УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/470/13Головуючий суду першої інстанції:Петрова Ю.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.

"24" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіЛоманової Л.О.,

СуддівПритуленко О.В., Редько Г.В.

При секретаріМартиненко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Вимоги позову мотивовані тим, що донька сторін ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на її утриманні, страждає на хронічні захворювання, у зв'язку з чим потребує додаткових витрат на своє утримання. Добровільно приймати участь у додаткових витратах на утримання дитини відповідач не бажає.

Розмір додаткових витрат визначений позивачкою у 1000 грн. щомісячно до одужання дитини.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 14 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 задоволений частково - стягнуто з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання малолітньої дитини у розмірі 375 грн., в решті вимог відмовлено. Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

У апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновку суду щодо відсутності доказів передбачуваних витрат на дитину матеріалам справи, просить суд скасувати рішення та ухвалити нове - по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 309 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками малолітньої доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4), яка проживає разом із позивачкою (а.с. 5).

На примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції АР Крим знаходиться виконавчий лист № 2-4934/09, виданий 09 грудня 2009 року Совєтським районним судом АР Крим про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 жовтня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11). Згідно довідки державного виконавця, розмір щомісячних аліментних платежів за період з травня по грудень 2012 року складає 360 грн. ( а.с.11).

Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Згідно зі статтею 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилалась на те, що донька є дитиною, що часто хворіє ( ЧХД), страждає на хронічні захворювання: респіраторний аллергоз, вторинний імунодефіцит та аденоїди 2 стадії, у зв'язку з чим позивачка позбавлена можливості працювати та вимушена здійснювати догляд за дитиною. Дитина потребує дієти та проходження двічі на рік реабілітаційної терапії, у наслідок чого витрати на її лікування складають 1000 грн. щомісячно. Відповідач має можливість приймати участь у додаткових витратах на утримання доньки.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач зобов'язаний приймати участь у додаткових витратах на утримання доньки ОСОБА_8, однак, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення цих витрат у сумі 1000 грн. щомісячно відсутні у зв'язку з недоведеністю особливих обставин у розумінні статті 185 СК України, які зумовлюють необхідність участі батька у додаткових витратах щомісячно наперед до одужання дитини.

Суд першої інстанції, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, зокрема, даним щодо реальних затрат на придбання ліків для дитини, понесених у жовтні та листопаді 2012 року у сумі 746 грн. 16 коп., обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по сплаті половини цих витрат - 375 грн.

Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховані медичні рекомендації від 9 листопада 2012 року щодо необхідності приймання дитиною на протязі 6 місяців відповідних ліків не може бути визнаний підставою для скасування або зміни судового рішення з урахуванням наступного.

Вказані медичні рекомендації (а.с. 6) містять посилання на необхідність прийняття на протязі 6 місяців препарату сингуляр, а за необхідністю на час приступів - інших ліків. Як свідчать матеріали справи, витрати на придбання вказаного вище препарату у листопаді 2012 року у розмірі 226 грн. 50 коп. враховані судом при визначенні загального розміру понесених витрат. Проте матеріали справи не містять будь-яких даних щодо необхідної кількості цього препарату на останні 5 місяців, відповідного розрахунку вартості цих витрат.

Відтак доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року - залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді

Л.О. Ломанова О.В. Притуленко Г.В. Редько