№ справа:118/4311/2012Головуючий суду першої інстанції:Паніна

№ провадження:11/0190/1674/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівРадіонова І.І., Тіщенко О.І.

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Сімферопольського районного суду АРК від 09 липня 2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого: 27.04.2010 року Сімферопольським районним судом АРК за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за вироком Сімферопольського районного суду АРК від 27.04.2010 року, остаточно визначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 в доход держави судові витрати за проведення товарознавського дослідження в сумі 470 грн. 40 коп.

Вирішено питання з речовими доказами.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, ОСОБА_5, будучи раніше судимий, маючи не зняту і не погашену судимість, на шлях виправлення не став, в період з 05.04.2012 року по 06.04.2012 року, реалізовуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись в домоволодінні НОМЕР_1, яке належить ОСОБА_6, по АДРЕСА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав DVD-програвач, який належить ОСОБА_7, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 120 гривень, а також майно яке належить ОСОБА_6, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 764,25 грн. З місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікацій його дій, просить вирок скасувати і пом'якшити йому призначене покарання.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції призначив надмірно суворе покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі.

На думку засудженого, суд при призначенні покарання не врахував достатньою мірою те, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, матеріальний збиток відшкодований в повному обсязі, а також не враховані позитивні характеристики.

У запереченнях на апеляцію засудженого ОСОБА_5 державний обвинувач, який приймав участь при розгляді справи у першій інстанції, Фурман В.О. просить вирок залишити без змін як законний і обґрунтований, а апеляцію засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких прокурор заперечував проти доводів апеляції засудженого, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність засудженого ОСОБА_5 у скоєнні злочину, за який він засуджений, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст.299 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.185 КК України, що не оспорюється в апеляції.

Доводи ОСОБА_5 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_5 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину. Злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, вчинений ОСОБА_5, у відповідності зі ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Крім того, при призначенні покарання засудженому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не має постійної роботи та постійного місця проживання, раніше судимий за скоєння аналогічного злочину, який посягає на власність.

Доводи засудженого про те, що суд при призначенні покарання не врахував знаходження на його утриманні двох неповнолітніх дітей, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які свідчать про перебування дітей на його утриманні, що також документально не підтверджено у ході апеляційного розгляду справи.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5, у відповідності зі ст.67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.

Також судом враховані обставини вчинення злочину, зокрема, які пом'якшують покарання, такі, як щире каяття в скоєному, з'явлення із зізнанням, а також відшкодування збитків шляхом повернення викраденого, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити засудженому покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши дане покарання ближче до мінімальній межі санкції статті, за якою він визнаний винним, та при призначенні покарання за сукупністю вироків, застосувати принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, та колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу засудженого, ступеня суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_5 злочину, а також, враховуючи, що засуджений вчинив злочин у період іспитового строку, доводи засудженого про пом'якшення йому покарання, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого, також для попередження вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так й іншими особами, та відповідає вимогам ст.65 КК України.

З урахуванням викладеного, також, враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, та апеляція без задоволення.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Сімферопольського районного суду АРК від 09 липня 2012 року відносно ОСОБА_5 - залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Тіщенко О.І.