Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/778/1520/13 Головуючий у 1-й інстанції Задорожко Д. А.
Суддя-доповідач Онищенко Е. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2013 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого судді Онищенко Е. А..,
суддів Воробйової І.А., Кухаря С. В.,
при секретарі Камінській О. Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 24 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , газети « Суббота плюс» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, редакції газети « Суббота плюс» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що 14 вересня 2012 року він придбав газету «Суббота плюс» № 37 від 13 вересня 2012 року, де на 54 сторінці у статті «Комиссар Катани» из Васильевки идет в Верховную раду», було зазначено наступне: «Также занимался фактами хищений на 2,8 миллиона гривен оросительных систем ОСОБА_2, бывшим главой Васильевской РГА, руководителем Васильевской районной организации Партии регионов.»; «В итоге, «регионалы» получили большинство депутатов в Васильевском райсовете, которые избрали своим председателем подсудимого ОСОБА_2.», «Помог им в этом тогдашний губернатор ОСОБА_4, который поставил «в вину» ОСОБА_5 «беспощадную войну с местными «земельными князьками», такими как семья ОСОБА_2». О семье ОСОБА_2, это отдельная тема. Скажу, что на здании Васильевской РГА нужно сменить табличку и написать «Княжество ОСОБА_2», так как названная семья должности передает уже по наследству, отец передал должность главы РГА сыну ОСОБА_6» (текст - мовою оригіналу).
Як вбачається з підпису під статтею, інформація була надана на підставі бесіди з ОСОБА_3, яку вів Олександр Терещук, керівник «Українського комітету по боротьбі з корупцією».
Позивач зазначає, що інформація, наведена у статті, яка безпосередньо стосується його та його сім'ї, побудована у формі образливих та принизливих звинувачень, є недостовірною та принижує його честь та гідність, а також ділову репутацію. Зміст вказаної інформації не відповідає дійсності. Позивач вказує, що вищевикладена інформація порушує його права на повагу до гідності та честі, на недоторканність ділової репутації.
Внаслідок дій відповідачів позивачу завдано моральної шкоди, яка виражається в тому, що інформацією, опублікованою в газеті «Субота плюс» № 37 від 13.09.2012, було принижено його честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, після ознайомлення із вказаною статтею позивач потрапив до лікарні, у зв'язку з психо-емоціональним стресом, і, як наслідок, проходив курс лікування з 14.09.2012 року по 24.09.2012 рік на денному стаціонарі Василівської ЦРЛ.
На підставі викладеного позивач просив суд зобов'язати відповідачів спростувати вищенаведену недостовірну інформацію опубліковану у газеті «Суббота плюс» № 37 від 13.09.2012 року шляхом публікації офіційного вибачення, там же перед позивачем та спростування відомостей. Стягнути з ОСОБА_3 5 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 24 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 є публічною особою ( радником голови Василівської районної ради Запорізької області ), який крім вказаної посади займав посаду голови Василівської районної ради Запорізької області.
14 вересня 2012 року редакцією газети «Суббота плюс» № 37 від 13 вересня 2012 року, де на 54 сторінці у статті «Комиссар Катани» из Васильевки идет в Верховную раду», було опубліковано інтерв'ю з відповідачем ОСОБА_3 який наголосив певну інформацію, а саме : «Также занимался фактами хищений на 2,8 миллиона гривен оросительных систем ОСОБА_2, бывшим главой Васильевской РГА, руководителем Васильевской районной организации Партии регионов.»; «В итоге, «регионалы» получили большинство депутатов в Васильевском райсовете, которые избрали своим председателем подсудимого ОСОБА_2.», «Помог им в этом тогдашний губернатор ОСОБА_4, который поставил «в вину» ОСОБА_5 «беспощадную войну с местными «земельными князьками», такими как семья ОСОБА_2». О семье ОСОБА_2, это отдельная тема. Скажу, что на здании Васильевской РГА нужно сменить табличку и написать «Княжество ОСОБА_2», так как названная семья должности передает уже по наследству, отец передал должность главы РГА сыну ОСОБА_6» (текст - мовою оригіналу).
Згідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язку не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно ст. 32 Конституції України Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно статті 62 Конституції України, статті 6 Євпропейській конвенції, кожній обвинувачений у скоєнні злочину вважається невинним до тих пір поки його винність не буде встановлена законним чином.
Відповідно до ч. 1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Згідно п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.
Відповідно до п.18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається саме на відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині публікації висловлювань ОСОБА_3 - «Также занимался фактами хищений на 2,8 миллиона гривен оросительных систем ОСОБА_2, бывшим главой Васильевской РГА, руководителем Васильевской районной организации Партии регионов.»; «В итоге, «регионалы» получили большинство депутатов в Васильевском райсовете, которые избрали своим председателем подсудимого ОСОБА_2.», суд першої інстанції виходив з того, що така публікація не порушує особисті немайнові права позивача, не містить конкретних фактів, а є критичними оціночними судженнями автора, а тому така інформація не підлягає спростуванню на підставі ст. 227 ЦК України, ст. 47-1 Закону України «Про інформацію»
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просив захистити його честь, гідність, ділову репутацію, посилаючись на те, що відповідач редакція газети «Суббота плюс» опублікувала інформацію про причетність його ОСОБА_2 до факту крадіжки металевих труб на території Василівського району, яка не відповідає дійсності, а також, про те, що партія регіонів отримала більшість депутатів , які обрали свого головуючого підсудного ОСОБА_2, що принижує його честь та гідність.
Як встановлено, в ході судового розгляду в липні 2005 року у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 була порушена кримінальна справа за ст.ст. 27 ч.3, 191 ч.5 КК України за фактом заволодіння чужим майном - металевими фрагментами меліоративних систем, шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, в особо великих розмірах.
29 червня 2006 року постановою Василівського районного суду Запорізької області, яка набрала законної сили після перегляду в апеляційної інстанції, кримінальну справу направлено на додаткове розслідування ( а.с. 56).
Суд не надав належну правову оцінку тому факту, що після повернення справи на додаткове розслідування, 19 липня 2007 року постановою слідчого, кримінальна справа у відношення ОСОБА_2 була закрита у зв'язку з недоведеності його вини (а.с. 67).
Колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем поширено неправдиві відомості, які ганьблять позивача, вказують на його протиправну, злочинну діяльність у сфері викрадення майна та зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, у зв'язку з чим, такі відомості не є оціночними судженнями, а інформація поширена відповідачем відносно ОСОБА_2 ґрунтувалася виключно на припущеннях.
Також не зважаючи на те, що межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою ніж окремої пересічної особи, публічна особа також має право на спростування негативної інформації, оскільки поширення інформації про те, що ОСОБА_2 був підсудним за своїм змістом виходить за межі будь-якої допустимої критики, при цьому, зазначені висловлювання не є критикою взагалі, а ця поширена інформація у 2012 році , приймаючи до уваги краткочасність цього статусу та закриття кримінальної справи ще у 2007 року, ганьблять позивача в рамках політичної публікації, в сфері професійної діяльності позивача.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн., який підлягає стягненню з автора розповсюдженої інформацію, відповідача ОСОБА_3, колегія суддів врахувала характер приниження честі, гідності, ділової репутації позивача, обставини за яких воно мало місце, глибину понесених ним душевних страждань, а також вимоги розумності та справедливості. В іншій частині позову про відшкодування моральної шкоди не доведено.
Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення про задоволення позову в цій частині. Зобов'язанню щодо спростування інформації підлягає редакція газети «Суббота плюс» , як особа яка розповсюдила інформацію на протязі 1 місяця після набрання рішення законної сили, на тому ж місці шпальти, тим же шрифтом під заголовком «СПРОСТУВАННЯ».
Разом з тим, висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача ОСОБА_3 спростувати вищезазначену інформацію шляхом принесення офіційного вибачення позивачу у зв'язку з поширенням зазначених відомостей можна визнати обґрунтованим.
Так, ст.16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, право на застосування яких виникає у потерпілої особи у разі порушення її цивільного права чи інтересу та застосовуються в залежності від характеру порушення її права чи інтересу.
Таким чином, примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі, ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено, і суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі.
Також відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині публікації висловлювань «Помог им в этом тогдашний губернатор ОСОБА_4, который поставил «в вину» ОСОБА_5 «беспощадную войну с местными «земельными князьками», такими как семья ОСОБА_2». О семье ОСОБА_2, это отдельная тема. Скажу, что на здании Васильевской РГА нужно сменить табличку и написать «Княжество ОСОБА_2», так как названная семья должности передает уже по наследству, отец передал должность главы РГА сыну ОСОБА_6» суд першої інстанції виходив з того, що така публікація не порушує особисті немайнові права позивача, не містить конкретних фактів, а є критичними оціночними судженнями автора, а тому така інформація не підлягає спростуванню на підставі ст. 227 ЦК України, ст. 47-1 Закону України «Про інформацію».
Судова колегія з даними висновками погоджується, оскільки вони являються оціночними судженнями автора.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночним судженням, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, згідно зі ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідної дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
В цій частині доводи апеляційної скарги обґрунтованими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 24 січня 2013 року по цій справі змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, газети « Суббота плюс» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати інформацію , яка була поширена редакцією газети «Суббота Плюс» в засобах масової інформації - газеті «Суббота Плюс» за № 37 від 13 вересня 2012 року, де зазначено на 54 сторінці у статті «Комиссар Катани» из Васильевки идет в Верховную раду» та стосується ОСОБА_2 , а саме - «Также занимался фактами хищений на 2,8 миллиона гривен оросительных систем ОСОБА_2, бывшим главой Васильевской РГА, руководителем Васильевской районной организации Партии регионов.» , «В итоге, «регионалы» получили большинство депутатов в Васильевском райсовете, которые избрали своим председателем подсудимого ОСОБА_2.», не достовірною , а також що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію.
Зобов'язати редакцію газети «Суббота Плюс» спростувати протягом одного місяця після набрання рішення суду законної сили поширену в засобах масової інформації - газеті «Суббота плюс» № 37 від 13 вересня 2012 року у статті «Комиссар Катани» из Васильевки идет в Верховную раду» інформацію яка стосується ОСОБА_2 шляхом розміщення на тому ж місці шпальти, тим же шрифтом під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» наступного змісту :
«Также занимался фактами хищений на 2,8 миллиона гривен оросительных систем ОСОБА_2, бывшим главой Васильевской РГА, руководителем Васильевской районной организации Партии регионов.», «В итоге, «регионалы» получили большинство депутатов в Васильевском райсовете, которые избрали своим председателем подсудимого ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: