Справа № 1016/1160/12 Головуючий у І інстанції Тандир О.В.

Провадження № 22-ц/780/1912/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.

Категорія 44 24.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Черненко І.Ю.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Управління Держкомзему у Макарівського районі Київської області, Колонщинська сільська рада Макарівського району Київської області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 29 березня 2006 року з ОСОБА_4, він став власником земельної ділянки площею 0,35 га у с. Березівка Макарівського району Київської області.

При виготовленні технічної документації із землеустрою землевпорядною організацією було встановлено, що на цю ділянку накладається земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2007 року укладеного між ним та ОСОБА_5 В свою чергу ОСОБА_5, придбала вказану ділянку у ОСОБА_6, на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2005 року. ОСОБА_6 вказана ділянка була передана у власність відповідно до рішення Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області № 153 від 21 червня 2005 року.

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 03 грудня 2007 року визнано недійсним рішення Колонщинської сільської ради Макарівського району № 153 від 21 червня 2005 року в частині безоплатної передачі у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку громадянам ОСОБА_7, та ОСОБА_6 Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року постанову Макарівського районного суду залишено без змін Позивач вважає, що договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, підлягає визнанню недійсним, а державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі вказаного договору підлягає скасуванню.

З урахуванням уточнень, позивач просив скасувати державний акт серії ЯД № 782686 на право власності на земельну ділянку, виданий 04 липня 2007 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 квітня 2007 року. Земельна ділянка розміром 0,20га розташована на території Колонщинської сільської ради АДРЕСА_1, з цільовим призначенням під будівництво та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3222782602:02:001:0118; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 квітня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3

ОСОБА_3 у вересні 2012 року подав зустрічну позовну заяву про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки виданих на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27 листопада 2012 року залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 був власником земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу від 19 серпня 2003 року № 3603, № 3607, № 3611. На підстав вказаних договорів 08 грудня 2003 року був виданий держаний акт на право власності на земельну площею 1,351 га серії Р2 за № 403515, який був зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 3928. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка складалась з трьох земельних ділянок які до цього належали ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10

29 березня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4, був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,350 га., яка розташована на території села Березівка Макарівського району Київської області, яка є частиною вказаної вище земельної ділянки.

В подальшому вищезазначений договір був зареєстрований 26 квітня 2006 року у виконавчому комітеті Колонщинської сільської ради за № 45, а 27 квітня 2006 року у Макарівському райвідділі Київської регіональної філії державного земельного кадастру.

З метою отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, позивачем був укладений договір № 0033/2006 року з ТОВ «Науково - виробнича фірма «Азімут» щодо складання технічної документації з виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, яка належить позивачу. Після проведення підготовчої роботи ТОВ «НВП «Азімут» надало письмове повідомлення, що виконання роботи по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку неможливе, у зв'язку з тим, що на зазначену земельну ділянку вже видані державні акти на право власності іншим фізичним особам.

Як вбачається із схеми взаємного перекриття земельних ділянок, на земельну ділянку позивача накладається земельна ділянка, що належить ОСОБА_3

При цьому судом встановлено, що згідно рішення №153 від 21 червня 2005 року Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області ОСОБА_6, була передана у власність земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 600481 від 18 липня 2005 року, кадастровий номер 3222782602:02:001:0118.

Згідно договору купівлі-продажу від 30 серпня 2005 року ОСОБА_6, продав зазначену вище земельну ділянку ОСОБА_5, якій на підставі цього договору був виданий державний акт серії ЯГ № 221664, зареєстрований за № 535 від 12 квітня 2006 року.

В подальшому, ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу від 17 квітня 2007 року продала вищезазначену земельну ділянку ОСОБА_3, який на підставі цього договору 04 липня 2007 року отримав державний акт серії ЯД № 782686 на право власності на вказану земельну ділянку, кадастровий номер 3222782602:02:001:0118.

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 03 грудня 2007 року визнано недійсним рішення Колонщинської сільської ради Макарівського району № 153 від 21 червня 2005 року в частині безоплатної передачі у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року постанову Макарівського районного суду залишено без змін.

Відповідно до положень ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення права, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування збитків, застосування інших передбачених законом способів.

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України право власності на земельні ділянки набувається на підставі - придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі земель у власність, приватизації земельних ділянок, що були раніше у користуванні, прийняття спадщини, виділення в натурі ( на місцевості) належної земельної частки ( паю).

Згідно із ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває прав власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником, або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 придбали земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, є добросовісними набувачами вказаних ділянок. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, ОСОБА_2, на підтвердження своїх позовних вимог, не вказав жодної підстави визнання недійсним договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на земельну ділянку передбачених ст. 203, 215 ЦК України. Як видно із матерів справи, позивач зазначав, що ОСОБА_5 придбала спірну земельну ділянку у ОСОБА_6 отже законність набуття нею земельної ділянки залежить від законності набуття цієї земельної ділянки ОСОБА_6, проте вказаних питань позивач перед судом не порушував, як і не ставив питання про притягнення ОСОБА_5 до участі у справі в якості співвідповідача, що позбавляє суд можливості перевірити законність набуття спірної земельної ділянки як ОСОБА_6, так і ОСОБА_5

За таких обставин, ОСОБА_2, який вважає себе власником спірної ділянки, має право витребувати це майно від добросовісних набувачів лише з підстав та у випадках, передбачених ст.388 ЦК України, а не шляхом скасування державних актів і як наслідок визнання недійсними договорів купівлі-продажу, учасником яких позивач не є.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді