ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03.07.06                                                                                           Справа  № 4/1885-7/264

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Спецмонтаж»

на рішення господарського  суду Львівської  області від 14.11.2005 року.    

у справі №4/1885-7/264

за позовом: ВАТ «Спецмонтаж»

до: СТзОВ ім. Д. Галицького

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: УДК України у Львівській області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: сільська рада с. Віжомля.

про:  стягнення 54250 грн.

З участю представників :

від позивача – Максимович Є.С. –представник (довіреність №48 від 07.03.2006р.)

                          Козій Ю.В. –представник (довіреність №2-юр від 05.06.2006р.)

від відповідача  –Запотічний Є.І. –директор.

від третьої особи 1,2 –не з’явилися.

                                                                    ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.11.2005р., суддя Білоус Б.О., в позові ВАТ «Спецмонтаж»було відмовлено.

          З даним рішенням не погодився позивач і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що висновки, викладені в рішенні  суду не відповідають дійсним обставинам справи.

          Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2005р. у справі №4/1885-7/264 - без змін, враховуючи наступне.

Як встановлено судом, відповідно до контракту від 22.02.2001р., який був пролонгований, позивач зобов’язувався і виконував загально-будівельні та монтажні роботи по газифікації села Віжомля.

Джерелом фінансування газифікації села згідно п. 4 вказаного контракту, були передбачені державні бюджетні кошти.

Відповідно до поданих сторонами документів (довідки з Державного казначейства №06/06-37/1725 від 04.10.2005р., довідки з Фінансового управління Яворівської райдержадміністрації №516 від 29.09.2005р.) кошти з державного бюджету на газифікацію сіл не виділялося. Крім того, все майно яке не підлягало розпаюванню, в тому числі і по газифікації села, передано Віжомлянській сільській раді, що підтверджено наданим актом від 13.05.2003р.

Доданими до справи документами, зверненнями до державного казначейства, позивача і прокурора, а також листами прокуратури Яворівського району від 20.11.2003р. №3250 і довідки фінансового управління Яворівської районної держадміністрації від 29.09.2005р. №516 та відділення державного казначейства у Яворівському районі від 04.10.2005р. №06/06-37/1725 підтверджено, що кошти на газифікацію сіл Віжомля, Новосілки, Глинець протягом 1999р.-2005р. з Державного бюджету не виділялись.

Враховуючи вказані обставини, особливо ті, що кошти на проведення спецмонтажних робіт по газифікації села відповідачу не надавалися і його вини в нездійсненні розрахунку за виконані роботи не встановлено, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявлений позивачем до відповідача борг в розмірі 54 250 грн.  існував ще на кінець 2001 р., що підтверджується зведеною довідкою бюджетних витрат управління сільського господарства Яворівської райдержадміністрації за 2001 р. (а.с.23-24) та рахунку № 63 книги обліку  СТзОВ ім. Д. Галицького, дослідженого в судовому засіданні. Посилаючись на вказану обставину, відповідач у відзиві на позовну заяву зробив суду заяву про застосування позовної давності (а.с. 95-96).

Відповідно до п.4 ст.266 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені позивачем  в липні 2005 р., а борг відповідача перед позивачем виник ще в 2001 р., то апеляційний суд також визнає дану обставину самостійною підставою для відмови в позові.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду по справі №4/1885-7/264 відповідає нормам матеріального та процесуального законодавства, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2005 року у справі №4/1885-7/264 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя                                                                                   О.Л. Мирутенко   

Судді:                                                                                                   Г.М. Гнатюк  

                                                                                                                             Н.М. Кравчук