КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

24.09.08 р.                                                                                          № 14/14          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Мельника С. М. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Гаврилюк  О.М

                                                  Рудченка С.Г.

При секретарі судового засідання          Ґонтарі О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава та апеляційне подання прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008 року (підписане 07.05.2008 року)

по справі № 14/14 (Іваницький О.Т.)

за первісним позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ

до          Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава

про          Стягнення 6708 грн.

за зустрічним позовом          Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава

до          Товариства з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ

про          Стягнення 25794, 30 грн.

за участю представників:

від позивача:          Криворот О.А., Демиденко Н.Т. –за довіреністю

від відповідача:          Овсепян Т.М., Приходько О.Я. –за довіреністю

від прокуратури:          не з’явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава про стягнення вартості виконаних робіт за договором № 5/60-Р/398/07/р від 07.03.2007 року в сумі 6708 грн.

Прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава звернувся до господарського суду Полтавської області з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ про стягнення 25794,30 грн. безпідставно отриманих коштів, в тому числі 25414, 80 грн. основного боргу та 379, 50 грн. процентів за користування безпідставно отриманими коштами.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.04.2008 року по справі № 14/14 первісний позов задоволений повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відкрите акціонерне товариство „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава звернулось до КМАГС з апеляційною скаргою в якій просить поновити строк, для її подання, та скасувати оскаржуване рішення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава звернувся з апеляційним поданням, в якому просить поновити строк, для подання апеляційного подання, та скасувати оскаржуване рішення.

Представники відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз” в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Акім” в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та доводів апеляційного подання.

Представник прокуратури в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу та апеляційне подання, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга та апеляційне подання підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008 року скасуванню з підстав передбачених п. 1 пп. 1, 3, 4 ст. 104 ГПК України, а саме неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення первісного позову і відмову в задоволення зустрічного позову виходив із того, що позивач за первісним позовом, в обґрунтування позовних вимог, надав належні докази виконання договору підряду № 5/60-Р/398/07/р від 07.03.2007 року, а відповідач за первісним позовом не надав суду, в порушення норм ГПК України доказів правомірності викладених у зустрічному позові вимог.

Але з таким висновком суду колегія погодитись не може із слідуючих підстав.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава про стягнення вартості виконаних робіт понад авансові платежі за договором № 5/60-Р/398/07/р від 07.03.2007 року в сумі 6708 грн.

Прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава звернувся до господарського суду Полтавської області з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ про стягнення 25794,30 грн. безпідставно отриманих коштів, в тому числі 25414, 80 грн. основного боргу та 379, 50 грн. процентів за користування безпідставно отриманими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „АКІМ”, м. Дніпропетровськ (далі - позивач за первісним позовом) та Відкритим акціонерним товариством „Укрнафта”, м. Київ в особі Управління нафтогазвидобування „Полтаванафтогаз”, м. Полтава (далі-відповідач за первісним позовом) був укладений договір № 5/60-Р/398/07/р підряду на капітальне будівництво об’єкту, „Заміна резервуарів РВС-5000 № 12, № 13 на два резервуари РВС-3000 № 11, № 13 товарно-сировинного парку, цеху попередньої підготовки нафти і газу в с. Качанове Гадяцького району Полтавської області”. 25.10.2007 року затверджено додаткову угоду до зазначеного вище договору.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Підрядник (позивач за первісним позовом) в межах твердої договірної ціни зобов’язувався на свій ризик та/ або залученими силами та засобами виконати відповідно до проектно-кошторисної документації весь комплекс будівельних робіт, передбачений цим Договором і додатками до нього, збудувати і здати в установлений строк об’єкт капітального будівництва, а Замовник (відповідач за первісним позовом) зобов’язувався надати Підрядника будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, оплачувати вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами даного договору, прийняти об’єкт у складі державної приймальної комісії в експлуатацію.

Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна ціна робіт по Договору становить 3 594 964,80 грн.

Пунктами 2.2-2.3 Договору встановлено, що ціна роботи є твердою і не підлягає збільшенню. У разі істотного зростання, після укладення договору, вартості матеріалів, які мали бути надані Підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису шляхом укладання додаткової угоди.

Згідно з пунктом 3.3. роботи по договору вважаються виконаними Підрядником в разі прийняття об’єкту в експлуатацію державною приймальною комісією та Замовником.

Відповідно до пункту 10.1. договору виконання робіт за окремими етапами оформляються шляхом підписання сторонами проміжних актів приймання-передачі виконаних робіт (типова форма № КБ-2в - надалі „проміжний акт") і довідки про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3 - надалі „довідка”). В проміжному акті та довідці відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені Замовником та Підрядником, які є первинними обліковими документами, на підставі яких Замовник проводить розрахунки з Підрядником.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 525 ЦК України зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Листом за № 11/7594 від 02.11.2007 року нафтогазовидобувне управління „Полтаванафтогаз” не погодило ціни на матеріали (проволока ВР-1 по ціні 4776,40 гри. за 1 тн. без ПДВ), гарячекатана арматурна сталь ФЮ А-1 по ціні 3519,04 грн. за 1 тн. без ПДВ), які увійшли в акти виконаних робіт за жовтень 2007 року, але виходячи з ситуації що склалася, НГВУ „Полтаванафтогаз” запропонувало ТОВ „Акім” включити в акти виконаних робіт за жовтень 2007 року ціни на матеріали (2 позиції: проволока ВР-1 по ціні 2480 грн. за 1 тн. без ПДВ), гарячекатана арматурна сталь ФЮ А-1 (по ціні 3458 грн. за 1 тн. без ПДВ), вказавши, що дані ціни затвердила ВАТ „Укрнафта”.

Відповідно п. 3 пп. 3.1 Положення нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз” Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” затвердженого позачерговими 8 загальними зборами акціонерів ВАТ „Укрнафта”, НГВУ „Полтаванафтогаз” має право укладати господарські договори в межах наданих повноважень, в порядку передбаченому внутрішніми нормативними актами ВАТ „Укрнафта”, за погодженням та/або за дорученням ВАТ „Укрнафта”.

Листом від 23.11.2007 року НГВУ „Полтаванафтогаз” відізвало лист від 02.11.2007 року вказуючи, що позиція товариства з обмеженою відповідальністю „Акім” щодо збільшення кошторису є необґрунтованою з підстав п. 2.3 Договору, а саме: „підрядник має право вимагати збільшення кошторису шляхом укладання додаткової угоди”, та що лист від 02.11.2007 року по суті втратив свою силу.

Отже виходячи з вищенаведеного, вбачається, що в порушення п. 2.3 Договору підряду на капітальне будівництво об’єкту ТОВ „Акім” без належної згоди замовника, самостійно завищило ціни, що суперечить ст. 193 ГК України, а тому колегія суддів вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до зустрічної позовної заяви прокурором позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням зобов’язань ТОВ „Акім” за договором капітального будівництва № 5/60-Р/398/07/р, та безпідставним і незаконним використанням державних коштів.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України „Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Конституційний Суд України в Рішенні від 8 квітня 1999 року (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави; обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям „орган”, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

У п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора, і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

Заявляючи позов про стягнення 25794, 30 грн. заборгованості за договором підряду на капітальне будівництво № 5/60-Р/398/07/р, укладеним між  Нафтогазовидобувним управлінням „Полтаванафтогаз” (правонаступником якого є ВАТ „Укрнафта”) та товариством з обмеженою відповідальністю „Акім”, прокурор Октябрського району м. Полтави необґрунтовано визначив його як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому ВАТ „Укрнафта” є юридичною особою, заснованою на державній власності, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання своїх зобов’язань, у тому числі і перед бюджетом.

Тобто ВАТ „Укрнафта”, є самостійним господарюючим суб’єктом, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (ст. 89 ГК України) у порядку, визначеному ст. ст. 41 - 49 Закону України „Про господарські товариства”, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Таким чином, прокурором фактично подано позов в інтересах відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, яке не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями виконавчої влади, а є окремим господарюючим суб’єктом, а у прокурора відсутні повноваження на представлення позову в інтересах окремого господарюючого суб’єкта. Докази порушення інтересів держави в матеріалах справи відсутні, прокурором не доведено, що є порушення інтересів держави і не обґрунтовано необхідність їх захисту.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічний позов прокурора Октябрського району м. Полтави підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 81, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава та апеляційне подання прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава на рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008 року по справі № 14/14 –задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 23.04.2008 року по справі № 14/14 –скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава про стягнення 6708 грн. –відмовити.

Зустрічний позов Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз”, м. Полтава до товариства з обмеженою відповідальністю „Акім”, м. Дніпропетровськ про стягнення 25794, 30 грн. –залишити без розгляду.

4.          Матеріали справи № 14/14 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Мельник С. М.

Судді:

                                                                                                    Гаврилюк  О.М

                                                                                                    Рудченко С.Г.

Дата відправки  01.10.08