було відомо про приватизацію квартири. Про те, вони вважали, що квартира приватизована усіма членами см’ї, зокрема позивачами та третьою особою. Що квартира була приватизована одноособово ОСОБА_9 вони дізналися при ознайомленні із правовстановлюючими документами.

При цьому позивачам було відомо, що вони участі у приватизації не брали, письмової згоди на приватизацію не давали. Жодного обґрунтування неможливості ознайомитися із правовстановлюючими документами раніше, чинення їм у цьому перешкод, приховування документів позивачами не наведено. Не обґрунтовано позивачами також наявності підстав для поновлення строку позовної давності.

Судом також враховано, що Постановою про накладення арешту на майно обвинуваченого від 07 червня 2010 року, накладено арешт на все нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_9, як захід до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна. І саме після накладення цього арешту позивачі звернулися до суду із даним позовом.

Таким чином позовні вимоги про скасування розпорядження про приватизацію квартири від 09 жовтня 1995 року та свідоцтво від 07 грудня 1995 року до задоволення не підлягають.

Враховуючи чинність вказаного розпорядження від 09 жовтня 1995 року та свідоцтва від 07 грудня 1995 року не підлягають до задоволення і позовні вимоги про скасування свідоцтва від 11 березня 2005 року та про визнання права власності на квартиру №4 в будинку №34 В по вул. Яворницького в м. Винники.

Окрім того, як вбачається із свідоцтва від 11 березня 2005 року та оглянутої в судовому засіданні реєстраційної справи №10138578 вказане свідоцтво видано на підставі рішення ОСОБА_3 комітету ОСОБА_4 міської ради від 15 лютого 2005 року, яке позивачами не оскаржується.

Оскільки позивачі участі у приватизації спірної квартири не брали, права власності на неї не набули, не має підстав для визнання за ними права власності на таку квартиру.

Керуючись 17, 75, 76, 80 ЦК Української РСР, п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 10, 11, 60, 64, 138, 209, 212-215 ЦПК України, –

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Державного підприємства «Львівське лісове господарство», ОСОБА_4 міська рада м. Львова, третьої особи ОСОБА_6 про скасування розпорядження про приватизацію квартири від 09 жовтня 1995 року, скасування свідоцтва про право власності на квартиру від 07 грудня 1995 року, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 березня 2005 року, визнання права спільної сумісної власності на будинок в м. Львів – Винники по вул. Яворницького, 34-г за ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя