Справа № 127/7184/13-к

Провадження 1-кп/127/220/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

секретаря - Шевчук І.О.,

розглянувши відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці, в приміщенні суду, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні №12013010380000274 від 24.01.2013 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ м. Ярославль, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор Слободянюк В.В.

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України з угодою про визнання винуватості від 21.03.2013 року в кримінальному провадженні №12013010380000274 від 24.01.2013 року.

Прокурор вважає, що угода між обвинуваченим та прокурором про визнання обвинуваченим винуватості укладена відповідно до вимог КПК України, а тому просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив угоду затвердити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт надані прокурором матеріали кримінального провадження, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, укладеної 21.03.2013 року між прокурором Слободянюком В.В. та підозрюваним ОСОБА_1, суд дійшов висновку про неможливість затвердження угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів, оскільки згідно обвинувального акту, затвердженого 22.03.2013 року ОСОБА_1 23.01.2013 року, приблизно о 14:00 год., йдучи по лісопосадці, що по вул. Тарнагородського в м. Вінниці, біля сміттєвої кучі помітив паперовий згорток, в якому знаходилась рослинна речовина зеленого кольору, в подрібненому стані. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання наркотичних засобів без мети збуту. Так, ОСОБА_1 поклав вище згаданий паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору до кишені куртки, в яку він був одягнений, з метою подальшого її вживання шляхом паління , так почав незаконно зберігати при собі наркотичну речовину без мети збуту, після чого на рейсовому тролейбусі №6, незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб, поїхав до площі Перемоги, що в м. Вінниці.

23.01.2013 року, приблизно о 19:00 годин, ОСОБА_1 знаходячись на площі Перемоги в м. Вінниці, поблизу будинку №37 по вул. 50-річчя Перемоги в м. Вінниці був зупинений працівниками міліції та під час його поверхневого огляду з лівої кишені куртки, в яку він був одягнений, у нього було виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного проходження у мілко подрібненому стані, зеленого кольору, яку він незаконно придбав, зберігав та перевозив для власного вживання, без мети збуту, та яка згідно висновку експертизи №86 від 26.01.2013 р. надана на експертне дослідження речовина рослинного походження, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабісом», маса якого становить 6,64 г. у перерахунку на висушену речовину.

Відповідно до положень ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду, розгляд якої проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Суд зазначає на неможливість прийняття судом угоди про визнання винуватості підозрюваним ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Так, статтею 472 КПК України, передбачено, що в угоді про визнання винуватості, зокрема, зазначається формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, а також узгоджене покарання, яке повинно відповідати межам, передбаченим у санкції статті особливої частини КК України, за наявності підстав сторони можуть погодити покарання із звільненням від його відбування з випробуванням.

Суд дослідивши зміст та умови угоди про визнання винуватості, укладеної 21 березня 2013 року між прокурором м. Вінниці Слободянюком В.В. та підозрюваним ОСОБА_1, приходить до висновку, що вони не відповідають вимогам ч.7 ст. 474 КПК України, оскільки умови угоди суперечать вимогам закону, а саме визначена угодою про визнання винуватості міра покарання у виді 2 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки не відповідає вимогам закону, а саме ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки не містить обов'язків, які суд має покласти на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, що на переконання суду явно не відповідає інтересам суспільства.

Крім того, в порушення вимог п.1 ч.7 ст. 474 КПК України, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, оскільки диспозиція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає настання відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, однак в угоді дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 309 як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання про неможливість затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Слободянюком В.В., а тому вважає за необхідне відмовити в затвердженні даної угоди.

Керуючись п.1 ч. 3 ст. 314, ст. 474 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 21 березня 2013 року між прокурором м. Вінниці Слободянюком В.В. та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013010380000274 від 24.01.2013 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України - відмовити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України повернути прокурору м. Вінниці для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: