УХВАЛА

№ справи: 117/759/2012 Головуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.

№ провадження: 22-ц/190/2879/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.

"22" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Белинчук Т.Г.

Суддів:Ісаєва Г.А. Підлісної І.А.

При секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання місця проживання дітей, за зустрічними позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення місця проживання дітей,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сакського міськрайонного суду від 22 червня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення місця проживання дітей з матір'ю відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення місця проживання дітей з батьком задоволено. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_7 Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 45,50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що справу належить повернути до суду першої інстанції для виконання вимог закону.

Колегія суддів вважає, що існують перешкоди для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 13 Постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», убачається, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК. Як слідує з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_7 звернувся до суду з вимогами про визначення місця проживання дітей, тобто сина ОСОБА_9 та доньки ОСОБА_8. Вказані позовні вимоги були предметом розгляду суду першої інстанції, сторони давали по ним свої пояснення та заперечення.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції визначив місце проживання ОСОБА_8, проте в резолютивній частині рішення не зроблено висновків стосовно вимоги про визначення місця проживання сина ОСОБА_9.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2013 року зазначено, що висловлювання у мотивувальній часині судового рішення першої інстанції про те, що спір відносно старшого сина сторін - ОСОБА_9, який досяг 14-річного віку, є безпредметним, не відповідає вимогам ст. ст. 214, 315 ЦПК України, так як кожна з позовних вимог має бути вирішена та відображена у судовому рішенні (а.с. 177-179 т. 2).

У зв'язку з викладеним, суду необхідно обсудити питання про можливість ухвалення додаткового рішення, в порядку передбаченому статтею 220 ЦПК України.

Керуючись ст. 220, ч. 7 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах -

УХВАЛИЛА:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання місця проживання дітей, за зустрічними позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення місця проживання дітей, повернути до суду першої інстанції для виконання вимог закону.

Надати строк для усунення недоліків до 29 травня 2013 року.

Судді:

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.