АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/2940/13 Головуючий 1-інстанції - Тімонова В.М.
Справа № 610/485/13-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.
Категорія - трудові
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.
- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 14 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання недійсним п. 1 наказу від 31 січня 2013 року по управлінню «Укргазтехзв'язок», стягнення моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У лютому 2013 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення йому догани і визнати недійсним п. 1 наказу від 31 січня 2013 року № 22-к по управлінню «Укргазтехзв'язок» ПАТ «Укртрансгаз» та стягнути з ПАТ «Укртрансгаз» на його користь 1000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 14 березня 2013 року позов задоволено. Визнано незаконним притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани і визнати недійсним п. 1 наказу від 31 січня 2013 року № 22-к по управлінню «Укргазтехзв'язок» ПАТ «Укртрансгаз».
Стягнуто із ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто із ПАТ «Укртрансгаз» на користь держави судовий збір в сумі 344, 10 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укртрансгаз» просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, які до того ж з'ясовані не в повному обсязі, а також судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що твердження суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що «участь у судовому засіданні особи, яка бере участь у справі, є поважною причиною відсутності цієї особи на роботі протягом певного часу» є помилковими, безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказане в ст. 27 та ст. 31 ЦПК України процесуальне право брати участь у судових засіданнях не надає особі, права самовільно залишити робоче місце та не виконувати покладені на неї трудові обов'язки на підприємстві, з яким ця особа перебуває у трудових відносинах.
Звертає увагу, що ніщо не перешкоджало позивачу протягом трьох днів написати письмову заяву керівництву з повідомленням про відсутність 14 січня 2013 року на роботі у зв'язку із отриманням повістки про виклик до суду.
Доказом, що підтверджує наявність та усвідомлення ОСОБА_3 своєї вини у порушенні трудової дисципліни є подання позивачем заяв про надання відпусток без збереження заробітної плати для участі в наступних судових засіданнях.
Також зазначає, що факт порушення трудової дисципліни позивачем встановлено, обґрунтовано та зафіксовано доказами, що знаходяться в матеріалах справи. Звертає увагу, що позивачу надавалась можливість виправдати свою відсутність на роботі 14 січня 2013 року, у зв'язку з чим видано розпорядження «Про надання пояснення», проте від підпису про ознайомлення з ним позивач відмовився.
Крім того, звертає увагу, що до відповідача застосований менш суворий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення.
Вказує, що, як вбачається з матеріалів справи доказів заподіяння моральної шкоди позивачем надано не було, а отже факт підтвердження заподіяння моральної шкоди ОСОБА_3 відсутній, однак суд без підтверджуючих доказів задовольнив вимоги в цій частині, що свідчить про невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи та невірне застосування судом норм чинного законодавства України - ст. 237-1 КЗпП України.
Зазначає, що судом першої інстанції також були порушені вимоги ст. ст. 10, 212, 213 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді; пояснення представників сторін; перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції судова колегія доходить висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що він був відсутній на роботі 14 січня 2013 року більше трьох годин з поважних причин, тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні, а незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності позивачу спричинена моральна шкода, яка підлягає відшкодування відповідно до ст.237-1 КЗпП України.
Судова колегія погоджується з вказаними висновками районного суду, оскільки вони ґрунтуються на законі і відповідають обставинам справи, які судом з'ясовані повно і всебічно.
Так, судовим розглядом встановлено, що наказом № 22-к від 31.01.2013 року позивачу оголошено догану за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме відсутність на роботі 14 січня 2013 року сумарно більше трьох годин.
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України та роз'ясень, які викладені в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин визнається прогулом.
Законодавець не визначає переліку обставин, які свідчать про поважні причини відсутності працівника на роботі і поважними причинами варто визнавати такі, які виключають вину працівника. Загальним критерієм вини працівника у здійсненні прогулу є недбале його ставлення до виконання своїх трудових обов'язків.
Зміст наказу № 22 від 31.03.2013 року свідчить про те, що адміністрації управління «Укргазтехзв'язок» було відомо, що причиною відсутності позивача на роботі 14 січня 2013 року більше трьох годин була його участь в судовому засіданні по цивільній справі за його позовом до ПАТ «Укртрансгаз», оскільки до переліку службових документів, на підставі яких відповідачем прийнято рішення, входить «копія повістки про виклик до суду в цивільній справі ОСОБА_3» Також його участь у судовому засіданні підтверджується відміткою на судовій повістці.
Зазначені позивачем причини неможливості особистого повідомити керівництво про виїзд до суду 14 січня 2013 року підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Частиною першою статті. 27 та статтею 31 ЦПК України визначено процесуальне право особи, яка бере участь у справі, брати участь у судових засіданнях та інші права, що в свою чергу зумовлює необхідність прибуття до суду у зв'язку з розглядом справи.
За таких обставин, участь особи у судовому засіданні є поважною причиною відсутності цієї особи на роботі протягом певного часу, у зв'язку з чим суд дійшов вірного висновку щодо відсутності порушення з боку ОСОБА_3 правил внутрішнього трудового розпорядку та законних підстав притягнення його до дисциплінарної відповідальності та незаконності наказу про оголошення йому догани.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України та роз»ясень, що містяться в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Ухвалюючи рішення щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн., судом враховано, що конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, а також, що законодавство про працю не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників.
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для залишення рішення без змін і відхилення апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319,324 ЦПК України судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» відхилити.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 14 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя -
Судді колегії -