Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 15/248-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Сарбаєва Ю.А. (дов. № 2457-НЮ від 03.07.2008р.)

відповідача -  Заболотного А.М. (дов. № 02/8 від 09.01.2008р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ (вх. № 1988 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.08 р. по справі № 15/248-08

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ

до  Відкритого акціонерного товариства "Балцем" м. Балаклія, Харківської області

про стягнення 23 763,00 грн., -

встановила:

У квітні 2008 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Балцем" м. Балаклія, Харківської області про стягнення 23763,00 грн. штрафу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час надання Південно-Західною залізницею послуг перевезення відповідачеві, з його боку були виявлені порушення вимог чинного законодавства стосовно оформлення перевізних документів, а саме неправильно зазначено в накладних № 44473926, 44473927 код  вантажу у вагонах №97266530, 97118806, у зв'язку з чим, позивачем на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 23763,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2008р. по справі № 15/248-08 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 13763,00 грн. штрафу за неправильно зазначений код одержувача вантажу, 237,63 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Рішення господарського суду мотивоване тим, що факт невірного зазначення коду одержувача з боку відповідача доведений матеріалами справи, однак, це не завдало значних збитків позивачеві, а розмір нарахованих санкцій надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, тому виходячи з обставин справи та керуючись ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зменшив розмір штрафу за дане правопорушення.

Не погоджуючись з даним рішенням господарського суду, позивач  звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2008р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 10000,00 грн. та в цій частині просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити. Крім того, позивач просить покласти на відповідача всі судові витрати по справі. Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів скарги позивач зазначає, що відповідно до п. 118 та п. 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення маси вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у п’ятикратному розмірі від перевізної плати незалежно від наслідків, а тому зменшення господарським судом Харківської області штрафу на 10000,00 грн. на думку позивача є необґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, як безпідставну.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які  підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 30 січня 2008 року станцією Шебелінка Південної залізниці були прийняті для перевезення залізничні вагони № 97266530, 97118806  по накладним 44473926, 44473927 вантажем - цемент.

30.01.2008р. по прибуттю вагонів № 97266530 та № 97118806 на станції Петро Кривоніс Південно-Західної залізниці зі станції Шебелинка Південної залізниці позивачем було виявлено невідповідність коду одержувача, зазначеного в перевізних документах.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав до матеріалів справи  розрахунок штрафу за невірно зазначений код одержувача в накладних № 44473926, 44473927, в яких в графі "Одержувач" зазначено ТОВ "Промислово –Індустріальний союз" код 7829. Проте, даний код присвоєний експедитору ТОВ "Компанія "Хімтрейд" згідно договору ПЗ-М- 076169/ НЮ від 10.12.2007 року.

Факт неправильного зазначення відправником коду одержувача вантажу був засвідчений Актом загальної форми від 30.01.2008р. (а.с. 12).

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із положеннями статті 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пункт 24 Статуту залізниць України встановлює, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Колегія суддів погоджується із висновками господарського суду про те, що неправильне зазначення відповідачем у накладних коду одержувача тягне за собою стягнення штрафу відповідно до п. 118, п. 122 Статуту Залізниць у п’ятикратному розмірі перевізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, господарський суд цілком правильно врахував ступінь виконання зобов’язання боржником, надмірно великий розмір нарахованих санкцій порівняно зі збитками кредитора, а також те, що порушення з боку вантажовідправника не завдало збитків залізниці, тому відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України господарський суд правомірно скористався правами, наданими п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, та зменшив розмір штрафу, стягнувши з відповідача на користь позивача 13763,00 грн.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, а відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України   розмір неустойки, (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме –справедливості, добросовісності та розумності –право господарського суду при винесенні рішення про стягнення штрафу полягає в зменшенні його розміру з урахуванням всіх конкретних обставин справи, в тому числі господарський суд має право зменшувати розмір штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2008 року по справі № 15/248-08 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи позивача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 43, п. 3 ст. 83, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2008 року по справі № 15/248-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді