УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2-2155/08 Головуючий суду першої інстанції:Осіпов Ю.В.
№ провадження: 22-ц/190/2634/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.
"18" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Хмарук Н.С.
Суддів:Сінані О.М., Рошка М.В.,
При секретарі:Кутелія Я.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримського регіонального управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скорочення строку кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 -ОСОБА_8
на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2008 року позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (який перейменовано в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Кримського регіонального управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в солідарному порядку заборгованість за Кредитним договором № 2203/06/КИ-495 від 28.09.2006 року станом на 25.09.2008 року в розмірі 229 217, 11 грн.. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 -ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що відповідач ОСОБА_6 неправомірно відмовився від взятого на себе боргового зобов'язання, яке слідує із договору кредиту, а поручитель ОСОБА_7 не виконала зобов'язання боржника, а тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом стягнення солідарно заборгованості з відповідачів.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2007 року між відповідачем ОСОБА_6 і позивачем був укладений кредитний договір № 2203/06/КИ-495, згідно з яким позивач надав ОСОБА_6 кредит в сумі 39 600 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 17% річних. За умовами договору відповідач зобов'язаний до 10 числа кожного місяця погашати кредит платежами у розмірі, який встановлений графіком погашення кредиту (а.с. 7-10).
В порядку забезпечення виконання зобов'язань з боку боржника ОСОБА_6 28 вересня 2006 року між банком та ОСОБА_7 укладений договір поруки (а.с. 11-12).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_6 у порушення умов кредитного договору зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим на час звернення до суду з вимогою утворилася заборгованість у розмірі 231818, 90 гривень, яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 124503, 65 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 9 936, 17 грн.; сума простроченої заборгованості 37 385, 08 грн.; штраф за невиконання п. 5.1. кредитного договору - 59 994 грн. (а.с. 24).
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів.
Зазначивши в апеляційній скарзі про незгоду з сумою боргу представник відповідача, в порушення положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, не зазначив та не надав апеляційному суду доказів, які б спростовували висновки суду в цій частині позову; не заявлялись ним і відповідні клопотання про забезпечення доказів.
Що стосується доводів апеляційної скарги, що на виконання п. 5.1. кредитного договору був укладений договір іпотеки нерухомого майна, а тому суд безпідставно стягнув штраф у сумі 59 994 грн., то вони неспроможні.
Так, пунктом 5.1. кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов'язань за договором є застава нерухомості (іпотека) будівлі колишньої їдальні, яка належить майновому поручителю - ОСОБА_7 Майновий поручитель зобов'язується укласти з банком договір застави (іпотеки) зазначеної нерухомості в термін 29 вересня 2006 року.
Майновий поручитель зобов'язується у продовж 6 місяців з моменту підписання цього договору оформити право власності (державний акт) або право власності (договір оренди) на земельну ділянку з послідуючим наданням в іпотеку земельної ділянки.
У випадку, якщо майновий поручитель не укладе договір застави (іпотеки) зазначеної нерухомості в зазначений термін з будь-якої причини, банк має право вимагати дострокового розірвання договору, а позичальник зобов'язаний у термін не пізніше 3 банківських днів з моменту одержання вимоги банку здійснити повне погашення заборгованості перед банком, у тому числі нарахованих процентів, щомісячної комісійної винагороди та кредитних ресурсів, отриманих згідно цього договору, а також сплатити штраф у розмірі 30% від суми кредитних ресурсів, наданих за цим договором згідно п. 2.1.
Як вбачається із матеріалів справи, дійсно, 28 вересня 2006 року був укладений договір іпотеки між ТОВ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_7, відповідно до якого передано в іпотеку нерухоме майно - нежитлове приміщення (будівля колишньої їдальні) АДРЕСА_1 (а.с. 68-70).
Матеріали справи не містять відомостей про передачу в іпотеку земельної ділянки, яку майновий поручитель відповідно до умов кредитного договору зобов'язався передати позивачу.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог в частині стягнення штрафу за невиконання п. 5.1. кредитного договору у сумі 59 994 грн.
Доводи апелянта про порушення судом положень ст.ст. 74, 76 ЦПК України щодо повідомлення відповідачів судом першої інстанції про дату і час розгляду справи не є підставою для скасування або зміни рішення суду відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.
Інші посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права не містять доводів та мотивів, які можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення.
При такому положенні рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами, згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 -ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Н.Хмарук О.Сінані М.Рошка