Справа № 308/3629/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в особі:

головуючого судді - Бисага Т.Ю.

при секретарі - Федорчак М.Б.

за участю представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - Ужгородський міський відділ головного управління державної міграційної служби в Закарпатській області, орган опіки та піклування в особі виконкому Ужгородської міської ради про втрату права на користування житлом та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 втратившою право на користування жилим приміщенням, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що позивачка 23.05.2000 року придбала на підставі договору купівлі-продажу дану квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1 За вказаною адресою зареєстрована, однак з 2009 року, не проживає її донька - ОСОБА_4. Оскільки, відповідачка не проживає у спірній квартирі, а позивачка має намір продати її, то такі дії створюють для позивачки перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, тобто порушуються її права як власника нерухомого майна.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Ужгородського міського відділу головного управління державної міграційної служби в судове засідання не з'явився, хоча про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно договору купівлі-продажу від 23.05.2000 року придбала квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1

За вказаною адресою зареєстрована, однак з 2009 року, не проживає її донька колишній чоловік - ОСОБА_4.

Оскільки, відповідачка не проживає у спірній квартирі, а позивачка має намір продати її, то такі дії створюють для позивачки перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, тобто порушуються її права як власника нерухомого майна.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Згідно зі ст. 6 Закону України „ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, будь-які правові підстави для перебування на реєстраційному обліку за адресою належного позивачці нерухомого майна у відповідача відсутні. Відповідачка ОСОБА_4 знаходиться на реєстраційному обліку не за своїм місцем мешкання, чим створює позивачу перешкоди в реалізації права власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за свою волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положень ч.1, 2 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Таким чином ОСОБА_4 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 і не проживає по даній адресі без поважних причин більше двох років, а її реєстрація за вказаною адресою позбавляє конституційного права позивача, як власника квартири вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 213, 215,294 ЦПК України, ст.ст. 71, 72,150 ЖК України суд ,-

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_3 шляхом визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратившим право на користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Зобов'язати Ужгородський міський відділ головного управління державної міграційної служби зняти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бисага Т.Ю.