УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 123/474/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Козленко В.В.
№ провадження: 22-ц/190/2213/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.
03 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Бондарева Р.В.
Суддів:Курської А.Г. М’ясоєдової Т.М.
При секретарі:Щеглової Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою Приватного підприємства «Кемпінг Уют» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2013 року
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року ПП «Кемпінг Уют» звернулося до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Пекарської О.В. в частині проведення реалізації арештованого майна без проведення його повторної оцінки неправомірними та зобов'язання у разі подальшої реалізації арештованого майна провести повторну оцінку майна. Скаргу мотивовано тим, що відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Проте, не зважаючи на те, що звіт про оцінку арештованого майна був чинний до 14 вересня 2012 року, державний виконавець після спливу строку дії звіту про оцінку майна продовжувала здійснювати дії, направлені на подальший примусовий продаж арештованого майна і повторну оцінку майна не проводила.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2013 року скаргу ПП «Кемпінг Уют» задоволено. Визнано дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Пекарської О.В. в частині проведення подальшої реалізації арештованого майна без проведення його повторної оцінки, неправомірними. Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Пекарську О.В. у разі подальшої реалізації арештованого майна провести повторну оцінку майна.
На зазначену ухвалу представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що дії державного виконавця з реалізації арештованого майна боржника не можуть бути оскаржені після призначення прилюдних торгів (аукціону). Крім того вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що строк дії оцінки майна сплинув 14.09.2012 року, оскільки чинною оцінка майна повинна бути на дату отримання заявки спеціалізованою організацією від державного виконавця, яка була надана державним виконавцем у межах шестимісячного строку. Також зазначає, що зобов'язання державного виконавця вчинити дії щодо оцінки майна не відповідає вимогам ст. 387 ЦПК України.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Банка, приватного підприємства «Кемпінг Уют», перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що звіт про оцінку майна був дійсним до 14 вересня 2012 року, а тому дії головного державного виконавця Пекарської О.В. після зазначеного строку, направлені на подальший примусовий продаж арештованого майна без повторної оцінки, не можна визнати правомірними.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Пекарської О.В. знаходиться виконавчий лист № 2-2141/2010 року, виданий 24.12.2010 року Київським районним судом м. Сімферополя про стягнення з ПП «Кемпінг Уют» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3281212,80 грн.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс: адміністративну будівлю літ. «А», літні будиночки літ. «Б», «В», «Д», «Ж», «З», «И», «К», «Л», склад літ. «Г», туалет літ. «Т», що розташовані за адресою : м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена 20.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
14.03.2012 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - підприємством «Далекс - Експерт» був складений та підписаний звіт про оцінку вказаного майна і визначена його вартість у сумі 2277000 грн.
Відповідно до п. 3.3. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 - прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця та їх проведення.
Згідно п. п. 4.3.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року, строк дії звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні становить шість місяців з дати його складання.
Відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Зі змісту статті 383 ЦПК України убачається, що право на звернення до суду зі скаргою мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи виконавчої служби порушено їх права чи свободи.
Разом з тим, оцінка майна проводилася відповідним суб'єктом оціночної діяльності, а реалізація іпотечного майна проводиться відповідно до п. 1.2 наказу Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 р. спеціалізованою організацією, з якою органом виконавчої служби укладено відповідний договір.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що дії державного виконавця з проведення прилюдних торгів не можуть бути оскаржені, оскільки вони не є виконавчими, державним виконавцем не здійснюються та їх оскарження шляхом подання скарги не є належним способом захисту порушеного права учасників виконавчого провадження.
У суді апеляційної інстанції представник скаржника пояснив, що за проведеною оцінкою вже реалізовано спеціалізованою організацією спірне нерухоме майно на публічних торгах.
Виходячи з правової природи процедури реалізації майна на публічних торгах (аукціоні), яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернуто стягнення, та переході права власності до покупця, має місце правочин, який може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Державний виконавець не є стороною торгів (аукціону), а тому його дії в частині реалізації майна оскаржені бути не можуть.
Належним способом захисту прав скаржника в цьому випадку може бути оскарження результатів торгів (аукціону), на реалізацію якого він має право.
Крім того, представник приватного підприємства не надав суду першої та апеляційної інстанції належних доказів того, що оцінка реалізованого майна на час його продажу є відмінною від встановленою суб'єктом оціночної діяльності. Доводи скаржника про порушення прав підприємства в частині незгоди з оцінкою не є предметом цього оскарження і ґрунтуються на припущеннях, які, на думку колегії суддів, мають на меті затягнути виконання рішення суду, яке не може бути виконане тривалий час.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив характер правовідносин, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до положень ст. 312 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПП «Кемпінг Уют» на користь Банку підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду з апеляційною скаргою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2013 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги Приватного підприємства «Кемпінг Уют» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства «Кемпінг Уют» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на відшкодування судових витрат 114,70 грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: