ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2008 Справа № 6/250-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. –доповідача
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Пшенічніковій Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Шульгат Валерій Вікторович, юрисконсульт, довіреність №37 від 18.09.2008р.
від відповідача: Шеліпова Світлана Василівна, представник, довіреність №б/н від 19.09.2008р.
розглянувши апеляційну скаргу спільного підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Софрахім”, м.Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.08 по справі № 6/250-08
за позовом спільного підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Софрахім”, Дніпропетровська область ,м.Павлоград
до приватного підприємства “Павлоградська зернова компанія”, Дніпропетровська область, м.Павлоград
про стягнення 20 303 грн. 08 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. (суддя О.О. Коваленко) у справі № 6/250-08 в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений сторонами 21.09.2004р. договір купівлі-продажу №ПЭ-15/04, за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач –оплатити з відстрочкою у 30 календарних днів лакофарбову продукцію.
Проте, надані позивачем докази заборгованості відповідача за договором №ПЭ-15/04, як-то видаткова накладна №СХ-0000651 від 21.09.2004р. на суму 32048,88 грн., та видаткова накладна №СХ-0000652 від 21.09.2004р. на суму 13415,76 грн., містять дані зовсім іншого договору, а саме договору №СХ-0000282 від 21.09.2004р.
Окрім того, суд першої інстанції визнав обґрунтованими заперечення відповідача щодо спливу строку позовної давності, який на його думку закінчився 20.10.2007р., зауваживши, що позивач поновлення пропущеного строку позовної давності не просив, доказів пропуску вказаного строку з поважних причин суду не надав.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р., скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезгадане рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначивши, що строк позовної давності не сплинув, оскільки мав місце факт переривання вищезгаданого строку, а неспівпадіння номеру договору, зазначеного у позовних вимогах, з номером договору, що міститься у видаткових накладних –це результат особливостей бухгалтерської програми 1С, який, у даному випадку, не міняє суті правовідносин між сторонами, більш того, на думку позивача, зазначення номеру договору на видатковій накладній за умовами чинного законодавства не є обов’язковим.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
як видно із матеріалів справи, 21.09.2008р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №ПЭ-15/04, за яким позивач зобов’язався поставити, а відповідач –оплатити з відстрочкою у 30 календарних днів лакофарбову продукцію. Позивач лакофарбову продукцію за договором поставив, відповідач же у повному обсязі зазначений товар не оплатив.
Тобто, предметом спору є неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору.
Згідно ч.1 ст.193 ГПК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Надані позивачем в обґрунтування позовних вимог докази заборгованості відповідача за договором №ПЭ-15/04 від 21.09.2004р., як-то видаткова накладна №СХ-0000651 від 21.09.2004р. на суму 32048,88 грн., та видаткова накладна №СХ-0000652 від 21.09.2004р. на суму 13415,76 грн., посилаються на зовсім інших договір, а саме договір №СХ-0000282 від 21.09.2004р., про що вірно було зазначено у рішенні суду першої інстанції.
Статтею 264 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг строку якої починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Відповідно до ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку та починається заново.
Враховуючи зазначене вище, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо спливу строку позовної давності 20.10.2007р. В даному випадку не має місце переривання трирічного строку, з клопотанням про його поновлення позивач не звертався, також позивачем не надано доказів пропуску вказаного строку з поважних причин.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. не знаходить.
Керуючись ст.ст. 253, 256, ч.1 ст.264 ЦК України, ст.ст.101, 103-105, ч.1 ст.193 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. у справі № 6/250-08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу спільного підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Софрахім”, м.Павлоград, –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін