УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/190/1930/13Головуючий суду першої інстанції:Шестаковська Л.П.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

"17" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарева Р.В.

СуддівЯковенко Л.Г. М’ясоєдової Т.М.

При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про зменшення ціни продажу квартири, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про зобов'язання виконати умови договору та виплатити борг, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2011 року ОСОБА_8 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 червня 2011 року між ним та відповідачем укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Продаж квартири домовлено вчинити за 122761 грн. Також, за домовленістю сторін сума у розмірі 98761 грн. була сплачена ним відповідачу ОСОБА_7 до підписання договору, а 24000 грн. відповідно до умов договору він зобов'язався сплати відповідачу до 31 грудня 2011 року. Позивач зазначає, що відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири відповідач (продавець) гарантував, що прихованих недоліків, про які він може знати та про які він свідомо б не попередив позивача (покупця) немає, а також стверджував, що при укладенні цього договору відсутній будь - який обман чи інше приховання фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ним. Однак, одразу після вселення до купленої квартири почали проявлятися численні дефекти, а саме: на стінах та на стелі виступила пліснява, на віконному склі постійно виступає конденсат та вода стікає по внутрішньому боку вікна, утворюючи на стінах плісняву, яка згодом чорніє. Позивач вважає, що всі ці недоліки були відомі відповідачу на час укладення договору, проте він їх приховав. У зв'язку з чим вважає, що він не повинен вже сплачувати 24000 грн. продавцю, оскільки вказані кошти витратив на ремонт квартири. Після проведення судової будівельно-технічної експертизи, позивач збільшив позовні вимоги та просив суд зменшити ціну продажу вищезазначеної квартири на 37160 грн., а також стягнути з ОСОБА_7 на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та понесені судові витрати пов'язані з розглядом справи.

У січні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом про зобов'язання ОСОБА_8 виконати умови договору купівлі-продажу квартири від 25 червня 2011 року та виплатити борг у розмірі 24000 грн., мотивуючи вимоги тим, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 сторони діяли добровільно, без будь-якого примусу. За взаємною домовленістю сторін ОСОБА_8 передав суму за покупку квартири у розмірі 98761 грн., а решту суми у розмірі 24000 грн. покупець відповідно до умов договору купівлі-продажу зобов'язався сплатити в строк до 31.12.2011 року. Проте, в порушення ст.ст. 610-612 ЦК України покупець ОСОБА_9 так і не сплатив йому борг у розмірі 24000 грн., а звернувся до суду з позовом про зміну ціни продажу квартири.

Рішенням Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_8 та зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, неправильно оцінив надані ним докази та взяв до уваги доводи відповідача, які нічим не підтверджені.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині вирішення позову ОСОБА_8, в іншій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що на момент продажу квартира продавця ОСОБА_7 була товаром неналежної якості та відповідачу було про це відомо.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2011 року між відповідачем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Армянського міського нотаріального округу АР Крим та зареєстровано у реєстрі за № 1309.

Відповідно до технічного паспорту квартира розташовані на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку та складається з трьох жилих кімнат, кухні, ванної, туалету, передпокою, балкону і має розмір загальної площі 70,6 кв. м., житлової 48,0 кв. м.

Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу квартири від 25.06.2011 року продаж квартири за домовленістю стороні вчинено за 122761 грн. За тією ж домовленістю сторін суму у розмірі 98761 грн. покупець ОСОБА_8 сплатив продавцю ОСОБА_7 до підписання цього договору, а суму у розмірі 24000 грн. покупець ОСОБА_8 зобов'язався сплатити продавцю ОСОБА_7 в строк до 31.12.2011 року. У п. 5 зазначеного договору вказано, що загальна вартість квартири згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим КРП «БРТІ м. Армянська» від 24.06.2011 року становить 122761 грн.

Пунктом 11 вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири встановлено, що квартира, яка продається, була візуально оглянута покупцем ОСОБА_8 до підписання цього договору. Недоліків, які перешкоджали б використанню цієї квартири за призначенням, на момент огляду квартири покупцем виявлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі -продажу.

Частиною першої статті 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч. 11 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ст. ст. 10-11, 31, 60 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності та диспозитивності на підставі заявлених позовних вимог та із заявлених фактичних та правових підстав. Кожна сторона доказами зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 8880/881 від 20.12.2012 року не встановлено, які будівельно-технічні, санітарно-екологічні дефекти мала квартира на час продажу. На час проведення експертизи в квартирі встановлено наявність плісняви практично всіх кімнатах, приміщеннях і причиною цього є сирість перекриття та стін горища, що замокли від залиття атмосферними опадами через пошкоджену м'яку покрівлю. При обстеженні покрівлі встановлено її пошкодження, розриви, відставання від основи матеріалу. Також встановлено, що вказані дефекти є скритим пошкодженням стін та перекриття будинку та на момент укладення договору купівлі-продажу можливо було їх не побачити при візуальному огляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Пунктом 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення появляється знову з незалежних від споживача причин.

Тобто, однією із умов застосування ст. 8 зазначеного закону є встановлення вини виробника, продавця чи виконавця у наявності істотного недоліку товару.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_8, оскільки не встановлено вину продавця у виявлених пошкодженнях квартири, не доведено належними доказами про наявність у квартирі недоліків на час її продажу, а сирість і пліснява з'явилися з причини залиття атмосферними опадами через пошкоджену м'яку покрівлю. Позивач на час укладення договору купівлі-продажу квартири мав можливість обстежити не тільки стан квартири, але і даху цього будинку, неналежний стан якої привів до завдання шкоди квартирі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом порушених прав з позовом про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири до відповідного комунального підприємства, яке обслуговує цей багатоквартирний будинок і не здійснює належних дій по утриманню покрівлі будинку у належному стані.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції не призначив додаткової експертизи, не свідчать про неправильне вирішення спору, оскільки позивач за основним позовом не був позбавлений можливості заявляти таке клопотання у суді апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року в частині вирішення позову ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.