Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1309/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю.А.

Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

23.04.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Карпенка О.Л.,

Черниш Т.В.

при секретарі - Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Великовисківської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2013 року і

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1982 року вона працювала на посаді бібліотекаря. 31 грудня 2012 року була звільнена з роботи відповідно до рекомендації комісії з питань бюджету, фінансів і власності сільської ради у зв'язку зі змінами в організації праці.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки вона має переважне право на залишення на роботі, як особа із спеціальною вищою освітою бібліотекаря, із 30 річним стажем роботи в даній установі, не має дисциплінарних стягнень, є одинокою матір'ю, яка виховує неповнолітню доньку.

Після звільнення вона та її дочка опинились на межі існування, а інший працівник бібліотеки, який залишився працювати, отримує пенсію.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

В рішенні суд послався на те, що обставини, якими обгрунтовано позов, позивачкою не доведено доказами. У відповідача відбулося скорочення штату відповідно до діючого законодавства.

Непогоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги послалася на те, що суд не первірив чи мала вона переважне право на залишення на роботі порівняно з іншим працівником бібліотеки, вважає, що нестача коштів в бюджеті сільської ради не може бути причиною скорочення працівника, вона не була ознайомленою з наказом про її звільнення.

Представник Великовисківської сільської ради, яка належним чином була повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, яка підтримала подану нею скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За правилами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалене у справі судове рішення відповідає вищезгаданим вимогам закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 цього Кодексу передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Суд першої інстанції встановив і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 перебувала у трудових правовідносинах з Великовисківською сільською радою працюючи на посаді бібліотекаря, в належній відповідачу, на праві комунальної власності, Великовисківській сільській бібліотеці.

Згідно зі штатним розписом на 2012 рік в бібліотеці працювало два працівника: завідувач сільської бібліотеки ОСОБА_4 та бібліотекар ОСОБА_3

Рішенням комісії з питань бюджету, фінансів і власності Великовисківської сільської ради за № 2 від 11 жовтня 2012 року сільській раді рекомендовано при затвердженні структур організацій комунальної власності на 2013 рік скоротити в Великовисківській сільській бібліотеці посаду бібліотекаря.

Відповідно до рішення п'ятнадцятої сесії шостого скликання Великовисківської сільської ради за №141 від 28 грудня 2012 року затверджено структуру штату Великовисківської сільської бібліотеки згідно додатком №4 в кількості однієї особи - завідувача бібліотеки.

Розпорядженням Великовисківського сільського голови за № 76-р від 28 грудня 2012 року ОСОБА_3 була звільнена з займаної посади бібліотекаря на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації праці Великовисковської сільської бібліотеки з 31 грудня 2012 року.

Отже, суд правильно встановив, що в організації праці у Великовисківській сільській бібліотеці мали місце дійсні зміни.

Також, із матеріалів справи убачається, що про наступне вивільнення позивач була ознайомлена в порядку передбаченому ч.1 ст. 49-2 КЗпП, тобто за два місяці, 31 жовтня 2012 року і ця обставина нею не оспорюється.(а.с. 6)

При звільненні ОСОБА_3 інше місце роботи, як це передбачено ч.2 ст. 40 КЗпП України, не пропонувалося у зв'язку з відсутністю вакантних посад.

Звільнення позивача проведено без отримання згоди профспілкового органу так, як така організація в установі відсутня.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд не урахував положень ст. 42 КЗПП України щодо її переважного права на залишення на роботі, як одинокої матері, що має на утриманні неповнолітню дитину, не ґрунтуються на законі та доказах, оскільки працівник бібліотеки, який залишився в штаті працює на іншій посаді - завідувача бібліотеки.

За таких обставин рішення суду зміні чи скасуванню не підлягає, як ухвалене з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: