Справа № 477/455/13-ц

                                                                                          Провадження № 2/477/395/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24 квітня 2013 року                                                             Жовтневий районний суд

                    Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Полішко В.В.,

при секретарі – Коваленко О.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коларівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в які просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами № 18 по вул. Андреєва в с. Капустіне Жовтневого району Миколаївської області, укладений між нею та заступником директора Радгоспу ім. Коларове – ОСОБА_2, який діяв від імені Радгоспу ім.. Коларове та визнати за нею право власності на вказаний будинок.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилаються на те, що 30 листопада 1989 року між нею з однією сторони та Радгоспом ім.. Коларове, від імені якого при підписанні договору діяв заступник директора Радгоспу ім.. Коларове – ОСОБА_2 з іншої сторони, укладений договір купівлі-продажу житлового будинку № 18 із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Андреєва в с. Капустіне Жовтневого району Миколаївської області. Вказаний договір нотаріально посвідчений не був. Однак, відповідно діючого законодавства письмова форма договору купівлі-продажу житлового будинку, підлягає нотаріальному посвідченню, а тому даний договір не є належно оформленим документом, який свідчить про право власності на будинок, оскільки не була дотримана нотаріальна форма договору. На даний час вона має намір належним чином посвідчити договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку та здійснити державну реєстрацію права власності на нього, але йому стало відомо, що Радгосп ім.. Коларове як юридична особа припинений. В зв'язку з цим позивач змушена звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним, оскільки сторони належним чином виконали умови договору та по справі відсутні підстави, які перешкоджають цьому.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явилися. Від представника позивача надійшла заява з прохання слухати справу за їх відсутністю, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача – Коларівської сільської ради в судове засідання не з’явився, до суду направлена заява з проханням слухати справу без присутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що 20 листопада 1989 року між позивачем ОСОБА_1 та заступником директора Радгоспу ім.. Коларове – ОСОБА_2, який діяв від імені Радгоспу ім.. Коларове укладений договір купівлі-продажу житлового будинку № 18 із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по вул.. Андреєва в с. Коларове Жовтневого району Миколаївської області, умови якого сторони належним чином виконали (а.с. 5-6).

Згідно з довідкою КП ММБТІ № 2-16396 від 24.12.2012 року, відповідно даних бюро, право власності на спірний житловий будинок зареєстровано за радгоспом ім.. Коларове, користувачем якого є ОСОБА_1 (а.с. 7).

Однак, в технічному паспорті на житловий будинок, виготовленим КП ММБТІ, позивачка вказана саме його власником (а.с. 8-12).

Відповідно до витягу № 950490 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.02.2013 року Радгосп ім.. Коларове у реєстрі юридичних осіб не значиться (а.с. 13).

Як вбачається з довідки відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області № 36 від 27.02.2013 року та довідки Коларівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 249 від 15.02.2013 року земельна ділянка за адресою: с. Капустіне, вул. Андреєва, 18 не приватизована (а.с. 14-15).

Згідно з частиною 1 ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року), який був чинний на момент правовідносин, договір купівлі-продажу житлового будинку, в якому хоча б однією із сторін є громадянин, підлягає нотаріальному посвідченню. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Однак, на підставі частини 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) такий договір може бути визнаний судом дійсним, при умові, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що має місце у цій справі.

Оскільки судом встановлено, що позивачка та відповідач виконали всі істотні умови договору і відбулося повне виконання договору, то суд на підставі вищевикладених норми матеріального права визнає позов ОСОБА_1 в частині визнання договору купівлі-продажу дійсним таким, що підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання права власності на спірний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами позов не підлягає задоволенню, в зв’язку з відсутністю на це підстав, зазначених у ст. 392 ЦК України

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст..ст.. 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами № 18 по вул. Андреєва в с. Капустіне Жовтневого району Миколаївської області, укладений між нею та заступником директора Радгоспу ім. Коларове – ОСОБА_2, який діяв від імені Радгоспу ім.. Коларове та визнати за нею право власності на вказаний будинок.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за нею право власності на житловий будинок - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

                              Суддя            В.В. Полішко